Рішення № 74195791, 16.05.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 травня 2018 року м. Ужгород№ 807/109/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Виноградівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виноградівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000531403 від 14.12.2016 р. на суму штрафних санкцій 27000,00 грн., стосовно ФОП ОСОБА_3 Позовні вимоги обґрунтовує тим, що актом перевірки №000680 від 24.11.2016 р. зафіксовано порушення ст.ст. 11, 17, ч. 10 ст. 18 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 р. на підставі Постанови КМУ №957 від 30.10.2008 р., у зв’язку з чим Виноградівською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Закарпатській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000531403 від 14.12.2016 р. Вказане податкове повідомлення-рішення вважає протиправним, тому що воно винесене на підставі Закону, який не підлягав застосуванню, оскільки такий ухвалою ВАСУ по справам №К/800/4150/16 та №К/800/5606/ від 30.06.2016 р. визнано незаконним. Окрім того, зазначає, що Виноградівським районним судом по справі №299/474/17 ФОП ОСОБА_3 звільнений від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 156 КУпАП на підставі того, що матеріали, додані до протоколу АА 528239 від 15.02.2017 р. та акт фактичної перевірки №000680 від 24.11.2016 р., не містять жодних відомостей про те, кому, коли, о котрій годині та за якою ціною ОСОБА_3 реалізував хоч який-небудь алкогольний напій.

04 квітня 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 03.04.2018 р., відповідно до якого проти задоволення позову заперечив, мотивуючи необґрунтованістю позовних вимог, зокрема, тим, що перевірка проведена в присутності продавця ОСОБА_4 та її матеріалами встановлено, що в порушення ст. 226 ПК України остання здійснила продаж алкогольних напоїв без марки акцизного податку встановленого зразка, а саме, в кафе за адресою: Виноградівський район, с. Новоселиця, вул. Шевченка, 78, а також реалізовано одну пляшку горілки "Пшенична" 0,5 л 40% за ціною 40 грн.; горілки "Сотник" 0,5 л 40% за ціною 53,00 та горілки "Зелена марка" 0,5 л 40% за ціною 54,00 грн., що є порушенням Постанови КМУ від 30.10.2008 р. №957. Окрім того, готівкові кошти за придбаний товар через реєстратор розрахункових операцій не проведено, розрахунковий документ не видано.

18 квітня 2018 року представник позивача подав до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи довідки ФОП ОСОБА_3, якою підверджується факт проходження ОСОБА_5 стажування в кафе "Фрасин" с. Новоселиця, вул. Шевченка, 78, Виноградівський район, Закарпатська область, а також копії постанови Виноградівського районного суду Закарпатської області від 01.02.2017 р. по справі №299/3658/16-п, відповідно до якої провадження в адміністративній справі щодо ОСОБА_3 за ознаками ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП та копію постанови Виноградівського районного суду Закарпатської області від 14.04.2017 р. по справі №299/3634/16-п, відповідно до якої провадження в адміністративній справі щодо ОСОБА_4 за ознаками ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду 16 травня 2018 року проти задоволення позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву б/н від 03.04.2018 р.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що за результатами проведеної фактичної перевірки діяльності господарської одиниці – кафе, що розташоване за адресою: Виноградівський район, с. Новоселиця, вул. Шевченка, 78, суб’єкта господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на предмет дотримання вимог законодавства, яке регламентує порядок обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, працівниками Головного управління ДФС у Закарпатській області складено акт №000680 від 23.11.2016 р. (арк. спр. 17 – 18). З акту перевірки вбачається, що таку проведено в присутності продавця – ОСОБА_4

Згідно з висновками акту перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено порушення ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 226 Податкового кодексу України, ст.ст. 11, 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напої та тютюнових виробів», Постанови КМУ від 30.10.2008 р. №957; ст. 24 Кодексу законів про працю України.

Такі висновки ґрунтуються на фіксації під час проведення перевірки фактів продажу горілки без марки акцизного податку встановленого зразка; не проведення через реєстратор розрахункових операцій готівкових коштів за придбаний товар, не видачі розрахункового документа; встановлення здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої.

За результатами проведеної перевірки Виноградівською ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000531403 від 14.12.2016 р., яким до позивача на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодекс України, абз. 13, абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напої та тютюнових виробів» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 27000,00 грн. за платежем «Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (арк. спр. 19).

Не погоджуючись із зазначеними висновками посадових осіб контролюючого органу, представник позивача подав до відповідача та Головного управління ДФС у Закарпатській області пропозицію про досудове врегулювання спору, за результатами розгляду якої листом від 09.01.2018 р. №53/4/07-16-10-02-04 заявнику роз’яснено порядок оскарження податкових повідомлень-рішень у разі незгоди платника податку з їх прийняттям (акр. спр. 11 – 15).

Не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України встановлюються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон).

Нормами ст. 11 Закону встановлений порядок маркування алкогольних напоїв, які реалізуються в Україні.

Так, ч. 4 ст. 11 Закону визначено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Обов’язок суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію алкогольних напоїв, маркувати такі напої, в тому числі, шляхом наклеєння марки акцизного податку встановлюється також положеннями ст. 226 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – ПК України).

Відповідно до п. 226.2 ст. 226 ПК України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється (п. 226.6 ст. 226 ПК України).

Положення п. 226.11 ст. 226 ПК України забороняє ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Вказані норми ПК України кореспондуються також з положеннями Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 р. №854 (далі – Правила).

Згідно з п.12 Правил, зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного податку на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

Ст. 17 Закону встановлена відповідальність за порушення норм цього Закону. Так, зазначеною статтею передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, в тому числі, у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що проведеною фактичною перевіркою господарської одиниці – кафе, розташованої за адресою: Виноградівський район, с. Новоселиця, вул. Шевченка, 78, суб’єкта господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в присутності продавця – ОСОБА_4, зафіксовано, в тому числі, факт продажу горілки без марки акцизного податку встановленого зразка, а саме, одну пляшку горілки «Пшенична» 0,5 л 40% об. за ціною 40,00 грн.

Відповідно до наданого відповідачем розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, за вказане порушення положень ст. 226 ПК України та ст. 11 Закону до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 17000,00 грн. (арк. спр. 61).

Окрім того, проведеною перевіркою встановлено здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої, а саме, згідно з контрольною стрічкою від 26.01.2016 р. було здійснено реалізацію горілки «Сотник» 0,5 л 40% об. за ціною 53,00 грн. (№ к.с. НОМЕР_1) та горілки «Зелена марка» 0,5 л 40% об.за ціною 54,00 грн. (№ к.с. НОМЕР_2).

За виявлене порушення, відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, до позивача застосовано фінансові санкції, відповідно до абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону, у розмірі 10000,00 грн. (арк. спр. 62).

Нормами ч. 10 ст. 18 Закону надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" №957 від 30.10.2008 р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Відтак, суд вважає, що здійснення роздрібної торгівлі в кафе, розташованому за адресою: Виноградівський район, с. Новоселиця, вул. Шевченка, 78, реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такої напої, що визначені постановою Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008p. (з наступними змінами та доповненнями) є порушенням, що передбачене абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону, за допущення якого підлягають застосуванню фінансові санкції в розмірах, встановлених зазначеною нормою Закону.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що законодавець прямо встановлює відповідальність суб’єктів господарювання, яким в даному випадку є позивач, за здійснення реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного збору та за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін.

Окрім того, ні в позовній заяві, ані в судовому засідання позивач та його представник факт здійснення таких правопорушень не спростовували. Протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення обґрунтовують виключно тим, що постановою Виноградівського районного суду від 10.04.2017 р. у справі №299/474/17 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 156 КУпАП, за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без марок акцизного збору, закрито провадження у справі у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

З приводу зазначеного аргументу суд зазначає, що адміністративна відповідальність, передбачена нормами ч. 1 ст. 156 КУпАП, та фінансові санкції, встановлені ст. 17 Закону, є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення до яких реалізуються за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Фінансові санкції, передбачені Законом, застосовуються саме до суб’єктів господарювання за порушення норм цього Закону. Проведеною перевіркою встановлено порушення порядку роздрібної торгівні алкогольними напоями в приміщення кафе, розташованому за адресою: Виноградівський район, с. Новоселиця, вул. Шевченка, 78, де здійнює свою господарську діяльність позивач.

Судом встановлено, що реалізацію алкогольних напоїв в належному позивачу закладі громадського харчування здійснювала продавець - ОСОБА_4, яка, відповідно до довідки від 17.04.2018 р., на момент проведення перевірки проходила стажування в кафе позивача, отже була фактично допущена до роботи з його дозволу. Окрім того, її вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення встановлено Виноградівським районним судом Закарпатської області (арк. спр. 49).

Та обставина, що вину ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена нормами ч. 1 ст. 156 КУпАП, не доведено під час розгляду справи в суді, не звільняє його від господарьско-правової відповідальності у вигляді фінансових санкцій за порушення норм Закону.

Суд також відхиляє посилання позивача на наченність Постанови КМУ від 30.10.2008 р. №957, на підставі якої винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки така станом на день застовування контролюючим органом до позивача фінансових санкцій була чинною. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2015 року №826/17459/15, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №426 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957".

П.29 Правил передбачає, що суб'єкти господарювання (юридичні та фізичні особи), які мають право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та їх працівники зобов'язані дотримуватись Законів України "Про захист прав споживачів", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", цих Правил, Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. №833, та інших нормативних документів прямо чи/та побічно регламентуючих торговельну діяльність. За їх порушення працівники несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_3 (вул. Вайди, буд. 9, м. Виноградів, Виноградівський район, Закарпатська область, 90300, ідентифікаційний код НОМЕР_3) до Виноградівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (вул. Миру, буд. 56, м. Виноградів, Виноградівський район, Закарпатська область, 90300, код ЄДРПОУ 39593589) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (у редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року).

Повний текст рішення виготовлено 23 травня 2018 року.

СуддяОСОБА_6