Рішення № 74195018, 07.05.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 травня 2018 року Справа № 808/1230/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікова Н.В., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя

про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в розрахунку позивачу пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та п.4-4 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії”;

-зобов’язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та п.4-4 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії” із застосуванням показника середньої зарплати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 рр.) та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % з урахуванням підвищення передбаченого ч.1 ст. 29 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 10,5% починаючи з 18.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він до 2017 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжував працювати, з його заробітної плати сплачувалися страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. З 18.12.2017 позивачу було призначено пенсію за віком, яку розраховано із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки із урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. З метою усунення протиправних дій відповідача, щодо невірного обчислення та виплати пенсії, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за останні три роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 рр.) та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % та без урахування підвищення передбаченого ч.1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід не пенсію у розмірі 10,5 % позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 06.04.2018 відкрито спрощене позовне провадження (без повідомлення сторін) в адміністративній справі №808/1230/18, перше судове засідання призначено на 07.05.2018.

Представник відповідача позов не визнав, надавши свій письмовий відзив (вх.№13435 від 26.04.2018), зазначивши, що застосування під час розрахунку пенсії показника середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % то дана норма застосовується виключно під час призначення пенсії, до того ж в розумінні ст. 29 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” на отримання передбаченого цією статтею підвищення вправі претендувати особа, яка вперше звернулась за отриманням пенсії, а до того не одержувала жодного виду пенсії після досягнення пенсійного віку, що передбачений ч. 1 ст. 26 закону України № 1058. Між тим позивачеві вже було призначено пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яку він отримував з 21.10.1999 по 31.12.2017 року.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 до 2017 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував з 21.10.1999 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

З 07.02.2016 позивач набув право на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

18.12.2017 позивач звернувся до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя з заявою про перерахунок пенсії за віком.

07.03.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 рр.) та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 19.03.2017 року № 109/Є-9 зазначено, що розмір пенсії позивача з 18.12.2017 при стажі 41 рік 14 днів та заробітку 22856,76 грн., який розраховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки (3764,40 грн. х 6,07182 (коефіцієнт заробітку) склав 9435,71 грн., при цьому позивач не має права на застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% оскільки до призначення пенсії за віком йому виплачувалася пенсія за вислугою років.

Позивач вважає дії відповідача неправомірними, посилаючись на те, що він отримував раніше пенсію за вислугою років, яка не передбачена положеннями Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а при призначенні пенсії за віком отримав всі права, як і інші громадяни України, оскільки звернувся за призначенням пенсії за віком на загальних підставах вперше.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.19, ч.3 ст.22 Конституції України, органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України та при прийнятті нових нормативно-правових актів або внесенні змін у діючі не допускається зменшення змісту й обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний суд України у Рішенні від 11.10.2005р. №8-рп/2005 визначив, що: “зміст прав і свобод людини це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку… Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами і свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики”.

Згідно ст. 5 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. № 2262 вказує, що особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до ст. 7 Закону України № 2262 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, призначається одна пенсія за її вибором.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Суд враховуючи вищевикладене дійшов висновку, що Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” регламентовано порядок переведення пенсіонера з одного виду пенсії на інший, призначеної саме за цим Законом. Таким чином показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Слід зазначити, що 11 жовтня 2017 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, яким внесено зміни до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до положень пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Отже відповідно з абзацом 1 пункту 4-4 Прикінцевих положень Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

При цьому частиною 1 статті 25 Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Таким чином середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, згідно з положеннями пункту 4-4 Прикінцевих положень Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Відповідач вказує, що на підставі його розпорядження позивача переведено з пенсії за вислугою років на пенсію за віком, при цьому, обчислюючи розмір пенсії, застосована величина оцінки одного року страхового стажу 1%.

Отже судом проаналізувавши матеріали справи встановлено, що ОСОБА_1 первинно було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, що передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” ОСОБА_1 звернувся вперше. Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не регулюється порядок призначення, обчислення розміру та виплати пенсій за вислугу років.

Врахувавши вищевикладене суд приходить до висновку, що величина оцінки одного року страхового стажу повинна застосовуватись в розмірі 1,35 %, оскільки у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не перерахунок вже призначеної пенсії за нормами Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Щодо підвищення пенсії передбаченого ч. 1 ст. 29 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” слід зазначити наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст. 29 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток:

На 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців.

На 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

Після набуття права на пенсію за віком, тобто з 07 лютого 2016 року, позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Враховуючи наведене положення закону, позивач має право на отримання передбаченого статтею 29 Закону України № 1058 підвищення.

Вирішуючи питання про розмір цього підвищення, суд погоджується з наведеним позивачем у позові розрахунком, відповідно до якого підвищення в розмірі 0,5 % підлягає множенню на кількість повних місяців прострочення виходу на пенсію за віком, яка становить 21 повний місяць ( 07.02.2016 позивачу виповнилось 60 років, у грудні 2017 року позивачу призначено пенсію за віком), а саме підвищення як результат множення обчислюється 10,5% (21 місяць х0,5 %).

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що заперечення представника відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. ст.2, 9, 139, 241-243, 254-263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (69041, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м.Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, 25 а, ідентифікаційний код 41248943) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м.Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, 25 а, ідентифікаційний код 41248943) щодо відмови в розрахунку ОСОБА_1 (69041, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та п.4-4 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії”;

Зобов’язати Правобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м.Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, 25 а, ідентифікаційний код 41248943) призначити ОСОБА_1 (69041, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та п.4-4 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії” із застосуванням показника середньої зарплати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 рр.) та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % з урахуванням підвищення передбаченого ч.1 ст. 29 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 10,5% починаючи з 18.12.2017.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (69041, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 25 А, код ЄДРПОУ 41248959).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 07 травня 2018 року.

Суддя Н.В. Стрельнікова