Рішення № 74195284, 23.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 квітня 2018 року

Справа № 808/961/18

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікова Н.В.

за участю секретаря судового засідання Фесик А.В.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДФС у Запорізькій області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний центр”

про: стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі – позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний центр” (далі – відповідач), в якому позивач просить стягнути з рахунків платника податків у всіх банках а також за рахунок готівки, що належить такому платнику суму податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 50390 грн. 31 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за підприємством рахується податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати у повному обсязі узгодженої суми податкового зобов’язання самостійно задекларованого платником податків шляхом подання декларацій з податку на додану вартість із терміном сплати до 30.11.2017 та 30.12.2017 та донарахованої позивачем пені.

Ухвалою судді від 26.03.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Перше судове засідання призначено на 23.04.2018.

Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомобільний центр” зареєстровано як юридична особа 18.09.2001, перебуває на податковому обліку в Запорізькій ОДПІ.

17.11.2017 року відповідачем було подано податкову декларацію (вх. №9243092122) з податку на додану вартість терміном сплати 30.11.2017 на загальну суму 4 608 грн. 00 коп.

18.12.2017 року відповідачем було подано податкову декларацію (вх. №9270794103) з податку на додану вартість терміном сплати 30.12.2017 на загальну суму 27 388 грн. 00 коп.

Суми визначенні вказаними вище деклараціями відповідачем не сплачені у встановлений термін, у зв'язку з чим набули стану податкового боргу.

На підставі п. 129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України за несвоєчасну плату узгоджених сум податкових зобов’язань з вказаного податку, де визначено, що нарахування пені розпочинається від першого робочого дня наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, відповідачу нарахована пеня у розмірі 18 394 грн. 31 коп.

У зв’язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась із даним позовом до суду.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов’язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно визначено податкові зобов’язання з податку на додану вартіст податковими деклараціями №9243092122 від 17.11.2017 та №9270794103 від 18.12.2017, які в установлені законодавством строки відповідачем сплачені не були.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що 07.05.2012 на адресу відповідача поштою направлено податкова вимога форми «Ю» від 07.05.2012 № 689, яка отримана 27.07.2012.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкова вимога від 07.05.2012 форми «Ю» № 689 вручена відповідачу належним чином.

За змістом підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За змістом пунктів 95.1 – 95.3. статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу з податку на додану вартість відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Відзив на позовну заяву не надав, доводи позивача не спростував.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний центр” (місцезнаходження: 69035, м.Запоріжжя, вул. Маяковського, буд. 11, ідентифікаційний код 31669236) податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 50 390 грн. 31 коп. (п’ятдесят тисяч триста дев’яносто гривень 31 копійка) на користь УК у Вознесенівському районі м. Запоріжжя, код платежу 14060100, на р/р 31118029700007 рахунок одержувача: 38025409, Банк: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова