Рішення № 7418966, 13.01.2010, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа №_2- 170/10-0408

2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 січня 2010 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого Грищенко Н.М.

при секретарі Мельниченко К.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського райсуду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 21.11.2008 р. звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди. В судовому засіданні позовні вимоги уточнювались.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на те, що під час виконання своїх службових обов'язків 13.11.2001 р. він отримав травму у вигляді перелому внутрішньої лодижки лівої гомілки, перелом малої ьежевої кістки в нижній третині.

За висновком МСЕК від 18.03.2002 р. йому було встановлено друга група інвалідності і стійка втрата професійної працездатності в розмірі 65 %.

Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань… від 27.05.2002 р. № 628 – Н йому призначено одноразову допомогу в розмірі 6400 грн., а також щомісячні страхові виплати у відшкодування втраченого заробітку в розмірі по 368 грн. 67 коп. щомісячно.

Він вважає, що поряд з матеріальним збитком йому заподіяна і моральна шкода, наявність якої виражається в тому, що через виробничу травму він змушений був змінити свою професію, звільнитися зі своєї роботи, на якій він пропрацював значну частину свого життя. Він втратив можливість заробляти гроші, не можє адаптуватися в теперешній розклад його життя.

Він зазнає фізичного болю навіть не виконуючи важкої фізичної праці, відчуває себе інвалідом в молодому віці. Його періодично переслідують напади болю в місцях, де він отримав травми, що негативно впливає на його моральній стан. Він змушений приймати обезболювальні препарати, користуватися милицями. В місцях масового скупчення він відчуває себе не впенено в наслідок скупості рухів. Постійні болі в нозі викликають у нього роздратуваня, що сильно пригничує його психіку, та негативно впливає на його моральний стан.

Внаслідок травми порушений звичайний уклад його життя, він змушений часто звертатися до медичних заходів для лікування.

Він вважає, що той факт, що він не зможе вилікуватися, постійно відчуває біль у ногах є достатніми приводами для компенсації йому моральної шкоди. Отже, моральну шкоду він оцінює в сумі 125000 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 не був присутній.

Представник позивача позовні вимоги ОСОБА_3 підтримує в повному обсязі, підтвердив обставини вказані в позовній заяві, і пояснив, що позивач через отриману травму відчуває себе неповноцінною людиною. Внаслідок травми він постійно зазнає фізичного болю і страждань. Стійкий біль, та кульгавість на ліву ногу спричиняє йому душевні і фізичні страждання, тому позивач вважає, що йому заподіяно моральну шкоду. Фізичні страждання спричинили позивачеві погіршення реалізації його фізичних і професійних можливостей, погіршення відносин з оточуючими людьми та інші негативні наслідки морального характер.

Позивач швидко утомлюється, втрачає працездатність, і життя для нього стало суцільним стражданням. Протягом тривалого періоду часу позивач відчуває болі в нозі, головні болі. Він вимушений прикладати великі зусилля для устрою свого життя. Все це заподіює йому значні моральні і фізичні страждання. Із-за дратівливості, що з'явилася, погіршали його особисті взаємини з родичами. Позивача не перестає покидати відчуття глибокої діпресії, від чого він сильно страждає. Він просить стягнути на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 125000 грн.

Представник відповідача – Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - проти позову заперечує і пояснила, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди не передбачене. Фонд виплачує моральний збиток тільки за наявності факту спричинення моральної шкоди громадянинові МСЕК. Даний факт встановлений відносно позивача не був.

Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку» Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”.

Законом України № 717 – V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, відповідно до яких всі норми даного закону , якими передбачалося виплата моральної шкоди – виключено. Таким чином, Фонд соціального страхування… не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.

При обговоренні питання про спричинення позивачеві ОСОБА_3 морального збитку, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан його здоров'я.

Позивач ОСОБА_3 працюючи підземним крипільником на ш. Гигант-Дренажна ДП «Кривбасшахтозахист», під час виконання своїх службових обов'язків 13.11.2001 р. отримав травму у вигляді перелому внутрішньої лодижки лівої гомілки, перелом малої ьежевої кістки в нижній третині, про що було складено Акт № 1 про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 від 16.11.2001 р. ( а.с. 46-47).

За висновком МСЕК від 18.03.2002 р. позивачеві первинно було встановлено друга група інвалідності і стійка втрата професійної працездатності в розмірі 65 %.( а.с. 4,17).

При повторному огляді стану його здоров’я МСЕК 16.03.2004 р. позивачеві було встановлено вже 25 % втрати професійної працездатності без групи інвалідності. При черговому переогляді, згідно виснову МСЕК від 08.05.2007 р. йому було підтвердено 25 % втрати професійної працездатності безстроково. Група інвалідності знята. ( а.с. 6, ).

Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань… від 27.05.2002 р. № 628 – Н йому призначено одноразову допомогу в розмірі 6400 грн., а також щомісячні страхові виплати у відшкодування втраченого заробітку в розмірі по 368 грн. 67 коп. щомісячно. ( а.с. 15-16).

У зв'язку із отриманою травмою ОСОБА_3 перебував на лікуванні, як на стаціонарному, так і амбулаторному в травматологічному відділенні 1-ї міської лікарні.

Даний факт підтверджується залученими до матеріалів справи випісними епікризами. ( а.с. 20-28). Згідно медичним документам видно, що позивач переніс ряд хворобливих складних операцій, повинен перебувати на обліку у травматолога, йому рекомендовано санаторно-курортне лікування, у нього виявлені зміни характеру, стан депресії, моральні переживання через погіршення здоров'я.

Не дивлячись на це позивач потребує подальшого лікування і спостереження, через зміну в стані його здоров'я.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, останній випробовує постійно пригнічений настрій, у нього відчуття своєї неповноцінності, він заподіює моральні страждання, переживання.

Всі незручності, пов'язані з травмою заподіює позивачеві моральні страждання, переживання. ОСОБА_3 доводиться застосовувати додаткові зусилля для забезпечення його життєвих проблем.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду в зв’язку з тим, що на той час, коли позивач первинно проходив огляд у МСЕК, а це було у 2002 р., згідно зі ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на відділення виконавчої дирекції Фонду…

Так, відповідно до п.п.“Е” п.1 ч.1 ст.21 Закону – “У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому”.

Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону – “За наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду”.

Також рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку»», на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно рішень Конституційного Суду № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. « Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».

Зважаючи на ступінь втрати професійної працездатності позивача, стан його здоров'я, наслідки які можуть наступити, тяжкість вимушених змін в його житті, характер майнових втрат, тривалість страждань і переживань, суд вважає, що компенсацію за заподіяного морального ушкодження слід призначити у розмірі 15 000 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням які зазнає ОСОБА_3, а в останній частини позову позивачеві слід відмовити.

Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від державного мита.

Керуючись рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., ст.ст. 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. ( з доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р.), ст.ст. 10, 11, 27, 60, 213- 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606 ) на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 грн.

В останній частині позову – відмовити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь держави 01 гривню 50 копійок в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.

Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.

Суддя: Грищенко Н.М.