Ухвала суду № 74195547, 14.05.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 травня 2018 року м. Київ 810/2288/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії ,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії.

Пунктом п’ятим частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено обов’язок суду з’ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що спір виник у зв’язку з відмовою Міністерства оборони України щодо задоволення заяви позивача про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності ІІ групи, яке пов'язане з виконанням військової служби в Демократичній Республіці Афганістан.

У тексті позовної заяви, представник позивача зазначає, що 24.12.2015 року позивач звертався із вище зазначеною заявою до Військового комісаріату Київської області, проте про дату та результати розгляду заяви відомості відсутні.

За таких обставин суддя вважає, що позивач у силу свого правового статусу у спірних правовідносинах мав можливість та повинен був отримати відомості про стан розгляду своєї заяви. Водночас, будь-яких доказів або пояснень щодо причин, з яких позивач протягом більше ніж два роки не вчиняв дій із захисту своїх прав у судовому порядку, позивачем не зазначено.

Суддя зазначає, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Водночас доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, поновлення процесуального строку без об’єктивної наявності виключних підстав та наведення відповідних причин є порушенням принципу правової визначеності та порушує права учасників справи на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішенні у справі “Пономарьов проти України” (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча саме національним судам, перш за все, належить приймати рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

З урахуванням викладеного, позивачеві слід навести обставини, що свідчать про відсутність у нього об’єктивної можливості дізнатись про відмову у задоволенні заяви про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності ІІ групи, яке пов'язане з виконанням військової служби в Демократичній Республіці Афганістан з огляду на презумпцію можливості та обов’язку особи знати про стан своїх прав, або письмових пояснень щодо причин пропуску строків звернення до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позовна заява не містить номерів засобів зв’язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача та третьої особи.

Вимоги до позовної заяви встановлено статтею 160 КАС України. Приписами цієї статті (п.4 ч.5) встановлено, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У прохальній частині позовної заяви не вказано, які саме дії Міністерства оборони України позивач просить визнати протиправними та не вказано яку саме заяву, позивач просить суд зобов'язати відповідача розглянути (реквізити: дата, вихідний номер, вхідний номер тощо).

Отже, позовні вимоги у даній позовній заяві викладено не конкретно.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160 КАС України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду письмові обґрунтування, що свідчать про відсутність у нього об’єктивної можливості дізнатись про відмову у задоволенні заяви про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності ІІ групи, яке пов'язане з виконанням військової служби в Демократичній Республіці Афганістан з огляду на презумпцію можливості та обов’язку особи знати про стан своїх прав, письмових пояснень щодо причин пропуску строків звернення до суду за захистом своїх прав, доказів отримання відповіді на заяву від 24.12.2015 року із зазначенням дати отримання, та, за необхідності, клопотання про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим адміністративним позовом, якщо такий строк було пропущено з поважних причин, подання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням номерів засобів зв’язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача та третьої особи, приведенням прохальної частини позовної заяви у відповідність до вимог статті 160 КАС України.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерство оборони України про зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду письмові обґрунтування, що свідчать про відсутність у нього об’єктивної можливості дізнатись про відмову у задоволенні заяви про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності ІІ групи, яке пов'язане з виконанням військової служби в Демократичній Республіці Афганістан з огляду на презумпцію можливості та обов’язку особи знати про стан своїх прав, письмових пояснень щодо причин пропуску строків звернення до суду за захистом своїх прав, доказів отримання відповіді на заяву від 24.12.2015 року із зазначенням дати отримання, та, за необхідності, клопотання про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим адміністративним позовом, якщо такий строк було пропущено з поважних причин, подання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням номерів засобів зв’язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача та третьої особи, приведенням прохальної частини позовної заяви у відповідність до вимог статті 160 КАС України.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лиска І.Г.