Ухвала суду № 74195799, 24.05.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення адміністративного позову

справа №813/2018/18

24 травня 2018 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ессет» про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ессет» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ессет» (місцезнаходження: 79493, м.Львів, вул.В.Стуса, 1б) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (місцезнаходження: 79005, м. Львів, пл.Міцкевича, 8), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу №71 від 11.04.2018.

23.05.2018 за вх.№15813 представником позивача подано до суду клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови відповідача про накладення штрафу №71 від 11.04.2018 до набрання рішенням законної сили.

Заяву мотивує тим, що в оскаржуваній постанові визначено термін на добровільне її виконання – до 11.05.2018, окрім того постанова є виконавчим документом і може бути пред’явлена до виконання протягом 3 місяців з дня її винесення.

З огляду на таку мотивацію, позивач вважає, що існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання постанови відповідача, оскарження якої згідно з чинним законодавством не зупиняє її виконання, а відтак зазначене свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Виходячи з даної норми, розгляд заяви про забезпечення позову здійснено судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з вищеназваних підстав, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Як видно з клопотання про забезпечення позову, позивач його обґрунтовує лише тим, що він не погоджується із прийнятою постановою і не має наміру сплачувати штраф у добровільному порядку, а отже існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання постанови відповідача, оскарження якої, згідно з чинним законодавством, не зупиняє її виконання.

На думку суду, зазначене обґрунтування щодо вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або вплинути на ефективність захисту чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Також, таке обґрунтування не є підставою для висновку про очевидність ознак протиправності оскаржуваного рішення, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням. Також до клопотання не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних вище підстав.

Суд додатково наголошує, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав, передбачених ч.2 ст. 150 КАС України.

Натомість, вжиття заходів та забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови може свідчити про передчасний висновок суду про протиправність рішення, дій чи бездіяльності відповідача, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких об’єктивних підстав, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в справі, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також, що очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що у забезпеченні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

У Х В А Л И В:

у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після її підписання суддею.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали з урахуванням п.п 15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України

Суддя Лунь З.І.