Рішення № 74185030, 23.05.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/13564/17

Провадження № 2-а/643/214/18

23.05.2018 Московський районний суд м. Харкова в складі: головуючої судді: Букреєвої І.А. , за участю секретаря: Саілян Д.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в порядку спрощенного позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

24.10.2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова , в якому просить визнати протиправним рішення відповідача від 06.09.2017 року щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії державного службовця прокуратури Харківської області у звя'зку з підвищенням зарплати працівників прокуратури ; зобов'язати відповідача перерахувати позивачу пенсію державного службовця із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу позивача на пенсію (80 %), та виплату її у повному обсязі без обмежень максимального розміру , вирішити питання про розподіл судових витрат.

З огляду на приписи ст. 257 КАС України, справи підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження.

Суд, дослідив матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 14 серпня 2012 року перебуває на обліку у управлінні пенсійного фонду в Московському районі м.Харкова та отримує пенсію як державний службовець , відповідно до Закону України « Про державну службу» від 16.12.1993 року , що діяв до 01.05.2016 року.

Згідно з довідкою Прокуратури Харківської ї області № 18-365 вих. від 01 вересня 2017 року (а.с.17), ОСОБА_1 працювала на посаді начальника відділу - головного бухгалтера . Станом на серпень 2017 року заробітна плата становить 10 025 грн.

05 вересня 2017 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" №1013 від 09 грудня 2015 року .

06 вересня 2017 року відповідач прийняв постанову , якою повідомив ОСОБА_1 , що з 01 квітня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213 VІІІ, яким скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України (п.5. Прикінцевих положень). Оскільки чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій державним службовцям , а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, підстав для перерахунку призначеної пенсії немає (а.с.16-17).

Позивач, не погодившись з вказаною відмовою у перерахунку пенсії, звернулась до суду з даним позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ) у редакції, яка діяла на момент призначення Позивачу пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Приписи ст. 37-1 Закону в редакції, яка була чинна на момент призначення Позивачу пенсії, визначали, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» в редакції, яка була чинною до 15.12.2015 року, передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» був виключений, п. 5 - змінений.

Згідно положень ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Позивачка звернулася до відповідача про перерахунок пенсії на підставі довідки , що видана 01 вересня 2017 року №18-365, в яких зазначено розмір заробітної плати по посаді, на якій працювала Позивач, виходячи з розмірів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців» та постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 року №15 «Питання оплати праці працівників державних органів», а тому суд вважає за необхідне відмовити у позові.

З 01.05.2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, у зв'язку з чим Закону від 16.12.1993 року №3723-ХІІ втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульовано пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, яка набрала чинності з 01.05.2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, з 01.05.2016 року Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.

При цьому, приписи Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містять такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, а також положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців з 01.05.2016 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців» та з 01.01.2017 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці працівників державних органів» від 18.01.2017 року №15, оскільки ними були визначені розміри посадових окладів на виконання вимог Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII.

За змістом рішення «Великода проти України» від 03.06.2014 року Європейський суд з прав людини зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Стосовно тверджень позивача про звуження прав останньої, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 22 Загальної Декларації прав людини, кожна людина як член суспільства має право на соціальне забезпечення, здійснення необхідних для підтримання її гідності, вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, суд зауважує, що відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Керуючись ст. ст.2,6,32,73,74,94,122,123, 139,162,242-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 у позові до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: