Ухвала суду № 74181999, 12.04.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/3856/18

Провадження № 1-кс/428/2023/2018

УХВАЛА

іменем України

12 квітня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., при секретарі Василович Г.Ю., за участю прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1, старшого слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганькій області ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання старшого слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганькій області ОСОБА_2., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12018130370000647 від 04.03.2018 року, стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який має професійно-технічну освіту, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: 22.11.2017 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 185 КК України -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Сєвєродонецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області із клопотанням, погодженим прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.2, 3 ст. 185 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не встав, висновків для себе не зробив та знов скоїв умисне тяжке корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Наприкінці лютого 2018 року, у вечірній час доби, більш точну дату та час в ході досудового слідства встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4, маючи заздалегідь обдуманий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, та реалізуючи його, діючи повторно, умисно, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, зайшов у під’їзд № 2 будинку 11а по вулиці Курчатова міста Сєвєродонецька Луганської області, та піднявся на восьмий поверх, де побачив підсобне приміщення, розташоване між восьмим та дев’ятим поверхами.

Далі ОСОБА_3, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи умисел на таємне викрадення майна з вищевказаного підсобного приміщення, шляхом зламу навісного замку на двері, проник всередину підсобного приміщення, яким користується ОСОБА_5, та зберігає свої речі.

Знаходячись у підсобному приміщенні, ОСОБА_3 таємно викрав майно, яке на праві власності належить ОСОБА_5 а саме: пральну машину торгової марки «Iberna», модель «ilf 657Т» в корпусі білого кольору.

Після цього ОСОБА_3 з місця скоєння кримінального правопорушення втік, звернувши викрадене ним майно у своє протиправне користування і розпорядившись ним згодом на свій власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-619е від 29.03.2018, на суму 733 грн. 33 коп.

Крім того, 03 березня 2018 року, приблизно о 17 годині, більш точний час в ході досудового слідства встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4, прийшов до квартири АДРЕСА_1, де мешкає його знайомий ОСОБА_6 та зайшовши до оселі виявив, що на даний час господарі квартири відсутні, та вхідні двері не зачинені.

Зайшовши до кімнати залу, у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, та реалізуючи його, діючи повторно, умисно, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, із вказаної кімнати таємно викрав телевізор торгової марки «Samsung», модель CS-21K10MHQ, s/n B79539TX900622L, який належить ОСОБА_7.

Після цього ОСОБА_3 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, звернувши викрадене ним майно у своє протиправне користування, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9/449-71е від 30.03.2018, на суму 1366 грн. 67 коп.

11 квітня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України, визнав повністю.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Оскільки у даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на думку слідчого є необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:можливості ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у скоєнні якого він обґрунтовано підозрюється, відсутність у ОСОБА_3 міцних соціальних зв’язків, відсутність постійного місця роботи, наявність судимостей підозрюваного, а також той факт, що вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_9 вчинив в період випробувального терміну.

З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_3 жоден інший більш м"який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_3, виконання ним процесуальних рішень, враховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 185 КК України, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов"язків, слідчим у клопотанні ставиться питання про необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та просили суд обрати підозрюваному запобіжний захід, з урахуванням наявності обгрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 вину визнав, не заперечував проти задоволення клопотання.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

11 квітня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 2,3 ст. 185 КК України обгрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

-протоколом огляду місця події від 06.03.2018 за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, буд. 11а по вул. Курчатова, під’їзд № 2;

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11;

-заявою ОСОБА_10 про добровільну видачу барабану від пральної машини та загрузочного люку;

-протоколом огляду місця події від 13.03.2018 за адресою: АДРЕСА_2;

-протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_5;

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-619е від 29.03.2018;

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7;

-протоколом огляду місця події від 03.03.2018 за адресою:Луганська обл., АДРЕСА_3;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10;

-протоколом огляду місця події від 05.03.2018 за адресою:Луганська обл., АДРЕСА_4;

-заявою ОСОБА_10 про добровільну видачу майна

-протоколом огляду предмету;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11

-висновком судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9/449-71е від 30.03.2018;

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв"язок підозрюваного ОСОБА_3 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 185 КК України є обгрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 178 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов"язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить не лише вагомість доказів про вчинення ОСОБА_3 інкримінованих кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, але і відсутність у ОСОБА_8 міцних та сталих соціальних зв"язків, він не працює, дітей не має, не одружений.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_9, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризиків можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Слідчий суддя також приходить до висновку про обгрунтованість та доведеність у судовому засіданні ризику щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить той факт, що підозрюваний ОСОБА_3 раніше був засудженим, вчинив новий злочин у період випробувального терміну, що свідчить про стійку упевненість підозрюваного у відсутності невідворотності покарання за скоєне.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12018130370000647 від 04.03.2018 р., порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобовязання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м"яким запобіжним заходом є особисте зобов"язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров"я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_9, який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Підозрюваний ОСОБА_3 у теперішній час не працює, має задовільний стан здоров"я.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12018130370000647 від 04.03.2018 р., порушеного за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 185 КК України, стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає задоволенню, а ОСОБА_9 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Суд також зобов"язаний застосувати ч.3 ст.183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, так як судом не встановлено випадків, передбачених ч.4 вказаної статті. У зв"язку з чим сума застави повинна бути достатньою для належного виконання покладених на нього обов"язків судом та не має бути більш, ніж 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись вимогами ст. ст. 110, 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 197, 198, 309, 369-372 КПК України, ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганькій області ОСОБА_2., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 12 квітня 2018 року по 10 червня 2018 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_3 заставу у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, депозитний рахунок: Одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, Банк одержувач - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, Рахунок - 37317017002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій особі місця ув"язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_3 з-під варти у зв"язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов"язки:

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.

Вказані обов"язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_3 на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз"яснюється положення п.п.8,10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов"язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з"явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов"язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п’ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області

Слідчий суддя Н.В. Бойко