Рішення № 74195666, 15.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 р. Справа№805/4479/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,

при секретарі судового засідання Скрипник К.О.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до приватного акціонерного товариства “Макіївкокс” про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Красноармійське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до приватного акціонерного товариства “Макіївкокс” про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.04.2017 року по 30.11.2017 року в сумі 145466,38 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на адресу відповідача ним були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. “б-з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період з 01.04.2017 року по 30.11.2017 року. Відповідно до вказаних розрахунків загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем за списком №2 складає 145466,38 грн.

ОСОБА_2 позивач вказує на те, що відповідач не сплатив суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у встановлений законодавством строк, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.04.2017 року по 30.11.2017 року у розмірі 145466,38 грн.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.04.2017 року по 30.11.2017 року за списком №2 в сумі 145466,38 грн.

Через відділ діловодства та документообігу від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні з наступних підстав. У зв’язку із зміною місця розташування підприємства та зміною місця реєстрації у м. Покровськ Донецької області працівники підприємства були звільнені, таким чином особи, яким було призначено, нараховано та виплачено пенсії з жовтня по листопад 2017 року, не є працівниками відповідача. ОСОБА_2, на думку представника відповідача після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, жодні підприємства не зобов’язані компенсувати витрати на виплату та доставку пенсій.

Враховуючи наявність сертифікату Торгово-промислової палати України, представник відповідача вважає, що підприємство звільнено від відповідальності за неналежне виконання відповідного зобов’язання.

Окрім того, представник відповідача зазначив що відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740,00 гривень та не відповідають розмірам реально призначених пенсій.

У зв’язку з вищенаведеним, вважає позовну заяву не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою від 29.01.2018 року судом було відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 06.03.2018 року судом відкладено підготовче засідання.

Ухвалою від 27.03.2018 року судом було продовжено підготовче провадження та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою від 18.04.2018 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, які викладені в відзиві на позовну заяву.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи – 32598706, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1 а.с. 10-11).

Колишні працівники відповідача перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримують пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за списком №2, що підтверджено протоколами (розпорядженнями) про призначення пенсії з розрахунком трудового стажу, виданими відповідачем довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (том 1 а.с. 27, 30, 32-34, 64, 66-70, 112-113).

У період з 01.04.2017 року по 30.11.2017 року органи Пенсійного фонду України здійснювали нарахування та виплату пенсії зазначеним вище особам, про що свідчать довідки про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії, банківські виписки платіжні доручення (том 1 а.с.35-63, 65, 71-72, 111, 114-125).

Впродовж спірного періоду територіальні органи Пенсійного фонду України складали розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної колишнім працівникам відповідача відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” на пільгових умовах згідно з п. п. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а позивач надсилав їх на адресу страхувальника рекомендованою поштовою кореспонденцією (том 1 а.с. 12-18, 136-198, 203-250, том 2 а.с. 1-13).

Своєчасно та в повному обсязі страхувальник відшкодування витрат, понесених органами Пенсійного фонду України, не здійснив.

Внаслідок невиконання страхувальником обов’язку щодо своєчасного і повного відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 виникла заборгованість за період з 01.04.2017 року по 30.11.2017 року за списком №2 в сумі 145466,38 грн.

Наявність у відповідача заборгованості, стягнення якої є предметом спору, підтверджена даними картки особового рахунку страхувальника по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 (а.с. 19, 135, 202).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788-ХІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (п. “а” ст. 13 Закону), за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (п. “б” ст. 13 Закону) та інші (п.п. “в” - “з” ст. 13 Закону).

За змістом п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

Згідно з вимогами ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що призначені особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004 року).

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі – Інструкція № 21-1).

Згідно з п. 6.1 Інструкції № 21-1, 6.1. Для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у п. 291.4 ст. 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” та призначених відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”:

- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.-п. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та п.п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

За приписами п. 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.7 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом № 1058-IV (з 01.01.2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту “а”, “б-з” ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1 та Списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 01.01.2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Зазначений висновок підтверджено постановою Верховного Суду України від 10.10.2011 року у справі № 21-62а11, постановою Верховного Суду України від 02.10.2012 року у справі № 21-250а12, постановою Верховного Суду України від 11.02.2014 року у справі № 21-471а13.

Розрахунки органів Управління Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є узгодженими з моменту їх отримання відповідачем і обов'язковими для виконання. Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них до управління заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив їх.

На теперішній час заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 145466,38 грн. відповідачем не сплачена.

Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Згідно п. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що з березня 2017 року місцем знаходження відповідача є м. Покровськ, вул. Торгівельна, б. 106 ОСОБА_2 чином, посилання відповідача на сертифікат Торгово-промислової палати України від 12.09.2014 року є недоречним.

Доводи відповідача стосовно того, що особам, яким було призначено, нараховано та виплачено пенсії позивачем у спірний період та які у зв’язку зі зміною розташування підприємства звільнились, відповідач не повинен відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсій, є безпідставними, оскільки обов'язок відповідача з відшкодування понесених органами Пенсійного фонду України витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі п.п. «б»- «з» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком №2, у нього залишився.

Відсутність у відповідача грошових коштів призначених на оплату праці не є підставою для звільнення відповідача від обов’язку з відшкодування понесених органами Пенсійного фонду України витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Суд зазначає, що розрахунки Пенсійного фонду України щодо фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які з моменту отримання є узгодженими і обов’язковими для виконання, відповідачем не оскаржені (доказів протилежного суду не надано), тому вони є обов’язковими для виконання.

Суд вважає необґрунтованим доводи відповідача щодо відсутності у останнього обов’язку з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.04.2017 року по 30.11.2017 року в сумі 145466,38 гривень у зв’язку з не направленням на його адресу позивачем відповідних розрахунків, оскільки вони спростовані наявними в матеріалах справи доказами, а саме, копією листа позивача від 12.12.2017 року №37949/02/25 «Про направлення розрахунків» та копією повідомлення про отримання поштового відправлення від 14.12.2017 року (т.1 а.с.136-137).

Стосовно посилання відповідача на те, що позивачем при звернення до суд було пропущено строк звернення до суду, визначений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що у справі не може йтися про порушення строку звернення до суду, оскільки відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

З огляду на ту обставину, що позивачем підтверджено факт понесення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у загальному розмірі 145466,38 грн., суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 189, 194, 205, 241-243, 245, 246, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до приватного акціонерного товариства “Макіївкокс” про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства “Макіївкокс” (код ЄДРПОУ 32598706, юридична адреса: 85670, Донецька область, м.Покровськ, вул.Торгівельна, 106 А) на користь Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37869345, юридична адреса: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна, 154) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.04.2017 року по 30.11.2017 року в сумі 145466,38 гривень.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 15 травня 2018 року.

Повний текст рішення виготовлено 24 травня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.