Постанова № 7418309, 23.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-20623/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Горюновій Л.С.

за участю представника позивача Ніякої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08 жовтня 2009 року №0001031312/2/32317/10/15-16-23/3 ,

встановив:

ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» звернулось до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відповідача від 08 жовтня 2009 року №0001031312/2/32317/10/15-16-23/3.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що згідно акту невиїзної документальної перевірки спірним повідомленням-рішенням відповідачем до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення граничних термінів сплати податку на прибуток. Вважає зазначене повідомлення-рішення незаконним, оскільки зменшення податкового зобов»язання внаслідок подання уточнюючих розрахунків не є несвоєчасною сплатою узгодженої суми податкового зобов»язання та не є підставою для застосування штрафних санкцій.

Просить суд визнати недійсним податкове повідомлення рішення від 08 жовтня 2009 року №0001031312/2/32317/10/15-16-23/3 (згідно уточнених позовних вимог).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Просив задовольнити позов.

Представник відповідача до суду не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав судові клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку із перебуванням представника на лікарняному.

На підставі ч. 4 ст. 128 КАС України справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» є платником податків та перебуває на податковому обліку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку з 10.09.2004 року.

18 червня 2009 року на підставі акту невиїзної документальної перевірки №605/15-16-23/3-33161769 від 11.06.2009 року з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов»язання з податку на прибуток за 2008 рік № 17632 від 09.02.2009 року, яким були встановлені порушення позивачем граничних термінів сплати цього податку ( а.с. 5-6), відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001031312/0/19585/10/15-16-23/3, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20% в сумі 8422 грн. 60 коп. за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов»язання з податку на прибуток (а.с.22).

Зазначене повідомлення - рішення було оскаржено позивачем у адміністративному порядку до СДПІ по роботі з великими платниками податків та до ДПА у Донецькій області.

Скарги позивача залишені без задоволення; за наслідками розгляду скарг податковим органом повторно прийняті податкові повідомлення-рішення від 31 липня 2009 року № 00-01031312/1/24196/10/15-16-23/3 та від 08 жовтня 2009 року №0001031312/2/32317/10/15-16-23/3.

У цій справі позивач оскаржує прийняте відповідачем остаточне після завершення процедури адміністративного оскарження повідомлення-рішення від 08 жовтня 2009 року №0001031312/2\32317/10/15-16-23/3 ( згідно уточнення до позову).

Перевіряючи законність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення судом встановив наступне.

Правовою підставою прийняття спірного повідомлення-рішення зазначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Преамбулою Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року визначено, що зазначений закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює, в тому числі, порядок визначення податкового зобов”язання, базовий податковий період, строки сплати податків, відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 17.1 статті 17 зазначеного закону передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1. ст.17 Закону штрафні (фінансові) санкції застосовуються у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов”язання протягом граничних строків, визначених цим законом.

Порядок узгодження сум податкового зобов”язання, визначений статтею 5 зазначеного Закону, де під самостійним узгодженням податкового зобов”язання розуміється подання платником податку до податкового органу податкової декларації з визначенням в ній податкового зобов”язання. Податкове зобов”язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (розрахунку).

Відповідно до ч.1 п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов”язаний самостійно сплатити суму податкового зобов”язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (рохрахунку), протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (розрахунку).

Підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає, що податкові декларції подаються за базовий податковий (звітний) період, що може, зокрема, дорівнювати календарному року. При цьому, для цілей цього підпункту під терміном „базовий податковий період” слід розуміти перший податковий період звітного року, визначеного законом з питань оподаткування, тобто період, у якому платник податку зобов”язаний звітутвати перед податковим органом шляхом подачі декларації з визначенням податкових зобов”язань.

Правила податкового обліку при оподаткуванні прибутку підприємств передбачені ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно до якої використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Порядок нарахування та строки сплати податку передбачений ст. 16 зазначеного Закону.

Відповідно до пункту 16.4. Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» податок за звітний період сплачується платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Судом встановлено, що 9.02.2009 року позивачем до податкового органу була надана декларація з податку на прибуток за 2008 № 17632, якою визначено податкове зобов»язання з цього податку у звітний період у сумі 5802080 грн.

Із акту перевірки вбачається, що підставою для визначення строку затримки сплати податку на прибуток за декларацією від 09.02.2009 року є платіжне доручення ДВЕК від 25.02.2009 року № 30, яким підприємством перераховано кошти у погашення податкового боргу з податку на прибуток за січень 2009 року по договору № 10 від 29.05.2006 року ( 6 днів затримки), а також уточнюючі розрахунки підприємства у зв»язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 25.03.2009 року № 2523 за період півріччя та від 25.03.2009 року № 2526 за період 2008 року ( обидва до зменшення податку) (34 дні затримки).

Оглядом зазначеного вище платіжного доручення встановлено, що позивачем перераховані кошти з податку на прибуток за інший визначений ним самостійно податковий період – січень 2009 року, але відповідачем ці кошти зараховані у рахунок недоїмки по декларації № 17632 від 09.02.2009 року.

Крім того, у якості документа на підтвердження сплати позивачем податкового зобов»язання за декларацією з податку на прибуток від 09.02.2005 року № 17632 податковим органом взяті до уваги уточнюючі розрахунки підприємства у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок .

Судом встановлено, що зазначені уточнюючі розрахунки подані позивачем до податкового органу в порядку пункту 5.1. ст. 5 Закону України « Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Зазначена норма передбачає право платника на подачу уточнюючого розрахунку, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Таким чином, уточнюючий розрахунок подається з метою корегування ( усунення) виявленої помилки у раніше поданій декларації, тому, на думку суду, такий розрахунок помилково розцінений податковим органом як документ, на підставі якого здійснено сплату податкового зобов»язання позивачем по декларації з податку на прибуток від 09.02.2005 року № 17632.

Враховуючи наведене, суд не приймає до уваги посилання відповідача на правомірність зарахування сплачених позивачем сум в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”.

Відповідно до наведеного пункту Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов”язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення за різними податками, зборами (обов”язковими платежами)- у рівних пропорціях.

Зазначена норма Закону не визначає, хто саме із суб”єктів зазначених правовідносин- контролюючий орган чи платник податків- зобов”язаний здійснювати погашення зобов”язань у встановленому нею порядку. Ця норма також не встановлює право чи обов”язок контролюючого органу (в даному випадку – органу державної податкової служби) будь-яким чином змінювати податкові зобов”язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Таке право податкового органу не передбачено і будь-якими іншими нормами зазначеного Закону, а також інших законів з питань оподаткування.

Таким чином, суд вважає що спірне повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно, тому необхідно визнати його недійсним, та відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного захисту інтересів позивача суд вважає за можливе вийти за межі заявлених позовних вимог та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку від 08 жовтня 2009 року №0001031312/2/32317/10/15-16-23/3.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив :

Позов Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку від 08 жовтня 2009 року №0001031312/2/32317/10/15-16-23/3.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» ( 83001, м.Донецьк, вул. Артема,63) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 23 грудня 2009 року в присутності представника позивача.

Постанову у повному обсязі складено 28 грудня 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Ісаенко Ю.А.