Рішення № 74195347, 22.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 березня 2018 року Справа № 808/4066/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати: податкові повідомлення – рішення №0125321305 від 29.11.2017, №0125331305 від 29.11.2017, рішення про застосування штрафних санкцій №0125301305 від 29.11.2017, та податкову вимогу №Ф-0125291305 від 29.11.2017.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем протиправно прийнято спірні рішення на підставі висновків Акту перевірки, які не відповідають дійсності. Стверджує, що оподаткування доходів отриманих підприємцем здійснювалось відповідно до норм діючого законодавства України, а саме ст. 177 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (вх. №2538 від 24.01.2018).

В обґрунтування заперечень зазначає, що в ході проведеної виїзної планової перевірки ФОП ОСОБА_3 встановлені порушення норм Податкового кодексу України, що призвело до заниження валового доходу за 2015 рік в загальній сумі 57662,91 грн.; встановлено включення до декларації за 2015 рік перекручених даних, а саме заниження валового доходу та завищення валових витрат на загальну суму 1 822 451,14 грн. Таким чином вважає спірні рішення правомірними.

Ухвалою суду 26.12.2017 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 25.01.2018, яке було відкладено на 23.02.2018.

Ухвалою суду від 23.02.2018 продовжено підготовче провадження та відкладено підготовче засідання на 22.03.2018.

23.03.2018 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду.

Вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 (код НОМЕР_1), зареєстрована як фізична особа-підприємець 11.12.2012, перебуває на податковому обліку в Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

В період з 23.10.2017 по 03.11.2017 фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, відповідно до плану–графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання на IV квартал 2017 року, наказу на проведення планової документальної виїзної перевірки від 11.10.2017 №2773 та направлення від 23.10.2017 №487, проведено планову документальну виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхуванння, за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.

За результатами перевірки складено Акт від 10.11.2017 №4697/08-01-13-05/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено, серед іншого, наступні порушення, вчинені суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3:

- п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2015 рік на суму 369 389,81грн.;

-пп.164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, а саме заниження суми

утриманого військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу за 2015р. на загальну суму 28201,71 грн.

-п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ із змінами та доповненнями, а саме заниження сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу за ставкою 34,7 % у сумі 80626,14грн.

На підставі Акту перевірки від 10.11.2017 №4697/08-01-13-05/НОМЕР_1 було прийнято:

-податкове повідомлення-рішення №0125321305 від 29.11.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 554 084 грн. 72 коп., у т.ч. за податковим зобов'язанням у сумі 369 389,81 грн., за штрафними санкціями у сумі 184694,91грн.;

-податкове повідомлення-рішення №0125331305 від 29.11.2017, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем військовий збір, на загальну суму 35 252,14 грн., в т.ч. з податковим зобов'язанням у сумі 28 201,71 грн., за штрафними санкціями у сумі 7 050,13 грн.;

-вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ф-0125291305 від 29.11.2017 про сплату заборгованості з єдиного внеску у сумі 80 626,14 грн.;

- рішення №0125301305 від 29.11.2017 про застосування штрафних санкцій, яким донараховано єдиного внеску у розмірі 80626,14 грн., та штрафні санкції у сумі 16 125,22 грн.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями та вимогою позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі – ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Статтею 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено особливості оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Так, згідно з п. 177.1 ст.177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу (тобто, у розмірі 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами).

Згідно з вимогами п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто, різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

У відповідності до п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно із пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, з вказаних норм права вбачається, що при визначенні фізичною особою-підприємцем об'єкта оподаткування податком на прибуток можуть враховуватися лише документально підтверджені витрати, пов'язані з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця, які включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду), визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів/послуг, до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів/послуг, факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Як встановлено судом, позивач здійснювала у перевіряємому періоді господарську діяльність за основним видом діяльності за кодом КВЕД 46.32 оптова торгівля м’ясом і м’ясними продуктами.

За перевіряємий період позивачем у декларації про доходи та майновий стан за 2015 рік було задекларовано загальний оподатковуваний дохід у сумі 5 202 528 грн.

Відповідач стверджує, що в ході проведення перевірки первинних документів, банківських виписок по розрахунковим рахункам, видаткових та податкових накладних, книги обліку доходів та витрат встановлено завищення валових витрат на загальну суму 1 822 451,14 грн., а саме: ФОП ОСОБА_3 до складу валових витрат включено витрати за придбаний але не оплачений товар по наступних контрагентах:

ТОВ "ПТАХОКОМПЛЕКС "ДНІПРОВСЬКИЙ" ЗФ ТОВ ПТАХОКОМПЛЕКС "ДНІПРОВСЬКИЙ" (36020648), придбано продукції у січні - вересні 2015р. -в загальну суму 4315684,80 грн. (без ПДВ), здійснено оплату у сумі - 2558337,14 грн.(без ПДВ), заборгованість склала - 1757347,66 грн. (без ПДВ);

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" ФІЛІЯ "ГАВРИЛІВСЬКИЙ ПТАХІВНИЧИЙ КОМПЛЕКС" (30160757), придбано продукції у січні - вересні 2015р. на загальну суму 592738,35 грн. (без ПДВ), здійснено оплату у сумі 5774,15грн. (без ПДВ), заборгованість склала - 65103,48 грн. (без ПДВ).

Проте, як з’ясовано судом, та підтверджено договорами поставки м’яса птиці №328/2014/КАМ/М від 02.10.2014 , №42/2015/КАМ/М від 21.01.2015 та актами звірки між ТОВ "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" ФІЛІЯ "ГАВРИЛІВСЬКИЙ ПТАХІВНИЧИЙ КОМПЛЕКС" та ФОП ОСОБА_3, при проведені перевірки відповідачем не були враховані наступні первинні документи (оплата за придбаний та у подальшому реалізований товар):

прибутковий касовий ордер КА-00008472 від 30.04.2015р. на суму 306,55грн. (з ПДВ),

прибутковий касовий ордер КА-00009718 від 19.05.2015р. на суму 5 015,50грн. (з ПДВ),

прибутковий касовий ордер КА-00013247 від 09.07.2015р. на суму 2 584,00грн. (з ПДВ),

прибутковий касовий ордер КА-00015989 від 20.08.2015р. на суму 692,18грн. (з ПДВ)

Витрати на придбання товару на загальну суму 1 971 959,0грн.(без ПДВ) у наступних постачальників:

ФОП ОСОБА_4 придбано яловичину, на загальну суму 253 150,00грн. (без ПДВ) по Договору №28/08 від 28.08.2013, що підтверджується первинними документами , у т.ч. банківськими виписками.

ФОП ОСОБА_5 придбано яловичину на загальну суму 50 000,0грн. (без ПДВ), що підтверджується первинними документами, факт оплати за придбаний товар підтверджується банківськими виписками.

ТОВ «Ваш Аутсорсинг» придбано яловичину на загальну суму 1 532 894,12грн. (без ПДВ) по договору №17/12-14 від 17.12.2014, що підтверджується первинними документами, у т.ч. банківськими виписками.

ТОВ «Віртус - Трейд» придбано баків свинячих заморожених, тремінгу свинячого, ніжек свинячих та шкіри свинячої замороженої на загальну суму 135 914,65грн. (без ПДВ) по Договору №030314ВТ 03.03.2014, що підтверджується первинними документами та банківськими виписками.

Дохід від реалізації придбаного товару по зазначеним постачальникам було задекларовано позивачем у перевіряємому періоді на загальну суму 2 187 694,67грн., що підтверджується договірами, банківськими виписками, актами звірок, накладними, а саме:

- ТОВ «Еталонія» продано яловичини на загальну суму 2 046 028,0грн. (без ПДВ). Сума отриманих доходів по даним операціям відображена у складі валового доходу, що підтверджується банківськими виписками та записами у Книзі обліку доходів та витрат.

- ТОВ «Край-1» продано баків свинячих заморожених, тремінгу свинячого, ніжек свинячих та шкіри свинячої замороженої на загальну суму 141 666,67грн. (без ПДВ).

Сума отриманих доходів по даним операціям відображена у складі валового доходу, що підтверджується банківськими виписками та записами у Книзі обліку доходів та витрат.

В матеріалах справи містяться документи, які підтверджують задекларовані валовий дохід та валові витрати позивача, при цьому до складу валових витрат за січень-вересень 2015 року позивачем задекларовано валові витрати у розмірі 5189028 грн., які складаються з: витрат на придбання реалізованого товару - 5 065 040 грн., витрат на оплату праці найманих працівників у сумі 43 642 грн., інших витрат пов'язаних із одержанням доходу.

З урахуванням вищезазначеного, позивачем у 2015 році до складу валових витрат в частині придбання товару у сумі 5 065 040 грн. було задекларовано витрати, які були оплачені та були безпосередньо пов’язані із отриманням доходу у даному періоді.

Таким чином, відповідачем в ході проведення перевірки необґрунтовано зазначено порушення позивачем щодо складу валових витрат, а отже безпідставно застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб та донараховано суму єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування та військового збору за 2015 рік.

Щодо встановленого в ході перевірки заниження валового доходу за 2015 рік в загальній сумі 57662,91 грн., слід зазначено наступне.

Згідно поданої позивачем податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік №1600002567 від 27.01.2016 річний валовий дохід складає 5 202 528 грн.

Позивачем зареєстровано Книгу обліку доходів та витрат №2 (продовження книги №1/34 від 28.01.2012), яка надавалась відповідачу в ході перевірки.

В Книзі обліку доходів та витрат позивачем було відображено отриманий дохід (виручка у грошовій формі) від своєї господарської діяльності за перевіряємий період у розмірі 5 202 528 грн. Зазначена сума загального оподатковуваного доходу розраховувалася позивачем наступним чином: сума оподатковуваного доходу від здійснення господарської діяльності (гр.2 Книги) за вирахуванням суми повернутих коштів за товари (гр.3 Книги).

Записи Книги обліку доходів та витрат підтверджуються первинними документами, зокрема банківськими виписками за перевіряємий період.

Наказом Міністерства фінансів України N 395 від 14.03.2013 затверджено Порядок, який розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) для використання посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами.

Цей Порядок поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів, нерезидентів), у тому числі самозайнятих осіб, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів відповідно до Кодексу (далі - платники податків).

Відповідно до п.2.3.2.2 цього Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

-чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

-зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

-у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем в Акті перевірки зазначено лише суму заниженого валового доходу без посилання на первинні документи, на Книгу обліку доходів та витрат, без посилання на інші документальні підтвердження встановленого порушення.

Наданий відповідачем відзив на адміністративний позов повністю дублює вказане в Акті перевірки, жодних додаткових пояснень щодо виявленого порушення не надано.

Отже, враховуючи викладене суд зазначає, що оскільки особами, що проводили перевірку, не визнано валові витрати підприємця та збільшено суму чистого доходу за перевіряємий період, це послугувало підставою, для невірного нарахування та утримання єдиного внеску. Відповідачем протиправно встановлено заниження суми єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності, чим порушено частину 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (із змінами та доповненнями), пункт 3 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449.

Також, вищезазначена обставини, вплинула на безпідставність висновку відповідача щодо заниження платником податків грошового зобов'язання щодо сплати військового збору.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті спірних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб’єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх рішень.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0125321305 від 29 листопада 2017 року та №0125331305 від 29 листопада 2017 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0125301305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 29 листопада 2017 року.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0125291305 від 29 листопада 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39396146) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (місце проживачння: 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, б. 58 б, кв. 28, ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 7667 грн. 14 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Рішення складено у повному обсязі 30.03.2018.

Суддя Н.В. Стрельнікова