Ухвала суду № 74184395, 22.05.2018, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1030/18

Провадження № 1-кп/626/133/2018

УХВАЛА

Іменем України

22 травня 2018 року Красноградський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Гусара П.І,

за участю прокурора: Германа Г.Ю.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_2,

секретаря Івашкіної Т.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Краснограда кримінальне провадження № 12014220350000584 від 08.08.2014 (№1-кп/626/133/2018) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 357 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Красноградського районного суду надійшло кримінальне провадження № 12014220350000584 від 08.08.2014 (№1-кп/626/133/2018) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 357 КК України.

Під час досудового слідства ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 29.03.2018 року обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27.05.2018 року.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити судовий розгляд та заявив письмове клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 строком на 60 днів, оскільки на даний час не встановлено будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Так, прокурор зазначає, що ОСОБА_1 обвинувачуються у скоєнні злочинів середньої тяжкості та тяжких, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років. Вказана обставина обумовлює існування ризику можливість переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання за вчинені злочини.

Окрім того, вважає прокурор, що обвинувачений перебуваючи на волі може продовжити свою злочинну діяльність, так як він раніше неодноразово судимий за тяжкі корисливі злочини, не працює, міцних соціальних зв'язків немає та може впливати на потерпілих, свідків з тією метою, щоб вони не надавали свідчень проти нього.

Захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 просили повернути обвинувальний акт прокурору, так як у обвинувальному акті зазначені тільки фактичні обставини вчинених злочинів та їх правова кваліфікація, але відсутнє формулювання обвинувачення. Також вони вважали за можливе обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору та обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з таких підстав.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданням кримінального судочинства, у тому числі, є те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні щодо учасників кримінального провадження здійснюється судом при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення прокурору обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

Із обвинувального акту, який 14.05.2018 року затверджений начальником Красноградського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 витікає наявність викладених фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважав встановленими та зазначена правова кваліфікація цих кримінальних правопорушень.

Однак в обвинувальному акті після правової кваліфікації відсутнє формулювання обвинувачення в якому обвинувачується ОСОБА_1 із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінальних правопорушень, форми вини і мотивів кримінальних правопорушень.

Суд вважає, що відсутність формулювання обвинувачення порушує право обвинуваченого ОСОБА_1 на захист і тому неможливо призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

У відповідності до положень ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди в заподіянні якого підозрюється особа.

З клопотання та обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 підозрюються у вчиненні злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів передбачених ч. 2 ст. 289; ч. 3 ст. 185; ч. 1 ст. 309; ч. 3 ст. 357 КК України.

Відповідно до ч.3 ст.176, ч.1 ст.183 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, який є винятковим та який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених прокурором ризиків.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також оцінюючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання винуватим, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 КПК Українипри обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою одночасно визначається розмір застави та покладаються обов"язки у разі її внесення, згідно ч.5 ст.194 КПК України.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762 грн.

Двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб складає – 35240 грн., а вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб складає – 140960 грн.

Таким чином, суд, з урахуванням ч. 4 ст. 182 КПК Укрнаїни, в якій зазначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу та приймаючи до уваги, те що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього вважає за можливе визначити обвинуваченому ОСОБА_1 мінімальний розмір застави в розмірі 35240 грн.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 194, 314-316, КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання начальника Красноградського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області молодшого радника юстиції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27) строком на 60 днів до 19.07.2018 року включно.

Визначити розмір застави в сумі 35 240 грн, після внесення якої уповноважена службова особа місця ув’язнення, під вартою в якому буде знаходиться обвинувачений ОСОБА_1 повинна негайно здійснити розпорядження про його звільнення із - під варти та повідомити про це слідчого, суд та прокурора. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

По внесенню застави за обвинуваченого ОСОБА_1 останній підлягає звільненню з під варти.

В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов’язки, передбачені ст.194 ч.5 КПК України, а саме:

1) прибувати на виклик до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з наркозалежними особами;

5) не відвідувати місця де продаються спиртні напої на розлив;

6) докласти зусиль до пошуку роботи;

Клопотання захисника ОСОБА_2 про повернення обвинувального акту задовольнити.

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12014220350000584 від 08.08.2014 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289; ч. 3 ст. 185; ч. 1 ст. 309; ч. 3 ст. 357 КК України повернути начальнику Красноградського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області молодшому раднику юстиції ОСОБА_3 , так як він не відповідає вимогам КПК України.

Ухвала може бути оскаржена тільки в частині повернення обвинувального акту до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд Харківської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя