Рішення № 74183976, 18.05.2018, Зміївський районний суд Харківської області

621/670/18

2/621/719/18

РІШЕННЯ

іменем України

18 травня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Бібіка О. В.

секретара судового засідання - ОСОБА_1

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

30.03.2018 від Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до суду надійшла позовна заява до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 06.11.2008 в розмірі 20327,59 грн та судового збору в розмірі 1762 грн.

06.11.2008 між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір б/н, за яким остання отримала кредит у розмірі 8200 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 12.03.2018 має заборгованість - 20327,59 грн., яка складається з наступного: 10772,23 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом; 12484,18 грн. - нараховано пені, а також штрафів відповідно до пункту 2.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг - 250 грн. - штраф (фіксована частина); 956,08 грн. - штрафу (процентна складова).

Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред'явлення в суді даного позову.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 11.04.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з"явилася, звернулася до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника позивача, без фіксування судового процесу технічними засобами.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з"явилася, надала заяву, в якій позовні вимоги визнала частково, просила застосувати строк позовної давності, справу розглянути за її відсутності, без фіксування технічними засобами.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

Дослідивш письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 06.11.2008 між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір б/н, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 8200 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а. с. 12-29).

Згідно розрахунків та виписки з банківського рахунку, наданих позивачем у виді виписки по особовому рахунку за кредитним договором б/н, укладеним між позивачем та відповідачем, станом на 25.12.2017 має заборгованість - 12565 грн 24 к., яка складається з наступного: 4035 грн 17 к. - тіло кредиту; 2157 грн 00 к. - нараховано відсотків за користуванням кредитом; 5298 грн 53 к. - нараховано пені, а також штрафів відповідно до пункту 2.1.14.7.6 умов та правил надання банківських послуг - 500 грн 00 к., штрафу (фіксована частина); 574 грн 54 к. - штрафу (процентна складова) (а.с. 5-11)

Зазначені розрахунки містять відомості про порядок нарахування заборгованості дати та суми погашення відсотків, кредиту, комісії та пені, тобто зрозумілі суми надходження та їх віднесення на погашення складових заборгованості.

Тобто, розмір заборгованості за кредитним договором підтверджений випискою по особовому рахунку, в якому міститься повна інформація про рух коштів на рахунку, відображення всіх операцій за кредитним договором за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв'язку з укладанням кредитного договору б/н від 06.11.2008 та наявності з боку відповідача невиконаних зобов'язань за цим договором.

Внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору від 06.11.2008, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" значною мірою позбавлено того, на що воно розраховувало при укладенні договору.

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Водночас, слід взяти до уваги, що за положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зважаючи на те, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені, яка підлягає задоволенню, з метою дотримання заборони щодо подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, в частині позовних вимог щодо стягнення штрафу у розмірі 956,08 грн (процентна складова) та пені у розмірі 12484,18 грн належить відмовити.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання».

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

Стосовно клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд виходить з того, що згідно наданого представником позивача розрахунку вбачається, що 10.02.2018 за кртковим рахунком відповідача ОСОБА_2 було здійснено платіж у розмірі 20 грн, що свідчить про переривання загального строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України.

За таких обставин, позовна заява Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором б/н від 06.11.2008, станом на 12.03.2018, в розмірі 11022 грн 23 к., яка складається з наступного: 10772 грн 23 к. - нараховано відсотків за користування кредитом; 250 грн 00 к. - штраф (фіксована частина).

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ІПН НОМЕР_1), мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" 11022 (одинадцять тисяч двадцять дві) грн 23 к. заборгованості за кредитним договором б/н від 06.11.2008, станом на 2.03.2018, які перерахувати на рахунок №29092829003111, МФО 305299.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн 00 к. на відшкодування витрат по сплаті судового збору, які перерахувати на рахунок №29092829003111, МФО 305299.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 18.05.2018.

Головуючий: