Рішення № 74185189, 14.05.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3741/17

Провадження № 2/645/311/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2018 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Сілантьєвої Е. Є.,

за участі секретаря судового засідання - Момот О. І. ,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від 28 серпня 2017 року,

відповідача ОСОБА_3,

третьої особи ОСОБА_4,

представника третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Фрунзенського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_3, треті особи - Дванадцята Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який в процесі розгляду справи уточнив та просив суд визнати за ним право власності на ј будівлі за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом, складеним ОСОБА_8, та на ј будівлі за адресою: АДРЕСА_2 після смерті матері ОСОБА_9, а в цілому на Ѕ будівлі за зазначеною адресою. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року померла його бабуся ОСОБА_8. При житті вона склала заповіт, відповідно до якого належну їй на праві особистої приватної власності всю частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 вона заповіла своїй донці - ОСОБА_10. Даний заповіт було складено 03 листопада 1986 року та посвідчено приватним нотаріусом Дванадцятої Харківської нотаріальної контори Зінченко Р.П. Після смерті бабусі матір позивача ОСОБА_9, як донька ОСОБА_8 фактично прийняла спадщину, мешкала у вказаному будинку, сплачувала комунальні платежі та дбала про господарство. При цьому, дійсно ОСОБА_9 не звернулась до нотаріуса та не відкрила спадщину, також не надала відмову від спадщини, виходячи з даної ситуації позивач вважає, що ОСОБА_9 фактично прийняла спадщину, оскільки на момент її відкриття та задовго до цього, а також після відкриття спадщини мешкала у спадковому майні, дбаючи про свою матір та майно. Позивач зазначає, що його матір входить до першої черги спадкоємців після померлої своєї матері ОСОБА_8 Однак мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року. За життя мати позивача ОСОБА_9 не зверталась на нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлої матері, оскільки в неї був заповіт, а також вона фактично прийняла спадщину у зв'язка уз постійним проживанням у спадковому нерухомому майні та разом з спадкодавцем як до смерті ОСОБА_8 так і після її смерті. Позивач зазначає, що є спадкоємцем ОСОБА_9 першої черги, а отже відповідно до вимог ЦПК набув право спадкової трансмісії на спадкове майно, що залишилось після померлої бабусі. Крім того, позивач після смерті своєї матері весь час дбає про господарство, сплачує усі належні комунальні платежі, поліпшив житлові умови спадкового майна,звернувся до 12 ХДНК для оформлення спадщини, але отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії. У зв'язку з тим, що строки на прийняття спадщини вже минули, іншим шляхом, аніж через суд позивач позбавлений можливості отримати право встановлювальні документи на спадкове майно, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_12, який діяв на підставі довіреності від 28 серпня 2017 року в судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 та представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності від 11.01.2018 року в судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги позивача ОСОБА_1 та просили їх задовольнити. В судовому засіданні ОСОБА_4 надала пояснення, відповідно до яких зазначила, що в будинку АДРЕСА_3 мешкали дві родини - ОСОБА_13 в одній частині та ОСОБА_14 в іншій. Пояснювала суду, що їй відомо про заповіт, складений ОСОБА_8, яким вона заповіла належну їй Ѕ частину будинку АДРЕСА_3 своїй донці ОСОБА_9, яка мешкала за зазначеною адресою зі своїм чоловіком ОСОБА_15 Також, третя особа ОСОБА_4 пояснила, що в родині існувала домовленість, що родина ОСОБА_9, яка мешкала в будинку АДРЕСА_3, спадкує цей будинок, а її родині залишиться будинок АДРЕСА_4, який будував її батько ОСОБА_16 з ОСОБА_8

Представник відповідача Харківської міської ради Яковенко С.В., який діяв на підставі довіреності №08-11/2820/2-17 від 13.09.2017 року в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце слухання справи належним чином. Через канцелярію суду надав заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. У своїх запереченнях представник відповідача посилався на те, що згідно наявного в матеріалах справи технічного паспорту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_5 вбачається, що у складі житлового будинку літ. «а-1» наявні самочинно збудовані прим. 2-5 (комора) площею 3,8 кв.м. частина приміщення (кухня) площею 2,2 кв.м., а також до складу домоволодіння входить самочинно побудований сарай літ. «Л»., рік самочинних прибудов до будинку літ. «А-1» встановити не можливо. Обґрунтовуючи свої заперечення, представник відповідача посилався на те, що згідно вимог чинного законодавства, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Доказів про наявність у позивача дозвільних документів на право виконання будівельних робіт з реконструкції об'єкту та вводу його в експлуатацію у встановленому законом порядку матеріали справи не містять. Крім того, передумовою для виникнення права власності на новостворене нерухоме майно, є прийняття нерухомого майна в експлуатацію, проте доказів того, що позивач звертався до відповідних органів з метою узаконення самочинно збудованого майна також не надано. Також, представник відповідача вказує, що позов є передчасним, оскільки позивач не реалізував свого права шляхом звернення до компетентних органів, а отже його право не можна вважати порушеним. Звернення до суду з позовом про визнання права власності, має здійснюватись за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору. Проте, з матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, а отже позовна вимога направлена не на визнання права власності як такого, а на незаконне, в обхід встановленого порядку узаконення самочинно збудованого об'єкту нерухомого майна. Крім того, представник відповідача зазначає, що спадкоємець не набуває права власності на нерухоме майно у порядку спадкування, якщо за життя спадкодавець не набув права власності на таке майно. Представник відповідача вказує, що згідно чинного законодавства, якщо спадкоємцем було здійснено самочинне будівництво, то до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Таким чином, представник відповідача зазначає, що враховуючи, наявність у складі садибного індивідуального житлового будинку літ. «А-1» самочинно прибудованих прим. 2-5 (комора), площею 3,8 кв.м., частина приміщення 2-1 (кухня), площею 2,2 кв.м., та самочинно прибудованого сараю літ. «Л» та відсутності дозвільних документів на право виконання будівельних робіт з реконструкції об'єкту та вводу його в експлуатацію у встановленому законом порядку, визнання права власності на вказане домоволодіння в порядку спадкування є неможливим. Окрім цього, 02.04.2018 року до матеріалів справи надана відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що він уточнив свої позовні вимоги, та просить суд визнати за ним право власності виключно на майно, яке законом належало спадкодавцю. Будинок АДРЕСА_3 містить дві квартири, якими мешканці користуються незалежно один від одного, крім того, земельна ділянка між користувачами квартир розділена парканом, де у кожного є окремий прохід до своєї частини будинку. Технічний паспорт на будівлю містить експлуатацію приміщень до плану садибного (індивідуального) будинку АДРЕСА_3 з надвірними будівлями, де за кожною квартирою прописані номера приміщень та їх призначення. 1/2 будинку АДРЕСА_3 з надвірними будівлями належить ОСОБА_7 за договором дарування частини житлового будинку від 14.11.2005 року.

Третя особа ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце слухання справи належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи - Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності у зв'язку з завантаженістю нотаріусів.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.09.2017 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

15.11.2017 року позивачем ОСОБА_1 було уточнено позовні вимоги, відповідно до яких позивач просив суд визнати за ним право власності на ј будівлі за адресою: АДРЕСА_3 в порядку спадкування за заповітом, складеним ОСОБА_8, та на ј будівлі за адресою: АДРЕСА_3 після смерті матері ОСОБА_9 ,а в цілому на Ѕ будівлі за зазначеною адресою.

15.11.2017 року представником відповідача Харківської міської ради Яковенко С.В. надані заперечення, якими він просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

12.12.2017 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 було залучено до участі в справі в якості третьої особи - ОСОБА_4, а також витребувано з 12 ХДНК копії спадкових справ.

10.01.2018 року з 12 ХДНК до суду надійшли копії спадкових справ №249/1991 та №21/2013.

20.03.2018 року від позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив.

30.03.2018 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_7.

Суд, дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_4 виданого 14.07.1962 р. Виконкомом Московської Райради депутатів трудящих м. Харків, актовий запис № 1068 батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_15 та ОСОБА_9 (а.с. 150).

Відповідно до відповіді КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» від 03.08.2011 року встановлено, що право власності на вищевказаний будинок зареєстровано на ім'я: ОСОБА_8 - на ј частини на підставі дублікату свідоцтва про право власності від 27.01.1956 року, РЖУ Московського району, дублікат видано 05.10.1994 р., ОСОБА_18 -на ј частини на підставі дублікату свідоцтва про право власності від 27.01.1956 року, РЖУ Московського району, дублікат видано 05.10.1994 р., ОСОБА_7 -1/2 ч. на підставі договору дарування, посвідченого 14.11.2005 р. ПН ХМНО Тимченко Т.В. №3839.

За клопотанням позивача було витребувано матеріали Спадкової справи №249/1991 заведеної державним нотаріусом Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 року ОСОБА_8.

Вивчивши та дослідивши матеріали спадкової справи, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року в м. Харків померла ОСОБА_8, на що вказує свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5. При житті 03 листопада 1986 року ОСОБА_8 склала заповіт, відповідно до якого належну їй на праві особистої приватної власності всю частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 вона заповіла своїй донці - ОСОБА_9. Даний заповіт було посвідчено приватним нотаріусом Дванадцятої Харківської нотаріальної контори Зінченко Р.П. (а.с.123-125).

Оскільки спадщина відкрилась у період дії ЦК України в редакції 1963 року, суд вважає за необхідне застосувати до цих правовідносин ЦК України діючій на той момент.

Згідно ст. 529 ЦК України при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Із матеріалів спадкової справи встановлено, що мати позивача ОСОБА_9, будучи донькою спадкодавця, отож спадкоємцем першої черги спадкування, прийняла спадщину за законом, після смерті ОСОБА_8 шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Факт проживання ОСОБА_9 в домоволодінні АДРЕСА_2 підтверджується копією будинкової книги, яка була досліджена в судовому засіданні, а саме арк. 2,10,18,20,22, де зазначено, що ОСОБА_9 дійсно мешкала за вищевказаною адресою.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт прийняття спадщини ОСОБА_9 після померлої матері ОСОБА_8 за заповітом на житловий будинок з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Також в матеріалах спадкової справи №249/1991 року після померлої ОСОБА_8 є заява про прийняття спадщини від ОСОБА_4.

ІНФОРМАЦІЯ_7 року померла матір позивача ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 28.07.2012 року (а.с.140).

Судом вивчались матеріали спадкової справи № 21/2013 заведеної державним нотаріусом Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_9. Із матеріалів спадкової справи встановлено, що позивач ОСОБА_1, є сином померлої ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про народження та є спадкоємцем першої черги спадкування. В матеріалах спадкової справи № 21/2013 наявна заява ОСОБА_3 про відмову від прийняття спадщини на користь сина спадкодавця ОСОБА_1 (а.с.139).

27.05.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся з заявою до 12 Харківської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право власності за законом після смерті ОСОБА_9 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2

27.05.2017 року державним нотаріусом 12 ХДНК Синельниковим І.П. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину на ім'я позивача, мотивуючи тим, що останнім не було надано правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості (а.с.174).

Відповідно змісту ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов*язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права та обов*язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Порядок прийняття спадщини визначений законодавцем у ст. 1268 ЦК України. Відповідно до вказаної правової норми спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, які мешкають у приватному домоволодінні від 29.04.2016 року на момент смерті ОСОБА_9, яка проживала за адресою: АДРЕСА_6 з 04.02.1956 р. до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 року разом з нею був зареєстрований син ОСОБА_1 (а.с. 164).

Згідно технічного паспорту, виданого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 18.08.2005 року власниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_21 та ОСОБА_7

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справі про спадкування"роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що позивач по справі звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але нотаріусом позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої матері ОСОБА_9 у зв'язку з тим, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи про належність майна спадкодавцеві.

Таким чином, позивач здійснив всі необхідні дії для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9, але не прийняв її через обставини, що від нього не залежать. Право на спадщину на будинок позивачем не оформлювалось, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду, отож суд дійшов висновку, що позов частково обґрунтований, та визнає за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_2 яка складається приміщення № 2-2, площею 8,9 кв.м, приміщення № 2-3, площею 11,1 кв.м., приміщення 2-4, площею 11,4 кв.м. з відповідною частиною надвірних будівель, а саме сараї - літ. «Е», «Ж» та вбиральня літ. «И» після смерті матері, ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 року.

Але, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 стосовно визнання за ним права власності на приміщення №2-5 (комора), площею 3,8 кв.м. та частину приміщення №2-1 (кухня) площею 2,2 кв.м та зазначає наступне.

По-перше, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю є єдиним органом державної влади уповноваженим навстановлення факту готовності об'єкту до експлуатації та приймати в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти. Прийняття в експлуатацію об'єктів проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації або на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифікату.

Доказів про наявність у позивача прав власності та дозвільних документів на право виконання будівельних робіт з будівництва об'єкту та вводу його в експлуатацію увстановленому законодавством порядку до матеріалів позовної заяви не долучено.

Згідно ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Таким чином, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, а є лише власником будівельних матеріалів, обладнання тощо, що були використані в процесі цього будівництва.

По-друге: позивач не реалізував свого права шляхом звернення до компетентних органів з питання встановлення факту готовності побудованого об'єкту до експлуатації та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, таким чином, його право не можна визнати порушеним.

У зв'язку з наведеним суд відмовляє у цієї частині позовних вимог.

До суду надійшла заява позивача щодо розподілу судових витрат, згідно якої позивач просив віднести сплату судового збору за його рахунок, тому судові витрати необхідно віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258 - 259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_3, треті особи - Дванадцята Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_2 яка складається приміщення № 2-2, площею 8,9 кв.м, приміщення № 2-3, площею 11,1 кв.м., приміщення 2-4, площею 11,4 кв.м. з відповідною частиною надвірних будівель, а саме сараї - літ. «Е», «Ж» та вбиральня літ. «И» після смерті матері, ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 року.

У задоволенні позовних вимог про визнання права власності на частину реконструйованих та самовільно побудованих приміщень № 2-5, 2-1 у житловому будинку АДРЕСА_2 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2, НОМЕР_1, виданий 23.11.2001 р. Фрунзенським РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області.

Відповідач - Харківська міська рада, юридична адреса: м. Харків, майдан Конституції, 7, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04059243.

Відповідач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1, НОМЕР_2, виданий 16.06.1999 р. Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області.

Третя особа - Дванадцята Харківська державна нотаріальна контора, юридична адреса: м. Харків, вул.. Василя Мельникова, 2.

Третя особа - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_7, НОМЕР_3, виданий 14.02.2001 р. Фрунзенським РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області.

Третя особа - ОСОБА_7, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2

Повне судове рішення складено 23.05.2018 року.

Головуючий-суддя: