Рішення № 74195683, 24.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 р. Справа№805/2880/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Бабаш Г.П.,

при секретарі – Оголь В.К.

за участю

представника позивача – ОСОБА_1 за дов. від 27.12.2017 року

представника третьої особи – ОСОБА_2 за дов. від 12.03.2018 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального судового провадження адміністративну справу Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної фіскальної службі у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 15.03.2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 15.03.2018 року, якою накладено арешт на кошти ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 23223678,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виконавче провадження було відкрито державним виконавцем 04.12.2017 року, а постанову про арешт коштів боржника винесено 15.03.2018 року. Позивач зазначає, що постанова про арешт коштів виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Також виконавцем порушено строк надіслання постанови адресатам, а саме не пізніше наступного робочого дня з її винесення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.04.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального судового провадження та призначено судове засідання на 17.05.2018 року з витребуванням у відповідача матеріалів виконавчого провадження. 17.05.2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 24.05.2018 року.

14.05.2018 року до суду надійшов відзив представника відповідача, в якому він просить у задоволенні позову відмовити. Представник зазначає, що державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень. Після відповіді ДФС України щодо зареєстрованих за боржником рахунків у банківських установах, виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. Відповідач наголошує, що він діяв у відповідності до норми закону, згідно якої арешт накладається не пізніше наступного дня після виявлення коштів, а не лише при відкритті провадження. Стосовно несвоєчасного надіслання постанови боржнику, відповідач зазначає, що державний виконавець не надсилає їх власноруч, а передає діловоду для подальшого направлення. Отже він не відповідає за несвоєчасність надіслання оспорюваної позивачем постанови.

18.05.2018 року позивачем надіслано заяву про зміну підстав позову, в якій він зазначає, що 19.04.2018 року відповідач виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Отже виконавче провадження має статус завершеного, а тому відпала потреба у арешті коштів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та заяві про зміну підстав позову.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи надав відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечував, вважаючи постанову державного виконавця правомірною. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивач є платником єдиного внеску, за яким обліковується недоїмка по сплаті. В зв’язку з цим ГУ ДФС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу від 06.10.2017 року Ю-9201-17-У, за якою відкрито виконавче провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові та письмових запереченнях, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставин, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 04.12.2017 року відкрито виконавче провадження (ВП № 55292331) про стягнення з ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» недоїмки в сумі 21127318,85 грн. за вимогою № Ю-9201-17-У від 06.10.2017 року ГУ ДФС у Донецькій області.

15.03.2018 року державним виконавцем з урахуванням інформації Державної фіскальної службі України накладений арешт на грошові кошти, що містяться на усіх рахунках в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк “Укргазбанк” у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 23223678,80 грн.

19.04.2018 року постановою державного виконавця виконавчий документ повернуто стягувачу відповідно до пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження”. В обґрунтування повернення виконавчого документа виконавець посилається на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2017 року № 805/3059/17-а, якою скасовано постанову державного виконавця про арешт майна боржника від 14.08.2017 року за виконавчим провадженням № 54443155, якою накладено арешт на все майно боржника ДП «Шахта ім. М.С. Сургая». Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств” підлягають зупиненню заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств. До матеріалів справи сторонами не наданий оригінал цієї постанови, або засвідчена належним чином копія. В зв’язку з чим судом досліджена ця постанова за адресою в мережі Інтернет https://asvpweb.minjust.gov.ua з використанням ідентифікатора для доступу сторони.

Примусове виконання судових рішень та рішень інших органів – це сукупність дій органів і осіб, визначених у Законі України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року №1404, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Рішеннями, що підлягають примусовому виконанню, є рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами, що визначено частиною 1 статті 3 вказаного Закону.

Частинами 1, 2 ст. 6 Закону, передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Приписами ч.1 ст.48 Закону №1404 визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до ст. 56 Закону №1404, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Частиною 1 статті 28 Закону встановлено, що документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Статтею 59 Закону №1404 визначені підстави для зняття арешту з майна.

Так ч. 4 цієї статті визначено підстави, з яких державний виконавець знімає арешт з усього майна або його частини:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині 6 статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Частиною 5 ст.59 Закону №1404 зазначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд не вважає належними для скасування постанови доводи позивача стосовно несвоєчасного надсилання постанови про накладення арешту, оскільки хоча законом і передбачений строк для такого надіслання, невиконання цього обов’язку є процедурним порушенням та не визначає правомірність прийняття самого рішення.

Також суд критично сприймає доводи позивача щодо можливості накладення арешту лише при відкритті виконавчого провадження, оскільки вищенаведені приписи Закону прямо визначають можливість накладення арешту на майно (кошти) боржника під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Суд трактує дану норму як два окремих випадки накладення арешту. В разі можливості їх застосування лише у сукупності, це буде перешкоджати меті примусового виконання рішень, оскільки саме при проведенні виконавчих дій державний виконавець виявляє майно (кошти), на яке можливо накласти арешт.

Разом з цим, суд вважає постанову про накладення арешту такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Законом України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017 №2012 (далі - Закон №2021), який набрав чинності 24.05.2017, запровадженні заходи відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств.

При цьому, відповідно до ст. 1 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" від 12.04.2012 № 4650-VI, вугледобувне підприємство - гірниче підприємство, основним видом економічної діяльності якого є підземне або відкрите добування вугілля, до складу якого можуть входити шахти, шахтоуправління, розрізи та інші відокремлені підрозділи, що виконують допоміжні функції.

З Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до якого забезпечується на підставі Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016р. № 1657/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016р. за № 839/28969, вбачається, що основним видом діяльності Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая» є добування кам'яного вугілля.

Відповідно до ст.1 Закону №2021 тимчасово, до 1 січня 2019 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, Законом України "Про виконавче провадження", знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже, виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо стягнення заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за загальним правилом не підлягають зупиненню.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464.

Стаття 25 Закону № 2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII внесені зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту: «9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Місто Маріуполь Донецької області, на території якого розташоване Головне управління Державної фіскальної служби у Донецький області, в якій на обліку як платник єдиного внеску перебуває позивач, входять до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених наведеним Розпорядженням.

Надаючи правову оцінку обставинам цієї справи, суд виходить з того, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VІ.

З огляду на наведені норми та встановлені обставини справи, суд вважає позовні вимоги ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» такими, що підлягають задоволенню.

За приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Як вбачається з постанови державного виконавця від 19.04.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу, в межах даного виконавчого провадження було винесено декілька постанов про арешт коштів боржника, а саме 08.12.2017 року, 05.02.2018 року, 15.03.2018 року, в зв’язку з чим для повного захисту прав позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та зняти арешт з грошових коштів Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая», що містяться на усіх рахунках в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк “Укргазбанк” та всіх інших відкритих рахунках, який накладений у виконавчому провадженні № 55292331.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторона, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6 – 9, 19, 72 – 74, 77, 90, 139, 241 – 246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая» (ЄДРПОУ: 40695853, 85670, Донецька область, м. Вугледар) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ: 00015622, 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної фіскальної службі у Донецькій області (ЄДРПОУ: 39406028, 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 15.03.2018 року задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про арешт коштів Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая» від 15.03.2018 року у ВП № 55292331.

Зняти арешт з грошових коштів Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая», що містяться на усіх рахунках в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк “Укргазбанк” та всіх інших відкритих рахунках, який накладений у виконавчому провадженні № 55292331.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ: 00015622, 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) на користь Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая» (ЄДРПОУ: 40695853, 85670, Донецька область, м. Вугледар) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня їхнього проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.