Ухвала суду № 74195594, 22.05.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 травня 2018 року м. Київ № 810/2434/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕР ПЛЮС» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТЕР ПЛЮС» з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Київській області № 802/12 від 21.02.2018 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «АСТЕР ПЛЮС» код ЄДРПОУ 39868935;

- зобов’язати ГУ ДФС Київській області здійснити відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «АСТЕР ПЛЮС» код ЄДРПОУ 39868935, не змінюючи дату реєстрації ТОВ «АСТЕР ПЛЮС» платником податку на додану вартість та не змінюючи індивідуальний податковий номер 398689326594, та відновити ТОВ «АСТЕР ПЛЮС» статус платника податку на додану вартість з 1 серпня 2015 року;

- зобов’язати Державну фіскальну службу України (третя особа/сторона) відновити статус платника податку на додану вартість з 1 серпня 2015 року в службових інформаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах (базах даних, Реєстрах тощо) органів ДФС не змінюючи дату реєстрації ТОВ «АСТЕР ПЛЮС» платником податку на додану вартість та не змінюючи індивідуальний податковий номер 398689326594.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно із ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору –1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2018 рік” №2246-VIII від 07.12.2017 установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Верховний Суд України в постанові від 14.03.2017 (справа №П/800/559/16) зазначив про те, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п'ятої статті 171-1 КАС дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, з огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою. При цьому, суд вбачає за доцільне зауважити про те, що такі вимоги мають бути пов’язані одна з одною.

У позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Київській області № 802/12 від 21.02.2018 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «АСТЕР ПЛЮС» код ЄДРПОУ 39868935; зобов’язати ГУ ДФС Київській області здійснити відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «АСТЕР ПЛЮС» код ЄДРПОУ 39868935, не змінюючи дату реєстрації ТОВ «АСТЕР ПЛЮС» платником податку на додану вартість та не змінюючи індивідуальний податковий номер 398689326594, та відновити ТОВ «АСТЕР ПЛЮС» статус платника податку на додану вартість з 1 серпня 2015 року; зобов’язати Державну фіскальну службу України (третя особа/сторона) відновити статус платника податку на додану вартість з 1 серпня 2015 року в службових інформаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах (базах даних, Реєстрах тощо) органів ДФС не змінюючи дату реєстрації ТОВ «АСТЕР ПЛЮС» платником податку на додану вартість та не змінюючи індивідуальний податковий номер 398689326594.

Таким чином, позивачем у позові заявлено дві вимоги немайнового характеру, проте судовий збір сплачений лише за одну позовну вимогу.

Отже, сума судового збору за звернення позивача з позовною заявою, яка містить дві вимоги немайнового характеру, становить 3524,00 грн. (2 х 1762,00 грн.)

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду оригінал платіжного документу (квитанції) про сплату судового збору, особою, яка подала адміністративний позов, на суму 1762,00 грн., який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл. м. Київ;

код банку отримувача (МФО):821018 ;

рахунок отримувача: 31213206784001;

код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку “призначення платежу” платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова “судовий збір за позовом”, ПІБ чи назва установи, організації позивача, “Київський окружний адміністративний суд”, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п. 2 ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Частиною 1 ст. 42 Кодексу адміністративного судочинства України учасниками справи є сторони, треті особи.

У ч. 1 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

У позовній заяві позивач не коректно зазначив статус Державної фіскальної служби України, а саме «третя особа/сторона», що не дозволяє суду визначити процесуальний статус цього державного органу.

Отже, позивачу в порядку усунення недоліків слід чітко визначити число та статус учасників справи. Приймаючи до уваги, що прохальна частина позову містить вимоги до Державної фіскальної служби України, такий орган має бути зазначений як відповідач.

Крім того, відповідно ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивачем всупереч вищенаведеному положенню КАС України не було надано до позовної заяви копії позовної заяви із доданими до неї документами для інших учасників процесу.

У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнену позовну заяву з урахуванням вказаних судом зауважень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу);

- надати уточнену позовну заяву (три примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень.

3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.