Рішення № 74195460, 05.03.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року Справа № 804/329/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Комунального закладу "Культурно-спортивний комплекс "Шинник" Дніпропетровської міської ради про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2018 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Комунального закладу "Культурно-спортивний комплекс "Шинник" Дніпропетровської міської ради, у якій просить: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Комунального закладу "Культурно-спортивний комплекс "Шинник" Дніпропетровської міської ради, а саме: заборонити експлуатацію лебідок: №№ 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 2, 5, 47, 43, 45, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 16, 18, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 3, 4, 7, 50.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення контролюючим органом планової перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки Комунального закладу "Культурно-спортивний комплекс "Шинник" Дніпропетровської міської ради виявлений ряд порушень в даній сфері, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Факти порушень зафіксовані в акті перевірки № 183/2.7 від 14 грудня 2017 року. Зважаючи на те, що вищенаведені порушення вимог безпеки створюють загрозу життю та здоров'ю людей на Комунальному закладі "Культурно-спортивний комплекс "Шинник" Дніпропетровської міської ради, позивач просить застосувати до відповідача заходи державного нагляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 804/329/18 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А тому, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, виходячи із системного аналізу положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та матеріалів справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, мотивуючи це наступним.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 04.12.2017 року по 14.12.2017 року відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області «Про призначення комісії для проведення планової перевірки суб'єкта господарювання Комунального закладу "Культурно-спортивний комплекс "Шинник" Дніпропетровської міської ради за № 815-ПЛ від 28.11.2017 року та направлення на проведення перевірки №573/2.7-н від 06.11.2017 року, фахівцями Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області проведено планову перевірку дотримання відповідачем законодавства з питань промислової безпеки та охорони праці.

За результатами проведеної перевірки позивачем складено ОСОБА_1 перевірки суб'єкта господарювання № 183/2.7 від 14.12.2017 року (отримано посадовою особою Комунального закладу "Культурно-спортивний комплекс "Шинник" Дніпропетровської міської ради), яким зафіксовано виявлені в ході перевірки порушення відповідачем нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю працюючих.

Так, згідно із актом № 183/2.7 від 14.12.2017 року зокрема, Комунальним закладод "Культурно-спортивний комплекс "Шинник" Дніпропетровської міської ради «зупнити роботу: лебідок №№ 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 2, 5, 47, 43, 45, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 16, 18, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 3, 4, 7, 50; механізми сценічних підйомників; освітлювальні прилади. Не допускати до роботи: осіб, що не пройшли навчання та інструктажі з охорони праці».

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області вважає, що наведені порушення нормативно-правових актів з охорони праці створюють загрозу життю та здоров'ю працюючих, у зв'язку з чим позивач просить суд застосувати заходи реагування на підставі ч. 5 ст. 4, п. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ч. 1 ст. 39 Закону України «Про охорону праці».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Положення по Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.11.2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).

Наказом Міністерства соціальної політики України № 340 від 27.03.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.04.2015 за №438/26883, затверджено Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці.

Головне управліцня (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується (п. 1 Положення).

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці № 8 від 04.02.2016р., Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Згідно пункту 3 Положення про Головне управління у Дніпропетровській області, затвердженого Наказом Державної служби України з питань праці від 22.06.2017 № 75 основними завданнями Управління Держпраці:

1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою ца обласному рівні;

3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки;

4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об'єктах йога видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об'єктів Єдиної газотранспортної системи.

Відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05 квітня 2007 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про охорону праці" № 2694-XII від 14 жовтня 1992 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України № 2694-XII) охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється цим Законом, законами України «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку», «;Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України.

Серед прав, визначених статтею 39 Закону України № 2694-XII за посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, закріплене право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

За приписами частини 1 статті 4 Закону України №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною 5 статті 4 Закону України №877-V встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до частини 11 статті 4 Закону України №877-V - плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 7 Закону України №877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

В матеріалах справи міститься дані про наказ № 815-ПЛ від 28.11.2017 року про призначення планової перевірки суб'єкта господарювання Комунальний заклад "Культурно-спортивний комплекс "Шинник" Дніпропетровської міської ради.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою (частина 2 статті 7 Закону України №877-V).

За приписами частини 6 статті 7 Закону України №877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

-дату складення акта;

-тип заходу (плановий або позаплановий);

-форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

-предмет державного нагляду (контролю);

-найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

-найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Частиною 7 статті 7 Закону України №877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Статтею 4 Закону України № 2694-XII визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, перш за все, на принципі пріоритету життя і здоров'я працівників, а також повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Згідно із ст. 39 Закону України № 2694-XII посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право: забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Частиною 5 ст. 4 Закону України №877-V встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 02 березня 2018 року до суду від відповідача надійшла заява, в якій зазначив, що після розгляду кошторису на 2018 рік Департаментом Гуманітарної Політики Дніпровською міською радою, кошти на проведення періодичного обстеження й оцінку технічного стану вантажнопідйомних механізмів виділено не було. Таким чином, відповідачем не заперечувалось щодо наявності порушень викладених в акті перевірки.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову, а саме: застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до Комунального закладу "Культурно-спортивний комплекс "Шинник" Дніпропетровської міської ради шляхом заборони експлуатації лебідок: №№ 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 2, 5, 47, 43, 45, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 16, 18, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 3, 4, 7, 50.

Оскільки, станом на момент розгляду справи, відповідачем не надано до суду доказів усунення виявлених Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області порушень нормативно-правових актів з охорони праці стосовно ексуплуатації лебідок у вигляді доказів фактичного проведення експертного дослідження на виконання вимог п. 8, 9 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №687 від 26.05.2004 року.

На підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог законодавства, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, з метою недопущення спричинення такої шкоди, а також з огляду на відсутність доказів усунення виявлених позивачем в ході проведеної перевірки порушень відповідачем вимог нормативно-правових актів з охорони праці, зафіксованих в акті перевірки суб'єкта господарювання №183/2.7 від 14.12.2017 року, суд доходить висновку, що позов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Комунального закладу "Культурно-спортивний комплекс "Шинник" Дніпропетровської міської ради про застосування заходів реагування - підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 78, 143, 189, 241-246, 250, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Комунального закладу "Культурно-спортивний комплекс "Шинник" Дніпропетровської міської ради про застосування заходів реагування - задовольнити у повному обсязі.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Комунального закладу "Культурно-спортивний комплекс "Шинник" Дніпропетровської міської ради шляхом заборони експлуатації лебідок: №№ 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 2, 5, 47, 43, 45, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 16, 18, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 3, 4, 7, 50.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1