Ухвала суду № 74192646, 18.05.2018, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/805/18

Провадження № 2-з/222/6/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року смт. Нікольське

Володарський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

при секретарі Гранкіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

17.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви, посилаючись на те, що йому на праві власності належали нежиле приміщення Б-1, В-1, пристройка в-1, забор, ворота, замощення 1 асфальт площею 13 580,7 м2 , розташовані за адресою: село Шевченко Нікольського району Донецької області, вулиця Шевченка, №28, №29.

На підставі договору купівлі-продажу від 10.12.2014 року він продав ОСОБА_2 нерухоме майно – нежилу будівлю покритий ток літ В-1 площею 609,3 м2, розташований за адресою: село Шевченко Нікольського району Донецької області, вулиця Шевченка, №28, на земельній ділянці площею 0,1052 га, кадастровий номер 1421787000:07:000:0857, державної власності для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі.

12.04.2018 року ОСОБА_2 зареєструвала права власності на земельну ділянку площею 0,8 га, кадастровий номер 1421787000:07:000:0996, за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Тополинської сільської ради Нікольського району Донецької області.

На вищевказаній земельній ділянці цифрою 2 позначено майданчик для сільськогосподарських потреб.

Водночас, цей майданчик являє собою належне заявнику асфальтове покриття – замощення 1, площею 7 210 м2, з профільованими смугами довжиною 50-60 м, шириною 12-15 м зі скатом для стоку дощової води, використовуване ним для природної сушки зерна.

З цього приводу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спір.

ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні об’єктом права власності, витребування майна, визнання частково протиправним наказу про затвердження документації з землеустрою та надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки, визнання недійсними права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, на якій розташоване асфальтове замощення, належне заявнику.

Проте, в теперішній час ОСОБА_2 розпочала будівельні роботи на власній земельній ділянці, частково пошкодила належне заявнику асфальтове покриття – замощення 1, має намір встановити паркан, фактично захвативши належну йому споруду ля відкритої сушки зерна.

Посилаючись на те, що вказані обставини можуть ускладнити подальше виконання рішення суду, ОСОБА_1 просив суд забезпечити позов, з яким він звертатиметься до суду, шляхом заборони ОСОБА_2 відчуження земельної ділянки площею 0,8 га, кадастровий номер 1421787000:07:000:0996, за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Тополинської сільської ради Нікольського району Донецької області, а також заборони проводити будь-які будівельні роботи по демонтажу асфальтового замощення, встановлення паркану на вищевказаній земельній ділянці , до набрання рішенням законної сили.

Заяву розглянуто судом без повідомлення учасників справи в порядку ч.1 ст.153 ЦПК України.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до частин 1,2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом 2 ч.1 ст.150 ЦПК України визначено такий вид забезпечення позову, зокрема, заборона вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву та додані до неї документи, суд пересвідчився, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спір з приводу приналежності асфальтового покриття – замощення 1 (майданчик для сільськогосподарських потреб 2), розташованого на земельній ділянці площею 0,8 га, кадастровий номер 1421787000:07:000:0996, належній ОСОБА_2, який заявник вважає своїм.

Водночас ОСОБА_2, реалізуючи право власності на земельну ділянку площею 0,8 га, кадастровий номер 1421787000:07:000:0996, може розпорядитися за власною волею як належною їй земельною ділянкою, так і спорудою, що знаходиться на ній, – замощенням 1, створивши заявнику ОСОБА_1 ризики у вигляді перешкоди у користуванні належною йому спорудою чи її пошкодження, у зв’язку з чим, останній звертатиметься до суду з позовом за захистом своїх прав.

За таких обставин, враховуючи пов’язаність заходів забезпечення позову з його предметом і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

При цьому, у суду є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до пошкодження або знищення асфальтового покриття – замощення 1, розташованого на земельній ділянці площею 0,8 га, кадастровий номер 1421787000:07:000:0996, належній ОСОБА_2, що в свою чергу може призвести до утруднення чи неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а тому необхідно вжити заходи забезпечення позову, про які просить заявник, до ухвалення остаточного рішення у справі.

Підстав для застосування зустрічного забезпечення суд не вбачає.

Крім цього заявнику слід повідомити, що відповідно до положень ч.4 ст.152 ЦПК України він протягом десяти днів з моменту подачі заяви про забезпечення позову повинен пред’явити до суду відповідний позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149, 150, 152, 153, 157, 258-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви, – задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2, ІН НОМЕР_1, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_1, відчуження земельної ділянки площею 0,8 га, кадастровий номер 1421787000:07:000:0996, за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Тополинської сільської ради Нікольського району Донецької області.

Заборонити ОСОБА_2, ІН НОМЕР_1, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_1, проводити будь-які будівельні роботи по демонтажу асфальтового замощення, встановлення паркану на земельній ділянці площею 0,8 га, кадастровий номер 1421787000:07:000:0996, за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Тополинської сільської ради Нікольського району Донецької області.

Зустрічне забезпечення не застосовувати.

Повідомити заявнику, що відповідно до положень ч.4 ст.152 ЦПК України він протягом десяти днів з моменту подачі заяви про забезпечення позову повинен пред’явити до суду відповідний позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її повного складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя О.Є. Вайновська