Ухвала суду № 74195017, 22.05.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

22 травня 2018 р. м. Вінниця Справа № 126/86/18

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Позивач у судове засідання не з’явилась, однак подала до суду заяву, в якій просила суд розгляд справи здійснювати за її відсутності.

Відповідач у судове засідання уповноваженого представника не направив, разом з тим, до суду було подано заяву про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до положень ч. 1, 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на наведене вище, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також достатність письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Під час розгляду справи по суті судом встановлено, що позовні вимоги в частині встановлення факту страхового (трудового) стажу померлого 27 грудня 2016 року ОСОБА_4 за трудовою книжкою серії БТ-1 за №9309002, з номерами записів: 10,11,12,13,16,17,20,21,22, що видана на ОСОБА_5 (заповнено українською мовою на аркуш №41) ІНФОРМАЦІЯ_1 та російською мовою ОСОБА_6 аркуш №1 трудовой книги та формою ОК-5 індивідуальними відомостями про застраховану особу виданої на гр. ОСОБА_5 з облікової карти НОМЕР_1 належить ОСОБА_4, який помер 11.12.2016 року не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ст. ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 1 ст. 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з "…" питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів "…". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Відтак, суд роз'яснює позивачу про право на звернення з даним позовом в частині позовних вимог про встановлення факту страхового (трудового) стажу померлого 27 грудня 2016 року ОСОБА_4 за трудовою книжкою серії БТ-1 за №9309002, з номерами записів: 10,11,12,13,16,17,20,21,22, що видана на ОСОБА_5 (заповнено українською мовою на аркуш №41) ІНФОРМАЦІЯ_1 та російською мовою ОСОБА_6 аркуш №1 трудовой книги та формою ОК-5 індивідуальними відомостями про застраховану особу виданої на гр. ОСОБА_5 з облікової карти НОМЕР_1 належить ОСОБА_4, який помер 11.12.2016 року до відповідного місцевого загального суду в порядку, передбаченому чинним цивільно-процесуальним законодавством.

Керуючись ч. 1 ст. 238, ст. ст. 239, 242-244, 248, 250, 254, 255 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області в частині позовних вимог про встановлення факту страхового (трудового) стажу померлого 27 грудня 2016 року ОСОБА_4 за трудовою книжкою серії БТ-1 за №9309002, з номерами записів: 10,11,12,13,16,17,20,21,22, що видана на ОСОБА_5 (заповнено українською мовою на аркуш №41) ІНФОРМАЦІЯ_1 та російською мовою ОСОБА_6 аркуш №1 трудовой книги та формою ОК-5 індивідуальними відомостями про застраховану особу виданої на гр. ОСОБА_5 з облікової карти НОМЕР_1 належить ОСОБА_4, який помер 11.12.2016 року.

Роз'яснити позивачу про право звернення з позовом із зазначеними вимогами до відповідного районного суду в порядку цивільного судочинства.

Роз'яснити позивачу, що згідно ч.2 ст.239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Чернюк Алла Юріївна