Постанова № 74192153, 23.05.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 125/2588/17

Провадження № 22-ц/772/1086/2018

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 рокуСправа № 125/2588/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді: Голоти Л.О.,

суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.,

за участю секретаря судового засідання Топольської В.О.,

учасники справи:

стягувач : Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»,

боржник : ОСОБА_3,

заінтересована особа : Барський районний відділ державної виконавчої служби

Головного територіального управління юстиції у Вінницької області,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на бездіяльність начальника Барського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та зобов’язання державного виконавця терміново здійснити дії щодо примусового виконання рішення суду, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 05.03.2018 року, постановлену у складі судді Хитрука В.М., -

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі – ПАТ «Промінвестбанк») звернулося у суд зі скаргою на бездіяльність начальника Барського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - Барський РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області) та зобов’язання державного виконавця терміново здійснити дії щодо примусового виконання рішення суду.

Скарга обґрунтована тим, що Барським районним судом Вінницької області 17.08.2012 року був виданий виконавчий лист на виконання рішення Барського районного суду Вінницької області по справі № 2-201/14/12 по стягненню з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 1450600 грн. боргу та 1820 грн. судових витрат. По даному виконавчому листу Барським PB ДВС ГТУЮ у Вінницькій області відкрито виконавче провадження № 50152482 згідно постанови від 11.02.2016 старшого державного виконавця.

Однак стягнення з боржника не проведено. Боржник працює в ПАФ «Вікторія» та отримує заробітну плату. Державний виконавець не здійснив жодних заходів для виконання виконавчого документа.

22.11.2017 року ПАТ «Промінвестбанк» направлено скаргу № 07-12/48 начальнику Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області на бездіяльність державного виконавця, який веде виконавче провадження. Проте, вимога про усунення допущених порушень не задоволена, що свідчить про неправомірну бездіяльність начальника Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області та відсутність контролю за виконання рішення суду.

Бездіяльність державного виконавця призводить до значних збитків ПАТ «Промінвестбанк».

Виходячи з наведеного, положень ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 2 ст. 384 ЦПК України, ПАТ «Промінвестбанк» просило суд :

1)визнати незаконною бездіяльність начальника Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області стосовно скарги ПАТ «Промінвестбанк» на дії державного виконавця;

2)зобов’язати начальника Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області здійснити контроль за проведенням державним виконавцем виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого листа, про що інформувати письмово ПАТ «Промінвестбанк» як стягувача;

3)зобов’язати державного виконавця терміново здійснити дії щодо примусового виконання рішення суду, провести виконавчі дії у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», для виявлення: належних боржнику коштів, цінних паперів, іншого майна (майнових прав), корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, іншого майна (майнових прав) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; зареєстрованого за боржником автотранспорту, сільськогосподарської техніки і нерухомості; земельної ділянки, дозволу на проведення підприємницької діяльності; інформації від органів реєстрації актів цивільного стану громадян - для визначення шлюбних зв'язків з метою, в подальшому, виявлення й звернення стягнення на спільне майно подружжя; зареєстрованого за боржником рухомого та нерухомого майна, доходів відкритих рахунків, встановлення місця роботи за трудовим договором або інших доходів, інформації відносно довіреностей щодо майна боржника, відомостей з ЄДР відносно того, чи є боржник засновником (учасником) юридичних осіб. У разі, якщо боржник є засновником (учасником) юридичних осіб, зобов’язати виконавця винести постанову про арешт майна боржника (частку учасника в статутному капіталі товариства, або частину майна товариства, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі), та направити на адресу державного реєстратора для подальшого звернення стягнення на частину майна товариства, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі у встановленому порядку; зобов’язати державного виконавця при наявності підстав звернутись з поданням до суду за місцезнаходженням органу ДВС щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи ОСОБА_3 за межі України до виконання зобов’язань за рішенням; вжити інших заходів для розшуку майна боржника і у разі виявлення майна, належного йому на праві власності, реалізувати, та отримані кошти направити на погашення боргу перед стягувачем.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 05.03.2018 року скаргу ПАТ «Промінвестбанк» в частині вимоги про визнання незаконною бездіяльності начальника Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області стосовно скарги ПАТ «Промінвестбанк» на дії державного виконавця, який веде виконавче провадження № 50152482, стосовно відсутності контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень, та в частині вимоги зобов’язати начальника Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області здійснити контроль за проведенням державним виконавцем, який веде виконавче провадження № 50152482, виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого листа Барського районного суду Вінницької області № 2/201/14/12 від 17.08.2012 року по стягненню заборгованості з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Промінвестбанк», про що інформувати письмово ПАТ «Промінвестбанк» як стягувача, провадженням закрито у зв’язку з тим, що вони не підлягають до розгляду в порядку цивільного судочинства.

В задоволені вимоги ПАТ «Промінвестбанк» про зобов’язання державного виконавця терміново здійснити вказані скаржником дії щодо примусового виконання рішення суду, провести виконавчі дії у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що згідно роз’яснень, викладених у п. 7 Постанови Пленуму ВАС України від 13.12.2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльність державної виконавчої служби» органи державної виконавчої служби є суб’єктами владних повноважень, а тому до адміністративної юрисдикції належать справи, в яких оскаржуються й інші рішення, дії чи бездіяльність зазначених органів, що не пов’язані з виконанням виконавчих документів, але випливають з реалізації цими органами інших владних управлінських повноважень. Таким чином, суд прийшов до висновку, що провадження по скарзі ПАТ «Промінвестбанк» в частині визнання незаконною бездіяльність начальника Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області стосовно розгляду скарги на дії державного виконавця та в частині зобов’язання начальника Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області здійснити контроль за проведенням державним виконавцем виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого листа та інформувати письмово ПАТ «Промінвестбанк», підлягає до закриття у зв’язку з тим, що вона не підлягає до розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд також виходив з того, що вимога про визнання бездіяльності держаного виконавця неправомірною, скаржником не ставилася. Державним виконавцем були здійсненні усі заходи примусового виконання рішення суду, а тому вимога скарги про зобов’язати державного виконавця терміново здійснити дії щодо примусового виконання рішення суду, провести виконавчі дії у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», задоволенню не підлягає.

При цьому, судом враховано роз’яснення, викладені у п. 18 постанови № 6 від 07.02.2014 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», відповідно до яких суд не має права зобов’язувати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

ПАТ «Промінвестбанк», не погоджуючись із ухвалою суду, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та задовольнити скаргу.

Подана апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду в частині закриття провадження за скаргою на бездіяльність начальника Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області стосовно скарги ПАТ «Промінвестбанк» на дії державного виконавця та в частині вимоги зобов’язати начальника Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області здійснити контроль за проведенням державним виконавцем з тих підстав, що дані вимоги не підлягають до розгляду в порядку цивільного судочинства, є необґрунтованою, оскільки юрисдикція розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби залежить від спеціалізації суду, який ухвалив рішення, що підлягає примусовому виконанню органом державної виконавчої служби. У порядку цивільного судочинства підлягають розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби при виконанні судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК (ст. 447 ЦПК України). Суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що здійснення контролю за виконавчим провадженням, покладене на начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, не пов’язане з виконанням виконавчого документа. ПАТ «Промінвестбанк» оскаржував бездіяльність начальника Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області безпосередньо пов’язану з примусовим виконанням рішення суду по справі № 2-201/14/12 про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь банку.

Необґрунтовано, на думку заявника, судом було відмовлено у задоволенні вимоги скарги в частині зобов’язання державного виконавця вчинити виконавчі дії, від яких він ухиляється, оскільки встановивши, що боржник працює у приватній фірмі «Вікторія» і отримав з червня 2016 року по листопад 2016 року заробітну плату в сумі 69382,06 грн. державний виконавець обмежився направленням вимоги щодо надання пояснень про стан виконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, а тому державний виконавець не вжив дієвих заходів для спрямування наявних у боржника коштів на погашення боргу та притягнення до відповідальності осіб, винних у невиконанні рішення суду.

Також формально державний виконавець поставився до перевірки майнового стану боржника за місцем його проживання, надіславши лише виклик. Хоча у випадку ігнорування вимог державного виконавця, останній мав право звернутися до суду щодо застосування до боржника приводу. Ігнорування законних вимог державного виконавця, свідоме невиконання рішення суду за наявності у боржника коштів, є достатньою підставою для звернення у суд з поданням щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України до виконання зобов’язань.

На апеляційну скаргу ПАТ «Промінвестбанк», відзив учасниками справи не подано.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У судовому засіданні представник боржника адвокат ОСОБА_4 просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника боржника, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції в частині вирішення вимог скарги про зобов’язання державного виконавця терміново здійснити вказані скаржником дії щодо примусового виконання рішення суду, провести виконавчі дії у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні скарги в частині зобов’язання державного виконавця терміново здійснити вказані скаржником дії щодо примусового виконання рішення суду, провести виконавчі дії у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», оскільки державним виконавцем були здійсненні усі заходи примусового виконання рішення суду.

При цьому, місцевим судом вірно враховано, що вимога про визнання бездіяльності держаного виконавця неправомірною, скаржником не ставилася.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування ухвали суду в частині вирішення вимоги скарги про зобов’язання державного виконавця терміново здійснити вказані скаржником дії щодо примусового виконання рішення суду, оскільки заявником не заявлено вимогу про визнання бездіяльності держаного виконавця неправомірною.

Аргументи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було враховано, державний виконавець, встановивши, що боржник працює у приватній фірмі «Вікторія» і отримав з червня 2016 року по листопад 2016 року заробітну плату в сумі 69382,06 грн., обмежився направленням вимоги щодо надання пояснень про стан виконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, а тому державний виконавець не вжив дієвих заходів для спрямування наявних у боржника коштів на погашення боргу та притягнення до відповідальності осіб, винних у невиконанні рішення суду, колегія суддів вважає недоведеними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази розміру заробітної плати боржника.

Доводи апеляційної скарги також про те, що державний виконавець формально поставився до перевірки майнового стану боржника за місцем його проживання, надіславши лише виклик, хоча у випадку ігнорування вимог державного виконавця, останній мав право звернутися до суду щодо застосування до боржника приводу, крім того, ігнорування законних вимог державного виконавця, свідоме невиконання рішення суду за наявності у боржника коштів, є достатньою підставою для звернення у суд з поданням щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України до виконання зобов’язань, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не містять посилання на норми права. Ні у змісті скарги, ні в апеляційній скарзі заявник не зазначає які саме вимоги Закону України «Про виконавче провадження» не були дотримані чи були порушені державним виконавцем.

З огляду на наведене, правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні скарги про зобов’язання державного виконавця терміново здійснити вказані скаржником дії щодо примусового виконання рішення суду, провести виконавчі дії у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» колегія суддів не вбачає.

Водночас, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції в частині вирішення вимог скарги про визнання незаконною бездіяльності начальника Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області та зобов’язання його здійснити контроль за проведенням державним виконавцем виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого листа Барського районного суду Вінницької області № 2/201/14/12 від 17.08.2012 року, не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України з огляду на наступне.

Висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі за скаргою про визнання незаконною бездіяльності начальника Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області та зобов’язання начальника Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області здійснити контроль за проведенням державним виконавцем виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого листа Барського районного суду Вінницької області № 2/201/14/12 від 17.08.2012 року, колегія суддів вважає помилковим.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ст. 383 ЦПК України, в редакції чинній на час подання скарги, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (ч. 2 ст. 384 ЦПК України, в редакції чинній на час подання скарги).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що скарга в частині вимог про визнання незаконною бездіяльності начальника Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області та зобов’язання начальника Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області здійснити контроль за проведенням державним виконавцем виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого листа Барського районного суду Вінницької області № 2/201/14/12 від 17.08.2012 року належить до адміністративної юрисдикції, оскільки ПАТ «Промінвестбанк» оскаржує бездіяльність начальника Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області безпосередньо пов’язану з примусовим виконанням рішення суду у цивільній справі, прийнятого в порядку цивільного судочинства, а тому дана вимога підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, ураховуючи встановленні порушення процесуального законодавства при вирішенні скарги в частині вимог про визнання незаконною бездіяльності начальника Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області та зобов’язати начальника Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області здійснити контроль за проведенням державним виконавцем виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого листа Барського районного суду Вінницької області № 2/201/14/12 від 17.08.2012 року, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, а справа в зазначеній частині направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції, так як дана вимога скарги по суті місцевим судом не вирішувалася.

В іншій частині ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильній висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні скарги про зобов’язання державного виконавця терміново здійснити вказані скаржником дії щодо примусового виконання рішення суду, провести виконавчі дії у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Керуючись п. п. 8, 9 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень, ст. ст. 141, 258 ч.4, 259 ч.1, 367, 374, 375, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задовольнити частково.

Ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 05.03.2018 року в частині закриття провадження у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання незаконною бездіяльності начальника Барського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та зобов’язання начальника Барського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області здійснити контроль за проведенням державним виконавцем виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого листа Барського районного суду Вінницької області № 2/201/14/12 від 17.08.2012 року по стягненню заборгованості з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Промінвестбанк», про що інформувати письмово ПАТ «Промінвестбанк» як стягувача, скасувати, а справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 05.03.2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Підпис Л. О. Голота

Судді: Підпис Ю. Б. Войтко

ОСОБА_5 Стадник

Згідно з оригіналом

Головуючий суддя Л. О. Голота