Постанова № 74194331, 24.05.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 300/167/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 травня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої – Готри Т.Ю.,

суддів – Собослоя Г.Г., Бисаги Т.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" на ухвалу Воловецького районного суду від 03 березня 2018 року щодо відмови у видачі судового наказу в справі (головуючий суддя Конепуд В.І.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2018 року ТОВ «Закарптгаз Збут» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, яку мотивувало тим, що ТОВ «Закарптгаз Збут», як постачальник природного газу, свої зобов’язання виконало в повному обсязі та надало боржнику послуги з газопостачання. Однак, боржник не виконує взятих на себе зобов’язань та не сплачує вартість спожитого газу, у зв’язку з чим станом на 26.02.2018 року в нього виникла заборгованість в сумі 8613,17 грн., а тому просило суд видати судовий наказ, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 6622,15 грн., з урахуванням індексу інфляції в сумі 1638,08 грн., 3 відсотків річних в розмірі 352,94 грн. та судовий збір.

Ухвалою Воловецького районного суду від 03 березня 2018 року у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 – відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Закарптгаз Збут» просить скасувати зазначену ухвалу, як незаконну та необґрунтовану, і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказує на те, що з липня 2015 року постачальником природного газу в Закарпатській області є саме ТОВ «Закарпатгаз Збут». ОСОБА_1 фактично користується послугами із газопостачання про що свідчить фінансовий стан абонента, копія відомостей по обходу населеного пункту, якими зафіксовано різницю показників лічильника природного газу, акт перевірки вузла обліку газу.

Апеляційним судом розглянуто апеляційну скаргу на ухвалу суду, зазначену у п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України (щодо відмови у видачі судового наказу), відповідно до ч. 2 ст. 369, ч. 13 ст. 7 ЦПК України без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та без проведення судового засідання.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заява ТзОВ «Закарптгаз Збут» про видачу судового наказу подана з порушенням вимог ч. 2 ст. 163 ЦПК України, а саме: не містить реєстраційного номера облікової картки платника податків боржника, номера і серії паспорта боржника, а також вимог п.3 ч.3 ст.163 ЦПК України, так як до заяви про видачу судового наказу не додано копію договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Проте, колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може за таких обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу повинна містити, в тому числі, і реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта боржника (для фізичних осіб - громадян України).

Отже, зі змісту вказаної норми закону випливає, що такі відомості зазначаються заявником за їх наявності. ТОВ «Закарптгаз Збут» вказує, що такі відомості у заяві ним не зазначені, оскільки товариству невідомі ні реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1, а ні номер і серія його паспорта.

Також, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п.3 ч.3 ст.163 ЦПК України, оскільки відповідно до п. 4 Правил постачання природного газу, якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору є сплачений споживачем рахунок постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил, що має підтверджуватися документально, за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник.

Боржник не звертався із заявою про припинення подачі газу, користувався послугами із газопостачання, а розрахунок заборгованості зроблений відповідно до показників лічильника та встановлених цін на газ.

Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, заявник обґрунтував свої вимоги та додав відповідні документи на підтвердження того, що він є фактичним постачальником природного газу та надавав відповідачу ОСОБА_1 послуги з постачання природного газу, зокрема, до заяви додано історію розрахунків за спожитий природній газ, та їх часткову оплату, копія відомостей по обходу населеного пункту, якими зафіксовано різницю показників лічильника природного газу, акт перевірки вузла обліку газу, що свідчить що між ТОВ «Закрпатгаз Збут» та ОСОБА_1 склалися та існують цивільно-правові відносини щодо надання та споживання житлово-комунальних послуг, в тому числі і до оприлюднення публічного договору.

Тобто заявник надав інші письмові докази, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг з постачання природного газу.

Суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув та постановив помилкову увалу про відмову у видачі судового наказу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції у відповідності до ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" – задовольнити.

Ухвалу Воловецького районного суду від 03 березня 2018 року – скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 24 травня 2018 року.

Головуюча : Судді :