Рішення № 74193558, 23.05.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/794/2018

Номер справи 243/659/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мінаєва І.М.,

за участю секретаря судового засідання Янчевського В.Ю.,

розглянувши в порядку загального позовного провадженняцивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Словʼянського міського центру зайнятості, ОСОБА_2

вимоги позивача: про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення судових витрат,

учасники справи:

від позивача представник ОСОБА_3 (ордер серії ДН № 0004111, договір-доручення про надання правової допомоги від 24.01.2018 р.),

від відповідача представник ОСОБА_4 (довіреність юридичної особи № 07-28/17 від 02.01.2018 р.),

представник ОСОБА_5 (довіреність юридичної особи № 07-28/24 від 02.01.2018 р.),

від третьої особи представник ОСОБА_6 (довіреність юридичної особи № 06-21/1 від 09.01.2018 р.)

третя особа ОСОБА_2

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача, заперечень відповідача та пояснень третіх осіб.

1. 29.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення судових витрат.

02 квітня 2018 року позивачем були уточнені позовні вимоги.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що він відповідно наказу №674-п від 01.08.2017 р. працював на посаді заступника начальника Словʼянського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. Посад «заступник начальника Словʼянського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України в Донецькій області» було дві одиниці, одну з яких займав позивач, іншу – ОСОБА_2, відрізнялись вони між собою розподілом функціональних обовʼязків. 27.10.2017 р. до нього письмово доведено відповідачем попередження про можливе майбутнє вивільнення. 13 грудня 2017 року його запросили на засідання комісії з скорочення працівників. На цьому засіданні усно голова комісії повідомив, що його посада відповідно до постанови правління Фонду соціального страхування України № 50 від 10.10.2017 р. скорочується з 01.01.2018 р. Він був приголомшений такою новиною та пояснив комісії, що його під підпис не ознайомлено з наказом про скорочення, а тому він не погоджується з запропонованою посадою заступника начальника відділу профілактики страхових випадків, адже він чекав на зміни в роботі відповідно до ст.32 КЗпП України, але ж ніяк не скорочення.

29.12.2017 р. його під підпис було ознайомлено з наказом № 1305-п від 20.12.2017 р. та звільнено з посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, проведено розрахунок та видано трудову книжку. У штатному розписі загальна чисельність працівників до скорочення штату складала 35 одиниць, а після – 43. Окрім того, вважає, що посада, яку він обіймав на день звільнення, не була скорочена, а лише змінила назву «заступник начальника відділення – начальник відділу страхових експертів з охорони праці», окрім того було збільшено посадовий оклад. Зазначає, що до його звільнення він координував та контролював діяльність сектору страхових експертів з охорони праці, котрі з 01.01.2018 р. стали іменуватися не як «сектор» страхових експертів з охорони праці, а як «відділ». Він погоджується з такими змінами і бажає працювати на зазначеній посаді. Вважає наказ про його звільнення незаконним, адже на підприємстві відбулася зміна в організації виробництва та зміна істотних умов (збільшився посадовий оклад, змінилась назва посади, змінилась назва «сектор» на «відділ»), тоді як скорочення його посади не відбулося. Просить наказ начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області № 1305-п від 20.12.2017 р. про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України скасувати, поновити його в Словʼянському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на посаді заступник начальника відділення – начальник відділу страхових експертів з охорони праці, стягнути з відповідача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29.12.2017 р. по день ухвалення рішення суду та понесені ним судові витрати.

2. 14.02.2018 року та 18 квітня 2018 року відповідачем надіслано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту яких позовні вимоги не визнаються у повному обсязі. Зазначає, що постановою правління Фонду № 47 від 12.09.2017 р. «Про затвердження граничної чисельності працівників Фонду соціального страхування» затверджено з 01.01.2018 р. граничну чисельність працівників Фонду у кількості 5192 штатних одиниць, яка станом на 01.08.2017 р. дорівнювала 7988 одиниць. 10.10.2017 р. постановою правління Фонду соціального страхування України № 50 затверджено та введено в дію з 01.01.2018 р. структуру робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України. Крім того, наказом виконавчої дирекції Фонду від 23.10.2017 р. № 559 змінено структуру управління та відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, значно зменшено граничну чисельність працівників у структурі. Таким чином в управлінні мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема скорочення чисельності та штату працівників. Зазначає, що роботодавцем додержано порядок вивільнення працівників, а саме 27.10.2017 р. позивача персонально повідомлено про зміну суттєвих умов праці та про можливе наступне вивільнення. Нормами діючого законодавства визначено, що попередження має бути персональним та вручено найманому працівнику не пізніше ніж за два місяці до фактичного вивільнення, що і було зроблено роботодавцем, а вимога щодо обовʼязкового зазначення конкретної дати вивільнення законом не передбачена. Формулювання «можливого» вивільнення також не суперечить нормам діючого законодавства, оскільки на час вручення повідомлення роботодавцю напевно невідомо кого саме із переліку працівників, попереджених про вивільнення, буде звільнено. Зазначено, що 27.10.2017 р. позивача було письмово попереджено не лише про зміни в організації виробництва і праці, зміни істотних умов праці, а і про можливе майбутнє вивільнення. В той же день позивач ознайомився з ним, підписав його без жодних заперечень і зауважень. Оскільки форма документу, яким здійснюється попередження, законодавством не передбачена, відповідачем здійснено попередження саме в такій формі, позивачем це попередження не оскаржувалося, за розʼясненнями до роботодавця не звертався, що свідчить про усвідомлення позивачем значення цього повідомлення та його наслідків. Вважає, що відповідачем виконані вимоги ст.ст. 39, 49-2 КЗпП, тому факт порушення чинного трудового законодавства відповідачем відсутній.

Зазначає, що ОСОБА_1 не погодився зайняти посаду заступника начальника відділу профілактики страхових випадків – страхового експерта з охорони праці управління. Зазначає про безпідставність твердження позивача про перейменування посади, а не скорочення посади, яку обіймав позивач. Штатним розкладом (який діяв з 01.08.2017 р. до 31.12.2017 р.) передбачалось 2 посади заступника начальника відділення (самостійні) та 2 посади заступника начальника відділення, які суміщають одночасно посади начальника відділу страхових виплат та начальника відділу обліку страхувальників. Позивач до звільнення займав посаду заступника начальника відділення Словʼянського відділення управління ВД ФСС України в Донецькій області (без суміщення). До кола функціональних обовʼязків цієї посади входила координація та контроль за діяльністю сектора страхових експертів охорони праці, відділу медичних та соціальних послуг, що не спростовує і сам позивач, зазначаючи про це у позові. Після проведених змін в організації виробництва і праці, скорочення чисельності і штату працівників, штатним розкладом з 01.01.2018 р. передбачено 3 посади начальника відділення – начальник відділу: заступник начальника відділення – начальник відділу страхових експертів з охорони праці; заступник начальника відділення – начальник відділу роботи з потерпілими; заступник начальника відділення – начальник адміністративно-господарського відділу. Відповідно до «Розподілу функціональних повноважень між начальником відділення та його заступниками Словʼянського відділення ВД ФССУ» контроль і координація за діяльністю сектору страхових експертів, контроль за напрямком роботи щодо надання медичних і соціальних послуг, який раніше здійснювався ОСОБА_1, з 01.01.2018 р. контроль і координацію за діяльністю сектору страхових експертів здійснює заступник начальника відділення – начальник відділу страхових експертів з охорони праці, контроль за напрямком роботи щодо надання медичних і соціальних послуг – заступник начальника відділення – начальник відділу роботи з потерпілими, тому твердження позивача про зміну лише назви його посади не відповідає дійсності. Всі посади заступників начальника відділення, що передбачалися штатним розкладом відділення у 2017 р., були скорочені, що виключає обовʼязок роботодавця застосувати ст.42-2 КЗпП України щодо переважного права залишення на роботі. Всім заступникам начальника відділення були запропоновані інші посади. Зокрема позивачу була запропонована посада заступника начальника відділу з профілактики страхових випадків – страховий експерт з охорони праці, яка є рівнозначною посадою скороченій посаді. Позивач відмовився від пропозиції перейти на іншу посаду. Запропонувати позивачу інші посади можливості не було. Посилаючись на п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів», вважає що питання, повʼязані з тим, кому яку посаду запропонувати, є правом роботодавця і не може бути предметом обговорення на предмет доцільності.

Таким чином, наказ № 1305-п від 20.12.2017 р. про припинення трудових відносин з позивачем вважає правомірним. Вважає, що ОСОБА_1 зловживає процесуальними правами, оскільки уникаючи досудового врегулювання питання працевлаштування, він подав безпідставний позов. Заявлену суму судових витрат також вважає необґрунтованою та неприпустимою, оскільки позивач мав можливість скористуватися безоплатною правовою допомогою, звернувшись до координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги, однак цього не зробив. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

3. Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні з позовними вимогами не погодився, просив відмовити у їх задоволенні, підтримав позицію відповідача. Додатково зазначив, що з 01.01.2018 р. він займає посаду заступника начальника відділення – начальника відділу страхових експертів з охорони праці, оскільки відповідає кваліфікаційним вимогам до цієї посади та пройшов необхідне навчання.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, за участю його представника адвоката ОСОБА_3 (а.с.38).

5. 14.02.2018 р. відповідачем подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Словʼянського міського центру зайнятості.

6. 15.02.2018 р. позивачем подано клопотання про залучення письмових доказів (а.с.46,50).

7. 28.02.2018 р. представником позивача подано клопотання про витребування письмових доказів від відповідача: штатного розкладу Словʼянського відділення ВД Фонду соціального страхування України в Донецькій області з відміткою про зайняті та вільні місця станом на 13.12.2017 р., 20.12.2017 р., розмір посадового окладу заступника начальника Словʼянського відділення ВД Фонду соціального страхування України в Донецькій області станом на 13.12.2017 р., 20.12.2017 р. та з 01.01.2018 р.

8. 02.04.2018 р. директором Словʼянського міського центру зайнятості надано клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи згідно діючого законодавства України, при винесенні рішення по справі просить врахувати положення п.4 ст.35 Закону України «Про загальнообовʼязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с.86).

9. 02.04.2018 р. представником позивача подано клопотання про витребування письмових доказів у відповідача, а саме завірених копій службових документів: про розподіл обовʼязків між заступниками начальника Словʼянського відділення ВД ФСС України в Донецькій області станом на 26.10.2017 р.; про розподіл обовʼязків між заступниками начальника Словʼянського відділення ВД ФСС України в Донецькій області станом на 01.01.2018 р.; посадові інструкції або інші документи, що містять перелік посадових обовʼязків, розподіл завдань між заступниками начальника Словʼянського відділення ВД ФСС України в Донецькій області станом на 26.10.2017 р., 13.12.2017 р.; посадові інструкції або інші документи, що містять перелік посадових обовʼязків, розподіл завдань між заступниками начальника Словʼянського відділення ВД ФСС України в Донецькій області станом на 01.01.2018 р. та є дійсними на дату звернення; рішення роботодавця (Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області) про визнання переважного права на залишення на роботі або пропонування роботи заступника начальника відділення – начальник відділу страхових експертів з охорони праці кандидату ОСОБА_2

10. 02.04.2018 року позивачем уточнені позовні вимоги, заявлено клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2

11. 03.04.2018 р. позивачем подано клопотання про виклик свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та заяву про допит позивача у якості свідка. 23.05.2018 р. представник позивача відмовився від цього клопотання, про що подав суду письмову заяву (а.с.176).

12. 23.05.2018 р. представник третьої особи Словʼянського міського центру зайнятості надав суду заяву з проханням проводити судовий розгляд справи без його участі, при ухваленні рішення поклався на розсуд суду.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

13. Ухвалою судді від 30.01.2018 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення судових витрат прийнято до провадження, по справі відкрито спрощене позовне провадження. (а.с.24).

14. Ухвалою суду від 21 лютого 2018 року було задоволено клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. (а.с.55).

15. Ухвалою суду від 28 лютого 2018 року задоволено клопотання відповідача, до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Словʼянський міський центр зайнятості. (а.с.63).

16. Ухвалою суду від 28 лютого 2018 року задоволено клопотання представника позивача про витребування письмових доказів, зобовʼязано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надати суду штатний розклад Словʼянського відділення ВД Фонду соціального страхування України в Донецькій області з відміткою про зайняті та вільні місця станом на 13.12.2017 р., 20.12.2017 р., відомості про розмір посадового окладу заступника начальника Словʼянського відділення ВД Фонду соціального страхування України в Донецькій області станом на 13.12.2017 р., 20.12.2017 р. та з 01.01.2018 р. (а.с.64).

17. Ухвалою суду від 05 квітня 2018 року задоволено клопотання представника позивача про витребування письмових доказів у відповідача (п.7). (а.с.132).

18. Ухвалою суду від 05 квітня 2018 року задоволено клопотання позивача, до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено ОСОБА_2 (а.с.134).

19. Ухвалою суду від 23.05.2018 р. підготовче провадження по справі закрито, справа призначена до судового розгляду. (а.с.177).

IV. Фактичні обставини, встановлені Судом.

20. Як вбачається з трудової книжки серії БТ-І № 4779935, виданої на імʼя ОСОБА_1, 06.10.2011 року призначено виконуючим обовʼязки начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у м.Словʼянську, з 08.01.2013 р. призначено начальником відділення виконавчої дирекції Фонду у м.Словʼянськ, 31.07.2017 р. у звʼязку з реорганізацією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звільнено з посади за переведенням до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. З 01 серпня 2017 року ОСОБА_1 на підставі наказу № 674-к від 01.08.2017 р. призначений на посаду заступника начальника Словʼянського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. (а.с.104-106).

21. 27 жовтня 2017 р. заступника начальника відділення Словʼянського відділення управління ОСОБА_1 було ознайомлено з письмовим попередженням від 27.10.2017 р., згідно з яким відповідно до вимог ст.32 КЗпП України, керуючись постановами правління Фонду від 12.09.2017 р. № 47 «Про затвердження граничної чисельності працівників Фонду соціального страхування України», якою з 01.01.2018 р. затверджено граничну чисельність працівників виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів у кількості 5192 штатні одиниці, від 10.10.2017 р. № 50 «Про затвердження структури органів Фонду», якою з 01.01.2018 р. затверджено структуру органів Фонду, від 10.10.2017 р. № 51 «Про затвердження схем посадових окладів працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та її робочих органів», якою з 01.01.2018 р. затверджено схеми посадових окладів працівників виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, від 10.10.2017 р. № 52 «Про внесення змін до Положення про умови оплати та стимулювання праці працівників Фонду соціального страхування України», якою з 01.01.2018 р. змінюються умови оплати та стимулювання праці працівників виконавчої дирекції Фонду, ОСОБА_1 попереджають про зміни в організації виробництва і праці, зміну істотних умов праці, зокрема про зміну системи оплати та стимулювання праці, розміру посадового окладу, зміну найменування посади, які вступлять в дію з 01.01.2018 р. та про можливе майбутнє вивільнення (а.с.10).

22. Відповідно до витягу з протоколу № 1 від 13.12.2017 р. засідання комісії з скорочення працівників управління та відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, на голосування було винесено питання щодо запропонування ОСОБА_1 переведення на посаду заступника начальника відділу профілактики страхових випадків – страхового експерта з охорони праці управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, за що комісія проголосувала одноголосно, було вирішено запропонувати вищезазначену посаду ОСОБА_1, але останній під час ознайомлення з витягом з протоколу 14.12.2017 р. зазначив, що свою згоду на переведення не дає (а.с.11).

23. Наказом Управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області Фонду соціального страхування України № 1305-п від 20.12.2017 р. заступника начальника Словʼянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області ОСОБА_1 звільнено 29.12.2017 р. за п.1 ст.40 КЗпП України у звʼязку зі скороченням чисельності та штату працівників Словʼянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (а.с.12).

24. З довідки про доходи ОСОБА_1, виданої Словʼянським відділенням Управління виконавчої дирекції ФСС України в Донецькій області, № 02/23-20 від 23.01.2018 р. вбачається, що ОСОБА_1, який працював на посаді заступника начальника відділення, у жовтні 2017 р. було нараховано заробітну плату у сумі 16035,53 грн., у листопаді 2017 р. – 8746,67 грн. Середньоденна заробітна плата складає 530,42 грн., середньомісячна заробітна плата складає – 16145,99 грн. (а.с.17).

25. Відповідно до відповіді на адвокатський запит, наданої Словʼянським міським центром зайнятості 30.01.2018 р., Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на виконання положення п.4 ч.3 ст.50 Закону України «Про зайнятість населення» та наказу Міністерства соціальної політики № 317 від 31.05.2013 р. надавало Словʼянському міському центру зайнятості форму звітності № 4-ПН «Інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у звʼязку зі змінами в організації виробництва і праці» 10.11.2017 р., про що зроблено запис у Журналі реєстрації підприємств, організацій, установ про заплановане масове вивільнення працівників (а.с.48-49).

26. 02 лютого 2018 року відповідачем було надіслано ОСОБА_1 лист № 01-07/4-18, за змістом якого позивачу на підставі положень ст.42-1 КЗпП України пропонується зайняти посаду завідувача сектору розслідування нещасних випадків та профзахворювань відділу з профілактики страхових випадків (посадовий оклад 9000 грн.), або посаду головного спеціаліста відділу управління за любим статутним напрямком діяльності Фонду (а.с.60). Окрім того, листом № К 01-07/19-53 від 22.02.2018 р. ОСОБА_1 пропонується зайняти одну з посад, а саме: завідувач сектору розслідування нещасних випадків та профзахворювань відділу профілактики страхових випадків, завідувач сектору по роботі зі зверненнями страхувальників та застрахованих осіб відділу страхових виплат та матеріального забезпечення, завідувач сектору телекомунікаційних послуг та мережевого обладнання відділу інформаційних технологій, або посаду головного спеціаліста відділу управління за любим статутним напрямком діяльності Фонду (а.с.59).

27. Відповідно до відомостей Управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області № 07-28/105 від 22.03.2018 р., наданих на виконання ухвали суду від 28.02.2018 р., станом з 13.12.2017 р. по 20.12.2017 р. було затверджено 35 штатних посад (зайнятих місць 32 шт. од., вільних – 3 шт. од., а саме: головний спеціаліст – бухгалтер у відділі бухгалтерського обліку, головний спеціаліст у відділі страхових виплат, головний спеціаліст-юрисконсульт у секторі юридичної роботи), посадовий оклад заступників начальника Словʼянського відділення управління станом на 13.12.2017 р., 20.12.2017 р. складав 5890 грн. на місяць.

Станом на 01.01.2018 р. було затверджено 43 штатні посади (зайнятих місць 40 шт. од., вільних – 3 шт. од., а саме: головний спеціаліст сектору обліку страхувальників відділу роботи з потерпілими, головний спеціаліст відділу з організації медичної реабілітації, головний спеціаліст юридичного сектору), посадовий оклад заступника начальника відділення – начальника відділу страхових експертів з охорони праці, заступника начальника відділення – начальника відділу роботи з потерпілими, заступника начальника відділення – начальника адміністративно-господарського відділу, складає 12160 грн. на місяць кожного. Окрема посада заступника начальника Словʼянського відділення управління з 01.01.2018 р. штатним розкладом не передбачена (а.с.74-75).

28. Відповідно до штатного розпису Словʼянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, затвердженого начальником управління 01.08.2017 р., у відділенні передбачено 2 штатних посади заступника начальника відділення, а також посади заступника начальника відділення – начальника відділу страхових виплат та заступника начальника відділення – начальника відділу обліку страхувальників (а.с.76).

29. Як вбачається з розподілу обовʼязків між керівними працівниками Словʼянського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, затвердженого начальником управління 01.08.2017 р., на заступника начальника відділення ОСОБА_1 покладено обовʼязки з координування та контролювання діяльності сектору страхових експертів з охорони праці та відділу медичних та соціальних послуг, а також покладено відповідальність з питань організації надання соціальних послуг, відновлення здоровʼя та працездатності потерпілих, з питань профілактичних заходів та охорони праці.

В той же час на заступника начальника відділення ОСОБА_2 покладено обовʼязки з координування та контролювання діяльності сектору документообігу та архівної роботи та головного спеціаліста інформаційного забезпечення, а також покладено відповідальність з питань матеріально-технічного забезпечення, з питань організаційно-документального забезпечення та звернень, з питань організаційної роботи, звʼязків з громадськістю, з питань програмно-технічного забезпечення. Окрім того, він забезпечує та відповідає за взаємодію з громадськими організаціями, діяльність яких повʼязана з соціальним захистом потерпілих від нещасних випадків на виробництві та членів їх сімей, засобами масової інформації; організовує моніторинг центральної преси та обласних ЗМІ, вивчення громадської думки про результати діяльності Фонду.

Також як на ОСОБА_1, так і на ОСОБА_2 покладено обовʼязки щодо здійснення підготовки аналітичних та інформаційних матеріалів, організації нарад, «круглих столів», конференцій з питань, які курирують, контролю і забезпечення виконання доручень, наданих начальником відділення працівникам відповідних структурних підрозділів, надавання практичної і методичної допомоги працівникам відділення з питань, що віднесені до їх компетенції (а.с.148-150).

30. Відповідно до штатного розпису Словʼянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з 01.01.2018 р., затвердженого начальником управління, у відділенні передбачено наступні посади заступників начальника відділення: заступник начальника відділення – начальник відділу страхових експертів з охорони праці, заступник начальника відділення – начальник відділу роботи з потерпілими, заступник начальника відділення – начальник адміністративно-господарського відділу, тобто 3 посади заступника начальника відділення з суміщенням (а.с.77).

31. Як вбачається з розподілу функціональних повноважень між начальником відділення та його заступниками у Словʼянському відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, затвердженого начальником управління 02.08.2017 р., на заступника начальника відділення – начальника відділу страхових експертів з охорони праці ОСОБА_2 покладено обовʼязки з координації роботи відділу страхових експертів з охорони праці. На заступника начальника відділення – начальника адміністративно-господарського відділу ОСОБА_9 покладено обовʼязок з координації роботи адміністративно-господарського відділу.

В той же час на заступника начальника відділення – начальника відділу роботи з потерпілими ОСОБА_10 покладено обовʼязки з координації роботи відділу роботи з потерпілими: сектору по роботі з тимчасово переміщеними особами відділу роботи з потерпілими, сектору матеріального забезпечення відділу роботи з потерпілими, сектору обліку страхувальників відділу роботи з потерпілими (а.с.151-153).

32. За відомостями Словʼянського міського центру зайнятості від 02.04.2018 р., ОСОБА_1 перебуває на обліку в Словʼянському міському центрі зайнятості як безробітний та отримує допомогу по безробіттю. За період з 30.01.2018 р. по 27.03.2018 р. ОСОБА_1 виплачено матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 13641,29 грн. (а.с.86-87), за період з 30.01.2018 р. по 15.05.2018 р. у сумі 25009,02 грн. (а.с.167).

V. Оцінка Суду.

33. Україна як соціальна, правова держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, а також право на належні умови праці, своєчасне отримання винагороди (стаття 1, частини 1,2,4,7 ст.43 Конституції України).

Відповідно до Конституції України зазначені права захищаються судом (частина перша статті 55).

Правосуддя в Україні здійснюється з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права.

Положенням ч.1 ст.2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

34. Статтею 5-1 КЗпП України визначено державні гарантії працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, серед яких зокрема і правовий захист від незаконного звільнення.

35. Відповідно до положення ст.32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоровʼя.

У звʼязку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

36. Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (п.4 ч.1 ст.36 КЗпП України). Відповідно до ч.4 ст.36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

37. Як вбачається зі змісту п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

38. Відповідно до положення ч.ч.1-3 ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

39. Відповідно до розʼяснень, що містяться у п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9, розглядаючи трудові спори, повʼязані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобовʼязані зʼясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

40. Так, зі змісту попередження від 27.10.2017 р. вбачається, що попередження ОСОБА_1 про зміни в організації виробництва і праці, зміни істотних умов праці та можливе майбутнє вивільнення, відбулося на підставі Постанов Правління Фонду № 47 від 12.09.2017 р., № 50 від 10.10.2017 р., № 51 від 10.10.2017 р. та № 52 від 10.10.2017 р. (а.с.10).

41. Постановою правління Фонду соціального страхування України № 47 від 12.09.2017 р. затверджено з 01.01.2018 граничну чисельність працівників Фонду у кількості 5192 штатних одиниць, у тому числі граничну чисельність працівників виконавчої дирекції Фонду – 188 штатних одиниць.

42. Постановою правління Фонду соціального страхування України № 50 від 10.10.2017 р. затверджено структуру робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та структуру виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України. На виконавчу дирекцію Фонду покладено обовʼязок затвердити до 01.11.2017 р. штатний розпис виконавчої дирекції Фонду відповідно до затвердженої структури та граничної чисельності працівників виконавчої дирекції Фонду, штатні розписи управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях та місті Києві відповідно до затвердженої структури та граничної чисельності працівників робочих органів виконавчої дирекції Фонду, провести з дотриманням вимог чинного законодавства України організаційні заходи з приведення структури виконавчої дирекції Фонду у відповідність до додатку 2 до цієї постанови, в тому числі попередити працівників виконавчої дирекції Фонду про зміни в організації виробництва і праці, зміни істотних умов праці, про можливі звільнення тощо, забезпечити проведення робочими органами виконавчої дирекції Фонду організаційних заходів щодо приведення структури робочих органів виконавчої дирекції Фонду згідно із вимогами додатку 1 до цієї постанови, в тому числі попередження працівників робочих органів виконавчої дирекції Фонду про зміни в організації виробництва і праці, зміни істотних умов праці, про можливі звільнення тощо.

43. Постановою правління Фонду соціального страхування України № 51 від 10.10.2017 р. затверджено схеми посадових окладів працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та її робочих органів.

44. Постановою правління Фонду соціального страхування України № 52 від 10.10.2017 р. внесено до Положення про умови оплати та стимулювання праці працівників Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду від 08.02.2017 № 14, зміни, викладено його у новій редакції згідно із додатком.

45. Таким чином, за змістом ст.32 КЗпП України зміною істотних умов праці є зміна систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад та інше. Враховуючи вищенаведені постанови правління Фонду соціального страхування України, суд приходить до переконання про те, що в Словʼянському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області відбулася зміна істотних умов праці.

46. Аналізуючи надані відповідачем штатні розписи Словʼянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 01.08.2017 року та від 01.01.2018 року, суд враховує, що станом на 01.08.2017 р. у відділенні було передбачено 35 штатних одиниць, а станом на 01.01.2018 р. – 43 штатних одиниці, тобто відбулося збільшення загальної кількості штатних одиниць, в той час як штатним розписом 01.08.2017 року було передбачено 4 посади заступника начальника відділення (2 посади заступник начальника відділення, та посади заступника начальника відділення – начальника відділу обліку страхувальників та заступника начальника відділення – начальника відділу страхових виплат), а штатним розписом 01.01.2018 р. передбачено 3 посади заступника начальника відділення, а саме: заступник начальника відділення – начальник відділу страхових експертів з охорони праці, заступник начальника відділення – начальник відділу роботи з потерпілими та заступник начальника відділення – начальник адміністративно-господарського відділу. Таким чином у Словʼянському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області відбулося скорочення штату заступників начальника відділення, що підтверджується наказом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області № 361 від 05.12.2017 р. (додаток № 1) (а.с.168-171).

47. Доводи позивача про зміну в організації виробництва та зміну істотних умов праці (збільшення посадового окладу, зміну назви посади, зміну назви «сектора» на «відділ»), а не скорочення його посади не приймаються судом з огляду на наступне.

Так, до посадових обовʼязків заступника начальника відділення (ОСОБА_1Г.) станом на 01.08.2017 р. входила координація та контроль діяльності сектору страхових експертів з охорони праці. Зазначений обовʼязок з 01.01.2018 року було покладено на заступника начальника відділення – начальника відділу страхових експертів з охорони праці (ОСОБА_2Г.). В той же час до посадових обовʼязків ОСОБА_1 за станом на 01.08.2017 р. входила координація та контроль діяльності відділу медичних та соціальних послуг, яка з 01.01.2018 р. фактично перейшла до повноважень заступника начальника відділення – начальника відділу роботи з потерпілими (ОСОБА_10В.). Таким чином повноваження заступника начальника відділення ОСОБА_1 (станом на 01.08.2017 р.) після змін в організації виробництва були розподілені між двома новоутвореними посадами: заступника начальника відділення – начальника відділу страхових експертів з охорони праці та заступника начальника відділення – начальника відділу роботи з потерпілими. В той же час факт існування повноважень з координації роботи відділу страхових експертів з охорони праці у заступника начальника відділення пояснюється завданнями діяльності відділення, та у звʼязку зі змінами в організації виробництва, передбаченими постановами Правління Фонду №№ 47, 50, 51, 52, зазначені повноваження не підлягали виключенню або переданню іншому органу державної влади.

48. Відповідно до розʼяснень, що містяться у п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06 листопада 1992 року зазначено, що згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП в межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці.

49. Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що у Словʼянському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, на підставі Постанов Правління Фонду № 47 від 12.09.2017 р., № 50 від 10.10.2017 р., № 51 від 10.10.2017 р., № 52 від 10.10.2017 р., з 01.01.2018 року відбулася зміна істотних умов праці, яка була викликана змінами в організації виробництва і праці, зокрема мало місце скорочення посади заступника начальника відділення, що супроводжувалося перерозподілом повноважень штатної одиниці заступника начальника відділення між заступником начальника відділення – начальником відділу страхових експертів з охорони праці та заступником начальника відділення – начальником відділу роботи з потерпілими. Про заплановане масове вивільнення працівників у звʼязку зі змінами в організації виробництва і праці було повідомлено Словʼянський міський центр зайнятості у відповідності до положень ч.3 ст.49-2 КЗпП України.

50. З тексту попередження від 27.10.2017 р. вбачається, що Начальником управління письмово попереджено ОСОБА_1 про зміни в організації виробництва і праці, зміни істотних умов праці та можливе майбутнє вивільнення (а.с.10). Доводи відповідача про відповідність форми та змісту зазначеного попередження з формулюванням «можливе майбутнє вивільнення» вимогам чинного законодавства суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, законодавцем у КЗпП України щодо попередження про зміну істотних умов праці та наступне вивільнення чітко закріплено обовʼязок роботодавця повідомити працівника про зазначені зміни не пізніше ніж за два місяці (ч.3 ст.32, ч.1 ст.49-2 КЗпП України). Зазначені нормативні приписи не містять поняття «можливе вивільнення», тому з їх змісту, а також зі змісту законодавства, що регулює трудові правовідносини, випливає, що такий обовʼязок роботодавця передбачений задля дотримання трудових прав працівника, а саме працівник повинен бути повідомлений не про можливе звільнення, а про наступне звільнення, яке передбачається змінами організації праці. Тобто, працівник повинен усвідомлювати, що з настанням певної календарної дати його трудові відносини з роботодавцем будуть припинені (а не лише можливість такого припинення).

51. Окрім того, зі змісту ч.2 ст.40 КЗпП України та ч.3 ст.49-2 КЗпП України вбачається обовʼязок роботодавця одночасно з попередженням про наступне звільнення за ч.1 ст.40 КЗпП України запропонувати працівнику інші наявні вакантні посади, що відповідають його кваліфікації та спеціальності. Таким чином, попередження про наступне звільнення не допускає формулювання «можливе майбутнє вивільнення», а повинно містити конкретну календарну дату припинення трудових правовідносин з працівником.

52. На засіданні комісії з скорочення працівників управління та відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області 13 грудня 2017 року ОСОБА_1 було запропоновано переведення на посаду заступника начальника відділу профілактики страхових випадків – страхового експерта з охорони праці (а.с.11). В той же час ані штатним розписом від 01.08.2017 р., ані штатним розписом 01.01.2018 р. посада заступника начальника відділу профілактики страхових випадків – страхового експерта з охорони праці не передбачена (у штатному розписі від 01.01.2018 р. наявна посада заступника начальника відділення – начальника відділу страхових експертів з охорони праці та 2 посади страхового експерта з охорони праці). Суд звертає увагу на нерівнозначність посади заступника начальника відділу профілактики страхових випадків – страхового експерта посаді заступника начальника відділення – начальника відділу страхових експертів з охорони праці (передбачена штатним розписом 01.01.2018 р.), адже відділом є структурний підрозділ відділення (Словʼянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування).

53. За відомостями відповідача станом з 13.12.2017 р. по 20.17.2017 р. у відділенні були наявні 3 вакантних посади, а саме головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку, головний спеціаліст відділу страхових виплат та головний спеціаліст – юрисконсульт сектору юридичної роботи (а.с.74-75). Таким чином, позивачу було запропоновано зайняти посаду, яка не передбачена штатним розписом, в той час як у відділенні були наявні інші вакантні посади. В той же час відповідачем не надано доказів щодо того, що ОСОБА_1 не може займати одну з вакантних посад за своєю кваліфікацію та спеціальністю.

54. Положенням ч.1 ст.42 КЗпП України закріплено переважне право залишення на роботі працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці при скороченні чисельності чи штату працівників у звʼязку зі змінами в організації виробництва і праці. Суд приймає доводи відповідача в частині того, що питання, повʼязані з тим, кому і яку посаду запропонувати, є правом роботодавця, але зазначає, що для роботодавця, як і для працівника, положення трудового законодавства, а саме ч.1,2 ст.42 КЗпП України, мають обовʼязковий характер. Таким чином, з урахуванням приписів ст.ст.81, 83 ЦПК України саме відповідачем повинно бути доведено наявність підстав для переважного права на залишення на роботі у іншої особи, а не у позивача.

55. Таким чином роботодавцем при виконанні припису ст.42 КЗпП України необхідно проаналізувати, хто саме з працівників має більш високу кваліфікацію і продуктивність праці. Тобто зазначене порівняння має проводитись роботодавцем на початку процедури скорочення, тобто перед попередженням конкретного працівника про наступне звільнення.

56. Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_2 більш високої продуктивності праці та більш високої кваліфікації. В той же час суд приймає доводи позивача щодо його тривалого перебування у трудових правовідносинах з відповідачем (понад 6 років), що свідчить про наявність у нього досвіду у виконанні покладених на нього обовʼязків, та враховує ненадання відповідачем відомостей про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, якщо таке мало місце бути. Окрім того, суд приймає до уваги надані представником позивача документи, що характеризують професійну діяльність ОСОБА_1, а саме лист міського голови від 22.11.2017 р. та лист голови райдержадміністрації від 20.11.2017 р., згідно з якими ОСОБА_1 з 2011 р. є постійним членом комісій при Словʼянській міській раді та Словʼянській районній державній адміністрації. За період співпраці зарекомендував себе активним та професійним спеціалістом (а.с.172-173).

57. Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов’язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України 09.08.2017 р. у постанові по справі № 6-1264цс17.

58. Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про порушення відповідачем норм трудового законодавства у частині письмового попередження працівника про наступне майбутнє вивільнення та неврахування ним переважного права залишення на роботі у працівників. Таким чином, роботодавцем було грубо порушено трудові права позивача, які підлягають судовому захисту, з огляду на що наказ начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України від 20.12.2017 р. № 1305-п підлягає скасуванню.

59. За змістом положення ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

60. Як розʼяснив Пленум Верховного Суду України у пункті 18 своєї постанови від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» звільнений без законних підстав або з порушенням установленого порядку працівник не поновлюється на попередній роботі лише у випадку, коли поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації. Таким чином скорочення штатної одиниці у продовжую чому свою діяльність Словʼянському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області не є перешкодою для поновлення працівника на роботі.

61. Суд приймає доводи відповідача щодо неможливості поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділення – начальника відділу страхових експертів з охорони праці, оскільки позивач не обіймав зазначену посаду до звільнення, та вважає необхідним задля поновлення порушених прав позивача поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Словʼянського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, яку він займав на час звільнення.

62. Відповідно до положення ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

63. Відповідно до п.1 ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообовʼязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

64. Згідно розʼяснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р., при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

65. Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до вимог розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повʼязана відповідна виплата.

66. Розрахований на підставі листа Міністерства соціальної політики від 19.10.2017 року №224/0/103-17/214, яким затверджено норми тривалості робочого часу на 2018 рік, період вимушеного прогулу з 29 грудня 2017 року по 23 травня 2018 року (день ухвалення судом рішення), складе 98 робочий день (у 2017 р. з 29.12.2017 р. робочі дні відсутні, у 2018 році (у січні 21 день, + у лютому 20 днів, у березні 21 день, у квітні 20 днів, у травні (до 23.05.2018 р. включно) 16 днів), тобто розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку буде складати 51981,16 грн. (530,42 (розмір середньоденної заробітної плати згідно довідки (а.с.17) х 98 робочих днів). Зазначена сума повинна бути зменшена на суму державного забезпечення, сплаченого позивачеві на випадок безробіття, тобто на 25009,02 грн. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу 26972,14 грн.

67. Як вбачається з розʼяснень, викладених у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обовʼязком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обовʼязкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

68. За відомостями Словʼянського міського центру зайнятості ОСОБА_1 перебуває на обліку як безробітний з 22.01.2018 р. та отримує допомогу по безробіттю (а.с.86). За період з 30.01.2018 р. до теперішнього часу розмір виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття склав 25009,02 грн. (а.с.167).

69. Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2017 року до дня ухвалення судом рішення, а саме 26972,14 грн. Окрім того, з відповідача на користь Словʼянського міського центру зайнятості підлягає стягненню сума виплаченого ОСОБА_1 забезпечення 25009,02 грн.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

70. Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повʼязаних з розглядом справи. Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, повʼязаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

71. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, повʼязані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України).

72. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

73. Відповідно до п.10 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 р. подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об’єктом справляння судового збору.

74. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет на 2018 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 1762 грн.

75. Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1409,6 грн. (за позовну вимогу немайнового характеру – 704,80 грн. + за позовну вимогу майнового характеру – 704,80 грн.).

76. Згідно договору-доручення про надання правової допомоги від 24.01.2018 р., адвокат ОСОБА_3 надає правову допомогу ОСОБА_1 у зазначеній справі, а ОСОБА_1 зобовʼязується сплатити адвокату гонорар у розмірі 40 % від встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі адвоката у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді (а.с.19).

77. Згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) № 24 від 24.01.2018 р. до вищезазначеного договору-доручення про надання правової допомоги, адвокат ОСОБА_3 склав позовну заяву (2 год.), чим надав послуги на загальну суму 2000,00 грн., з розрахунку 1000,00 грн. за 1 год. роботи (а.с.22), які сплатив позивач (а.с.21).

78. Згідно журналів судового засідання, наявних у матеріалах справи, адвокат ОСОБА_3 брав участь у судових засіданнях як представник позивача, а саме: 19.02.2018 р. з 13:08 год. до 13:11 год., 21.02.2018 р. з 13:15 год. до 13:43 год., 28.02.2018 р. з 09:45 год. до 10:19 год., 23.03.2018 р. з 09:59 год. до 10:12 год., 02.04.2018 р. з 13:30 год. до 14:04 год., 05.04.2018 р. з 10:00 год. до 10:31 год., 16.04.2018 р. з 09:44 год. до 10:02 год., 23.05.2018 р.: з 10:30 год. до 10:38 год., з 14:00 год. до 14:10 год., з 14:15 год. до 14:59 год. (в загальній кількості 223 хвилини, що складає 3,72 год.).

Відповідно до положень Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» місячний розмір мінімальної заробітної плати складає 3723 грн., тобто оплата за одну годину роботи адвоката за договором про надання правової допомоги складатиме 1489,20 грн. (40 % від мінімальної заробітної плати).

Таким чином розмір гонорару адвоката за участь у судових засіданнях у зазначеній справі складатиме 1489,2 грн. (сума за годину роботи) х 3,72 год. (кількість годин участі у судових засіданнях) = 5539,82 грн.

79. Позивачем та його представником не надано суду інших доказів, окрім вищезазначених, на підтвердження розміру судових витрат з надання правничої професійної допомоги, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат на правничу допомогу адвоката 7539,82 грн. (2000 грн. + 5539,82 грн.).

Суд вважає необхідним зазначити про неприйняття доводів відповідача щодо можливості позивача скористатися безоплатною правовою допомогою, як на підставу невизнання вимоги щодо відшкодування судових витрат позивача, оскільки ч.1 ст.14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначено вичерпний перелік осіб, які мають право на надання безоплатної вторинної правової допомоги, яка включає в себе складання документів процесуального характеру та представництво інтересів у суді. Відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 такого права, в той же час судом не вбачається підстав для наявності у ОСОБА_1 права на безоплатну вторинну правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 76-81, 83, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 5-1, 32, 36, 40, 42, 49-2, 235 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Словʼянського міського центру зайнятості, ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення судових витрат – задовольнити частково.

2. Наказ начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області № 1305-п від 20.12.2017 р. про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України скасувати.

3. Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, в Словʼянському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, місцезнаходження: 84122, м.Словʼянськ, вул.Свободи, 5) на посаді заступника начальника Словʼянського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

4. Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, місцезнаходження: 84122, м.Словʼянськ, вул.Свободи, 5) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2017 року по день ухвалення судом рішення 26972,14 (двадцять шість тисяч девʼятсот сімдесят дві гривні 14 копійок) грн., з яких підлягають утриманню податки і обовʼязкові платежі.

5. Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, місцезнаходження: 84122, м.Словʼянськ, вул.Свободи, 5) на користь Словʼянського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 23781904, місцезнаходження: 84122, м.Словʼянськ, пл.Соборна, 3) суму виплаченого ОСОБА_1 забезпечення за період з 30.01.2018 р. до 15.05.2018 р., яка складає 25009,02 (двадцять пʼять тисяч девʼять гривень 02 копійки) грн.

6. Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, місцезнаходження: 84122, м.Словʼянськ, вул.Свободи, 5) судовий збір у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста девʼять) грн. 60 коп. на р/р 31215256700001 у ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, ЄДРПОУ: 37993783, код банку отримувача 820019, отримувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код класифікації доходів бюджету 22030106.

7. Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, місцезнаходження: 84122, м.Словʼянськ, вул.Свободи, 5) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, суму понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката 7539,82 грн. (сім тисяч пʼятсот тридцять девʼять грн. 82 коп.).

8. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі (п.3 резолютивної частини рішення) у відповідності до положень ч.7 ст.235 КЗпП України та п.4 ч.1 ст.430 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до /або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлений 23 травня 2018 року.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_11