Постанова № 74181537, 23.05.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/1835/18 Провадження № 22-ц/795/667/2018 Головуючий у I інстанції - Коверзнев В. О. Доповідач - Шарапова О. Л.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді: Шарапової О.Л.

суддів: Бечка Є.М., Євстафіїва О.К.

секретар: Кривопиша Я.О.

позивач: ОСОБА_2

відповідач: Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго»

Особа, яка подала апеляційну скаргу - Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго»

Оскаржується рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 02 квітня 2018 року, суддя Коверзнев В.О., проголошене 02 квітня 2018 року о 08 год. 53 хв.

В С Т А Н О В И В:

В березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними діями відповідача під час розгляду його запитів про надання публічної інформації від 12 і 17 березня 2015 року, 26603 грн. 60 коп.; у відшкодування моральної шкоди, заподіяної неправомірним відключенням 30 березня 2015 року його житлового будинку від електропостачання, 50 000 грн. та у відшкодування матеріальної шкоди, завданої безпідставним відключенням 30 березня 2015 року електропостачання до належного йому будинку АДРЕСА_1, 50 308 грн. 67 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив його права, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації», не задовольнивши його запити від 12 березня 2015 року та від 17 березня 2015 року та надіславши відповіді з порушенням строків, передбачених законодавством. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року задоволені його позовні вимоги та визнані неправомірними дії відповідача щодо незадоволення його запитів від 12.03.15 року та від 17.03.15 року про надання публічної інформації. 30 березня 2015 року відповідач повторно неправомірно припинив постачання електричної енергії до його житлового будинку, що потребувало додаткових зусиль для організації свого життя та спричинило моральні страждання, які він оцінює в 50 000 грн. Крім того, ним були понесені витрати, пов'язані з необхідністю влаштування автономної системи електрозабезпечення будинку, а також витрат на лікування, канцелярські та інші витрати, пов'язані з оскарженням незаконних дій відповідача, зокрема придбання: електрогенератора «KIPOR KGE200Tc» вартістю 13750 грн., проводів вартістю 2628 грн. 70 коп., діодних стрічок вартістю 1870 грн., акумуляторної батареї вартістю 1500 грн., зарядного приладу вартістю 1300 грн., діжки металевої для зберігання бензину вартістю 750 грн., бензину (1264 л) загальною вартістю 23648 грн., паперу та інших канцелярських витрат на загальну суму 1814 грн. 08 коп., ремонту та обслуговування картриджу вартістю 1240 грн., ліків на загальну суму 1017 грн. 85 коп., поштових витрат на загальну суму 63 грн., поштові відправлення позовів на загальну суму 430 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 02 квітня 2018 року позовні вимоги задоволені частково : стягнуто з відповідача на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди 45 513 грн. 62 коп., у відшкодування моральної шкоди, завданої безпідставним відключенням від електропостачання 30 березня 2015 року будинку АДРЕСА_1, 10 000 грн. Зобов'язано ОСОБА_2 протягом 10 днів від дня набрання рішенням суду законної сили передати у власність ПАТ «Чернігівобленерго» наступне майно: електрогенератор «KIPOR KGE200Tc» - 1 шт., провід (ШВВП - 2 х 0.35 - 200 м; ШВВП 2 х 2.5 - 100 м), ПВС кабель 5 х 1.5 (15 м), діодні стрічки (13 м), акумуляторну батарею (WESTA 6CT-55A) - 1 шт., зарядний прилад (12 V) - 1 шт., діжку металеву об'ємом 200 л. для зберігання бензину - 1шт.

В апеляційній скарзі ПАТ «Чернігівоблереного» просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржуване рішення є необґрунтованим. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що позивач надав товарний чек на придбання бензогенератора у ФОП ОСОБА_3., але не відомо чи здійснює цей суб»єкт господарювання реалізацію такої продукції, в технічному паспорті на бензогенератор не зазначена дата його реалізації, в товарному чеку не зазначений покупець. Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує на те, що судовим рішення, яке набрало законної сили, вже було стягнуто з товариства на користь ОСОБА_2 вартість іншого бензинового генератора в розмірі 37080 грн., а тому з точки зору розумності і справедливості, відсутні підстави для відшкодування вартості другого бензинового генератора. Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що відсутні докази про те, що акумуляторна батарея і зарядний пристрій до нього використовувалися для забезпечення освітлення, а не на інші потреби; ціна на світлодіодну вологостійку ленту завищена, деякі фіскальні чеки вагалі є нечитабельними; відсутні докази про те, яка кількість бензину могла бути використана для роботи двох бензинових генераторів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що нормативні акти, які регулюють спірні правовідносини в електропостачанні, не передбачаються відшкодування моральної шкоди споживачеві у разі припинення постачання електричної енергії.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що відповідач незаконно на протязі 2 років 8 місяців не постачав електричної енергії до його домоволодіння, що встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили. Він вимушений був для забезпечення автономного електропостачання придбавати бензинові генератори та інші товари; такі дії відповідача спричинили і моральні страждання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_2 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1.

12 березня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з запитом, в якому просив надати копії протоколів засідань комісії ІКЦ від 17.02.15 року та від 24.02.15 року щодо розгляду його звернення, посилаючись на положення Закону України « Про доступ до публічної інформації».

ПАТ «Чернігівобленерго» в листі № Д-116/01 від 16 березня 2015 року повідомило позивача про те, що протоколи засідань комісії ІКЦ з приводу розгляду його звернення не належать до публічної інформації та відмовило у наданні копій протоколів.

17 березня 2015 року ОСОБА_2 повторно звернувся до відповідача з запитом, в якому просив надати копії протоколів засідань комісії ІКЦ від 17.02.15 року та від 24.02.15 року щодо розгляду його звернення, посилаючись на положення Закону України « Про доступ до публічної інформації».

ПАТ «Чернігівобленерго» в листі № Д-121/01 від 20 березня 2015 року повідомило позивача про те, що його звернення є повторним, а відповідь надана у листі від 16 березня 2015 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково та визнано протиправною відмову ПАТ «Чернігівобленерго» в задоволенні запитів від 12.03.15 року та від 17.03.15 року, зобов»язано товариство надати ОСОБА_2 запитану інформацію з дотриманням вимог Закону України « Про доступ до публічної інформації». Вказані судові рішення були скасовані в касаційному порядку, а справа була направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 11 червня 2015 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 23 липня 2015 року, визнано незаконними дії ПАТ «Чернігівобленерго» з приводу безпідставного припинення постачання електричної енергії ОСОБА_2 30 березня 2015 року за адресою: АДРЕСА_1.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем протиправних дій під розгляду запитів від 12.03.15 року та від 17.03.15 року; після незаконного відключення 30 березня 2015 року електроенергії до будинку позивачем були придбані обладнання та витратні матеріали на загальну суму 45 513.62 грн., які в розумінні ст.22 ЦК України є реальними збитками позивача, оскільки здійснені в зв'язку з необхідністю відновлення порушених прав, тому підлягають стягненню з відповідача; відсутні підстави для відшкодуванню витрат по придбанню паперу, документації, ремонту оргтехніки, ліків через відсутність доказів, що такі витрати пов»язані з відновленням порушених прав; неправомірними діями відповідача по відключенню будинку позивача від електропостачання останньому заподіяні моральні страждання, тому з відповідача у відшкодування моральної шкоди слід стягнути 10 000 грн.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції частково не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст.ст. 22, 711, 714, 1209,1210 ЦК України, Законом України « Про електроенергетику», які не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі припинення постачання електричної енергії. За приписами Закону України « Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди , завданої внаслідок недоліків продукції, відповідно до закону.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправним відключенням електричної енергії, 10 000 грн. слід скасувати та відмовити у задоволенні цих позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у зв'язку з припиненням постачання електричної енергії були придбані бензогенератор «KIPOR KGE200Tc» вартістю 13750 грн. (а.с.113 т.1), провід ШВВП - 2 х 0.35 - 200 м вартістю 500 грн. (а.с.116, т.1), діодні стрічки (10 м) вартістю 1500 грн. (а.с.113, т.1), акумуляторну батарею (WESTA 6CT-55A) вартістю 1500 грн. (а.с.116 т.1), зарядний прилад (12 V) вартістю 1300 грн. (а.с.116 т.1), діжку металевої об'ємом 200 л. для зберігання бензину вартістю 750 грн (а.с.114 т.1), бензин (1264 л) загальною вартістю 23648 грн. (а.с.115 т.1), а всього на загальну суму 42 948 грн.

Не є належними доказами фіскальний чек від 27 вересня 2010 року на суму 297.2 грн. ( а.с. 114 т.1), нечитабельний фіскальний чек на суму 1884.65 грн. ( а.с. 119 т.1), фіскальний чек, датований 2004 роком, на суму 369.84 грн.( а.с. 119 т.1), фіскальний чек від 15 серпня 2016 року на суму 244.05 грн. ( а.с. 119 т.1), оскільки дані платіжні документи не підтверджують понесені позивачем витрати по облаштуванню автономного електропостачання внаслідок відключення, яке мало місце саме у березні 2015 року.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди слід змінити, зменшивши суму стягнення до 42 948 грн., а також виключивши з судового рішення посилання про зобов»язання ОСОБА_2 передати у власність ПАТ «Чернігівобленерго» провід ШВВП 2 х 2.5 - 100 м, ПВС кабель 5 х 1.5 (15 м), діодні стрічки (3 м)

З урахуванням розміру задоволених позовних вимог, та беручи до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору, слід змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь держави судового збору, зменшивши суму стягнення до 1513грн. 14 коп. ( 50 011.63 грн./ 1762 грн. = 42 948 грн./Х. Х= 1513.14 грн.).

При зверненні з апеляційною скаргою ПАТ «Чернігівобленерго сплачений судовий збір в сумі 5286 грн. ( 1762 грн. + 1762 грн. = 3524 грн. 3524 грн. Х 150%= 5286 грн.).

З урахуванням розміру задоволених позовних вимог, та беручи до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору, ПАТ «Чернігівобленерго слід повернути судовий збір у сумі 3016 грн. 29 коп. ( 1513.14 грн. Х 150%= 2269.71 грн. 2643 грн. - 2269.71 грн. = 373.29 грн. 2643 грн. + 373.29 грн. = 3016.29 грн.).

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач надав товарний чек на придбання бензогенератора у ФОП ОСОБА_3., але не відомо чи здійснює цей суб»єкт господарювання реалізацію такої продукції, в технічному паспорті на бензогенератор не зазначена дата його реалізації, в товарному чеку не зазначений покупець, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції в цій частині, оскільки такі доводами є припущеннями, на яких не може ґрунтуватися судове рішення. Та обставина, що документи на обладнання заповнені суб»єктом господарювання не повністю не підтверджує, що бензогенератор не використовувався позивачем для автономного електропостачання.

Доводи апеляційної скарги про те, що судовим рішення, яке набрало законної сили, вже було стягнуто з товариства на користь ОСОБА_2 вартість іншого бензинового генератора в розмірі 37080 грн., а тому з точки зору розумності і справедливості, відсутні підстави для відшкодування вартості другого бензинового генератора, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки такі доводи не підтверджують, що другий бензогенератор не використовувався позивачем для автономного електропостачання. Крім того, в ході розгляду справи відповідач не був позбавлений можливості заявити клопотання про призначення експертизи для з»ясування чи була необхідність використовувати два бензогенератора для облаштування автономного електропостачання.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не довів, що акумуляторна батарея і зарядний пристрій до нього використовувалися для забезпечення освітлення, а не на інші потреби; ціна на світлодіодну вологостійку ленту завищена, відсутні докази про те, яка кількість бензину могла бути використана для роботи двох бензинових генераторів, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції в цій частині, оскільки такі доводи є припущеннями, на яких не може ґрунтуватися судове рішення. Крім того, в ході розгляду справи відповідач не був позбавлений можливості заявити клопотання про призначення експертизи для з»ясування вартості придбаного майна та необхідності використання придбаного обладнання та витратних матеріалів для облаштування автономного електропостачання.

Керуючись ст.ст. 367, 374, п.4 ч.1 ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» - задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 02 квітня 2018 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. - скасувати та відмовити у задоволенні цих позовних вимог.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 02 квітня 2018 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди - змінити, зменшивши суму стягнення до 42 948 грн.

Виключити з рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 квітня 2018 року посилання про зобов»язання ОСОБА_2 передати у власність Публічному акціонерному товариству « Чернігівобленерго» проводу ШВВП 2 х 2.5 - 100 м, ПВС кабелю 5 х 1.5 (15 м), діодної стрічки (3 м)

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 квітня 2018 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» на користь держави судового збору - змінити, зменшивши суму стягнення до 1 513 грн. 14 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Чернігівобленерго» судовий збір в сумі 3016 грн. 29 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 1158 від 16 квітня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 23 травня 2018 року.

Головуючий:Судді: