Рішення № 74191111, 16.05.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2018 р.Справа № 922/4198/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків

до Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

про зобов'язання проведення перерахунку

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 01.01-14/7655-17 від 29.12.17);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 02-16/7903 від 29.12.17);

ОСОБА_3 (довіреність № 01-16/1123 від 19.02.18);

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківводоканал" 12.12.2017 р. звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до акціонерної компанії "Харківобленерго", в якому, з урахуванням заяв позивача про зміну предмету позову (вх. 4410, 8726), прийнятих до розгляду ухвалою суду від 02.05.2018 р., просить зобов’язати АК "Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості спожитої електричної енергії Комунальним підприємством "Харківводоканал" у період з жовтня 2014 року - по жовтень 2017 року у відповідності до Договору про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4, шляхом застосування тарифів для I (першого) класу напруги за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги та відобразити його в Рахунках за жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2017 року".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.12.2018 р. було відкрито провадження у справі № 922/4198/17, яке призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження; відкрито підготовче провадження та призначено підготовче засідання, яке триває з 15.12.2018 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.01.2018 р. було призначено у справі № 922/4198/17 судову комплексну електротехнічну та економічну експертизу, у зв’язку з чим провадження у справі 922/4198/17 було зупинено.

26.02.2018 на адресу суду з супровідним листом № 2021 від 26.02.2018 з Харківського науково-дослідного інституту судових надійшов Висновок судової комісійної електротехнічної експертизи № 2021 від 26.02.2018 та повернуто матеріали справи № 922/4198/17.

28.02.2018 матеріали справи було направлено до Харківського апеляційного господарського суду, у зв'язку з відкриттям апеляційного провадження за апеляційною скаргою АК "Харківобленерго" на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.01.2018 р. у справі № 922/4198/17.

30.03.2018 матеріали справи були повернено до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.04.2018 р. провадження у справі № 922/4198/17 було поновлено, підготовче засідання призначено на 02.05.2018 р. об 11:00.

У підготовчому засіданні 02.05.2018 р. судом були розглянуті та прийняті заяви позивача про уточнення позовних вимог (вх. 4410, 8726), які мають ідентичний зміст та фактично є однією і тією ж заявою, поданою до суду двічі. Подальший розгляд справи відбувався з урахуванням відповідних уточнень.

У підготовчому засіданні 07.05.2018 р., після розгляду всіх заявлених клопотань, розгляд яких обумовлений стадією підготовчого засідання та вчинення усіх необхідних дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного вирішення спору, суд керуючись ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 922/4198/17 до судового розгляду по суті на 16.05.2018 р. о 12:00, про що було постановлено відповідну ухвалу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, у повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем положень законодавства, яке регламентує порядок визначення вартості спожитої електричної, зокрема тарифного класу напруги.

Так, позивач зазначає, що між Акціонерною компанією "Харківобленерго" та Державним комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" після перейменування з 20.02.2009 - комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", а з 26.01.2012 у відповідності до Рішення 12-ї сесії 6-го скликання Харківської міської ради Харківської області від 23.12.2011 № 577/11 Комунальне підприємство "Харківводоканал" були укладені Договори про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 та № 4 від 07.05.2004 (далі — Договір № 1.01, Договір №4). Наведені договори не оспорюються сторонами, були пролонговані на 2018 рік та є діючими.

Відповідно до Рішення Харківської міської ради від 12.01.2011 № 132/11 "Про реорганізацію шляхом приєднання Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", КП "ВТП "Вода" у 2011 році, як юридична особа, припиняє своє існування і приєднується разом з усім своїм майном до КП КГ "Харківкомуночиствод" (Споживача за Договором про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4).

Розпорядженням Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 17.10.2011 № 1880 було затверджено Передавальний акт Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" від 01.10.2011 та розірвано Договір про передачу майна в господарське відання КП "ВТП "Вода” від 03.12.2004 № 1228.

Таким чином, все майно (в тому числі виробничі потужності), яке належало Комунальному підприємству "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" перейшло у господарське відання позивача, про що було складено та підписано відповідну Додаткову угоду від 23.01.2012 до Договору про передачу майна у господарське відання від 27.10.1997 № 641. Разом з усім майном до позивача перейшли права та обов'язки (зобов'язання) КП "ВТП "Вода", у тому числі і розрахунки за господарсько-правовими договорами, зокрема, за Договорами про постачання електричної енергії №1.01 та №4.

Внаслідок настання таких юридичних фактів, на переконання позивача, КП "Харківводоканал" набуло нових виробничих потужностей після 2008 року, збільшило обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком, та місячне споживання яких складає понад 20 млн кВт·год на технологічні потреби виробництва, що є підставою для розрахунку вартості спожитої підприємством електричної енергії за тарифами для споживачів 1 класу у відповідності до підпункту 4 п.3.1 "Порядку визначення класів споживачів" затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.08.1998 № 1052 (із змінами та доповненнями внесеними Постановою від 30.06.2011 № 1110). На підтвердження наведеного, позивач посилається на Рахунки на оплату за використану електричну енергію, двосторонні Акти про використану електричну енергію впродовж періоду 2014-2017 років, які були досліджені судом. Натомість, на думку позивача, відповідач незаконно розраховував вартість електричної енергії за спірний період за тарифами, встановленими для споживачів 2 класу, що стало підставою звернення до суду.

Представники відповідача у судовому засіданні та наданому до суду відзиві, а також запереченнях на відповідь на відзив, проти задоволення позовних вимог заперечують в повному обсязі, вказуючи на недоведеність фактичних обставин, пов'язаних з віднесенням КП "Харківводоканал" до споживачів 1 класу, а також посилається на укладені між сторонами спору Додатки № 3.1 до Договору № 4 в яких і визначений 2 клас напруги КП "Харківводоканал". Резюмуючи викладене, зазначає, що при розрахунку вартості електричної енергії ним були дотримані всі вимоги законодавства, а також умови Договору № 4, у зв’язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Крім того, АК "Харківобленерго" звернулась до суду із заявою про застосування строку позовної давності щодо частини позовних вимог КП "Харківводоканал". Так, відповідач зазначає, що позивач пропустив загальний 3-річний строк звернення до суду, визначений ст.257 Цивільного кодексу України з вимогами про перерахунок вартості електричної енергії за жовтень та листопад 2014 року.

Як вже було зазначено, з метою виконання завдань підготовчого провадження судом у даній справі було призначено судову експертизу.

26.02.2018 на адресу суду надійшов Висновок судової комісійної електротехнічної експертизи № 2021 від 26.02.2018.

На розгляд та вирішення експертів були поставлені наступні питання:

1) Чи збільшило КП "Харківводоканал" з 2014 року обсяг річного споживання електричної енергії більш ніж у тричі порівняно з 2008 роком?;

2) Чи ввело КП "Харківводоканал" нові виробничі потужності після 2008 року?;

3) Чи споживає КП "Харківводоканал" за договором про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4 та від 03.01.2008 № 1.01 щомісячно понад 20 млн. кВт.год електричної енергії на технологічні потреби виробництва починаючи з 2014 року та по теперішній час?

Наданий Висновок було досліджено судом та долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відносини між сторонами ґрунтуються на умовах Договору № 4 від 07.05.2004 про постачання електричної енергії, укладеного між позивачем та відповідачем, та вимогах законодавства про електроенергетику. Договір дійсний, не оспорюється сторонами, не розірваний за згодою сторін та не визнаний судом недійсним.

Наявні матеріали свідчать про те, що відповідно до Рішення Харківської міської ради від 12.01.2011 № 132/11 "Про реорганізацію шляхом приєднання Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", КП "ВТП "Вода" у 2011 році, як юридична особа, припиняє своє існування і приєднується разом з усім своїм майном до КП КГ "Харківкомуночиствод" (Споживача за Договором про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4).

Розпорядженням Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 17.10.2011 № 1880 було затверджено Передавальний акт Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" від 01.10.2011 та розірвано Договір про передачу майна в господарське відання КП "ВТП "Вода" від 03.12.2004 № 1228.

Досліджуючи наведені обставини, з огляду на наявний в матеріалах справи копії Балансів Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" станом на 30 вересня 2011 року та на 31 грудня 2011 року, а також Балансів Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" станом на 28 жовтня 2011 року, судом встановлено, що все майно (в тому числі виробничі потужності), яке належало Комунальному підприємству "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" перейшло у господарське відання позивача, про що було складено та підписано відповідну Додаткову угоду від 23.01.2012 до Договору про передачу майна у господарське відання від 27.10.1997 № 641.

Досліджуючи обґрунтованість позовних вимог суд виходить з того, що відповідно до п.3 "Порядку визначення класів споживачів" затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.08.1998 № 1052 (із змінами та доповненнями внесеними Постановою від 30.06.2011 № 1110) споживачі електричної енергії розподіляються на два класи. При цьому, до 1 класу відносяться, зокрема, споживачі, які є промисловими підприємствами, що збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та місячне споживання яких складає понад 20 млн кВт·год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що для оцінки обґрунтованості позовних вимог КП "Харківводоканал" необхідно встановити, зокрема, відповідність КП "Харківводоканал" у спірний період критеріям споживачів 1 класу. Досліджуючи наведені обставини, суд вважає такі обставини доведеними належними та допустимими доказами виходячи з наступного. Так, разом з позовною заявою на підтвердження наведених обставин позивачем були надані завірені належним чином копії Рішення 12-ї сесії 6-го скликання Харківської міської ради Харківської області від 23.12.2011 № 577/11, Статуту КП "Харківводоканал", довідки Головного управління статистики у Харківській області, Рішення Харківської міської ради Харківської області від 12.01.2011 № 132/11, Розпорядження від 17.10.2011 № 1880 та Передавального акту, Балансів КП КГ "Харківкомуночиствод" станом на 30.09.2011 і 31.12.2011 та КП "ВТП "Вода" станом на 28.10.2011, таблицю "Показників споживання електричної енергії комунальними підприємствами у 2008 році та впродовж 2014-2017 років", а також розшифрування показників споживання електричної енергії КП КГ "Харківкомуночиствод", КП ВТП "Вода" у 2008 році та впродовж 2014-2017 років за Договорами від 07.05.2004 № 4 та від 03.01.2008 № 1.01, копії Рахунків на оплату за використану електричну енергію. Крім того, весь обсяг доказів був досліджений експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_4, що знайшло своє відображення у Висновку судової комісійної електротехнічної експертизи № 2021 від 26.02.2018. Так, експертами з використанням вузькоспеціалізованої літератури, особливих методики ситуаційного аналізу з співставленням фактичних даних (стор.9 Висновку) було встановлено, що:

1. КП "Харківводоканал" (до перейменування) КП КГ "Харківкомуночиствод" з 31.12.2011 ввело нові виробничі потужності, які наразі використовуються та споживають електричну енергію для виробничих потреб, а саме — для надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

2, 3. У порівнянні з обсягом річного споживання електричної енергії за 2008 рік у кількості 65 313 209 кВт/год., у продовж періоду 2014-2017 років КП "Харківводоканал" щорічно споживало обсяги електричної енергії більш ніж у тричі у порівнянні з 2008 роком. КП "Харківводоканал" дійсно споживає електричну енергію, за Договорами про постачання електричної енергії від 07.05.2004 №4 та від 03.01.2008 №1.01, в щомісячному обсязі понад 20 млн. кВт/год. на технологічні потреби виробництва послуг з водопостачання та водовідведення, починаючи з січня 2014 року по жовтень 2017 року.

Крім того, суд доходить до висновку, що КП "Харківводоканал" є промисловим підприємством в розумінні п.3.1 "Порядку визначення класів споживачів" затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.08.1998 № 1052. Так, судом встановлено, що КП "Харківводоканал" у відповідності до Статуту здійснює промислову виробничу та іншу діяльність, спрямовану на надання комунальних послуг з водопостачання та каналізації, що згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010" (із змінами і доповненнями) є процесом промислового виробництва і який класифікують у секції виду економічної діяльності E "Водопостачання; каналізація, поводження з відходами".

Таким чином, суд приходить до висновку про відповідність позивача у спірний період критеріям, які висуваються законодавством для споживачів 1 класу.

Згідно з умовами Розділу 2 Договору № 4 постачальник зобов'язався постачати Споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Підприємства. А під час виконання їх умов, а також вирішення всіх питань, що ними не обумовлені, сторони зобов'язались керуватися чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3 Додатків № 2 “Порядку розрахунків” до Договору № 4 розрахунки за електричну енергію, ПДВ на електричну енергію, потужність та інші платежі здійснюються виключно коштами за тарифами, діючими на початок розрахункового періоду, відповідно до тарифних груп кожної точки обліку та класу напруги.

Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Водночас статтею 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" встановлює, що державний регулятор здійснює формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.

З наведеного вище випливає, що ціна за електричну енергію регулюється Державою та визначається нею у відповідних підзаконних нормативно-правових актах Регулятора. В зв'язку з цим, з правового аналізу умов укладеного між сторонами договору, ст.ст. 11, 12, 17 Закону України “Про електроенергетику” (діяв на час виникнення спірних правовідносин) та ст.7 Закону України “Про ринок електричної енергії” (діючий) випливає, що тарифи на передачу електричної енергії та критерії поділу обсягів передачі електроенергії на класи напруги визначаються виключно нормативно-правовими актами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

В порушення наведених нормативно - правових актів, а також п.3.1 Порядку суд доходить до висновку, що у період з жовтня 2014 року – по жовтень 2017 року відповідачем було неправомірно застосовано до КП "Харківводоканал" тариф за 2 класом напруги споживача за всіма об'єктами Підприємства, що потягло за собою необґрунтоване збільшення вартості електричної енергії спожитої за Договором № 4 в пред'явлених до сплати Рахунках.

При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача на надані до матеріалів справи Додатки №3.1 до Договору № 4 в яких визначений клас напруги кожної окремої точки приєднання КП "Харківводоканал".

Так, судом встановлено, що в Додатках №3.1 до Договору №4 дійсно визначений клас напруги кожної точки приєднання Позивача залежно від встановленої на ній ступеню напруги кожної точки приєднання (менше чи більше 27,5 кВ) виходячи з положень підпункту 1 п.3.1 Порядку, положеннями якого встановлено загальне правило визначення класу споживача, відповідно до якого споживачів 1 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище. При цьому, відповідно до п. 4 Порядку якщо споживач отримує електричну енергію за декількома точками продажу з різними класами відповідно до пункту 3 цього Порядку, йому встановлюються різні класи окремо по кожній точці продажу електричної енергії, що і було визначено сторонами в Додатках №3.1 до Договору №4.

Натомість, згідно з положеннями підпункту 4 п. 3.1 Порядку КП "Харківводоканал" належить до споживачів 1 класу незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу, які і визначені Додатками №3.1.

Крім того, при укладенні діючого Договору про постачання електричної енергії № 4 та визначенні класу напруги Споживача, Сторони керувалися приписами п.4 Постанови НКРЕ від 13.08.1998 №1052 щодо затвердження "Порядку визначення класів споживачів, диференційованих за ступенями напруги" в редакції від 25 липня 2003 року, відповідно до яких Споживачу встановлювалися різні класи окремо по кожній точці продажу електричної енергії залежно від встановлених на них ступенях напруги.

При цьому, сторони спору в п.3.1.2 Договору № 4 передбачили, що в разі прийняття нормативно-правових актів, які змінюють умови цього Договору, Сторони зобов'язуються до внесення до Договору відповідних змін керуватися вимогами цих нормативних документів. В подальшому, Постановою НКРЕ №1110 від 30.06.2011, були внесені зміни до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії та розширено перелік випадків віднесення суб'єкта до споживачів 1 класу, а саме: п.3.1 Порядку доповнено підпунктом 4 такого змісту:

"до 1 класу відносяться споживачі, які: є промисловими підприємствами, що збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та місячне споживання яких складає понад 20 млн кВт·год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу” (які і визначені Додатком №3.1 до Договору).

Таким чином, суд доходить до висновку, що у відповідності до умов п.3.1.2 Договору №4, ще до внесення відповідних змін до його положень, відповідач був зобов'язний застосувати положення Постанови НКРЕ №1110 від 30.06.2011, які змінили умови договірних правовідносин в частині віднесення КП "Харківводоканал" до Споживачів 1 класу.

Відповідно до положень п. 10 Додатку № 2 до Договору про постачання електричної енергії № 4, у разі неправильного розрахунку сум, що підлягають оплаті Споживачем Постачальник проводить перерахунок за весь період неправильного нарахування та відображає його в рахунку. Отже суд приходить до висновку, що відповідачем дійсно було неправильно розрахована вартість електричної енергії відображена в рахунках за спірний період внаслідок застосування тарифу для споживачів 2 класу, в той час як КП "Харківводоканал" належало до споживачів 1 класу.

Водночас, суд враховує заяву АК "Харківобленерго" про застосування строку позовної давності та знаходить її частково обґрунтованою. Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Згідно ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. За приписами п. 5 статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Судом встановлено, що КП "Харківводоканал" звернулося з позовною заявою 12.12.2017 р.

Як вже було зазначено судом, АК "Харківобленерго" стверджує про пропуск строку звернення до суду відносно вимог про перерахунок за жовтень та листопад 2014 року. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено загальний строк звернення до суду відносно перерахунку вартості електричної енергії за жовтень 2014 року. Що ж до позовних вимог про перерахунок за листопад 2014 року, то судом було досліджено реєстр поштового відправлення Рахунку за листопад 2014 року Договором №4 відмітка на якому свідчить про те, що такий рахунок було направлено позивачу лише 15.12.2014 року, а отже про порушення свого права КП "Харківводоканал" дізналося та могло дізнатися не раніше 15.12.2014 року, а отже трирічний строк звернення до суду в цій частині позовних вимог позивачем не був порушений.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 202, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати АК "Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості спожитої електричної енергії Комунальним підприємством "Харківводоканал" у період з жовтня 2014 року - по жовтень 2017 року у відповідності до Договору про постачання електричної енергії від 07.05.2004 № 4, шляхом застосування тарифів для I (першого) класу напруги за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги та відобразити його в Рахунках за листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2017 року".

3. В частині позовних вимог про зобов'язання АК "Харківобленерго" здійснити перерахунок вартості спожитої електричної енергії за жовтень 2014 року – в позові відмовити.

4. Стягнути з Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул.. Плеханівська, 149; ідент. код 00131954) на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул.. Шевченка, 2; ідент. код 03361715) 1600,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 23.05.2018 р.

Суддя ОСОБА_5