Рішення № 74181437, 07.05.2018, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1729/17

Провадження № 2/732/232/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді Лиманської М.В., в присутності секретаря – Бруй І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня цивільну справу за позовом ТОВ „ОТП Факторинг Україна” до Матвієнко Наталії Петрівни про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, діючи на підставі довіреності та в інтересах ТОВ „ОТП Факторинг Україна” звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, просила стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором споживчого кредиту від 20 квітня 2013 року № НОМЕР_1 в сумі 23833 грн. 67 коп., а також судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, в сумі 1600 грн.

З позову виходить, що згідно кредитного договору № НОМЕР_1 від 28.11.2013 року ПАТ "ОТП Банк" надав відповідачці кредит в розмірі 18780,00 гривень зі строком повернення до 28.11.2016 року. У свою чергу позичальник зобов’язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, платежі, визначені кредитним договором та додатком № 1 «Графік платежів», а також виконувати інші умови кредитного договору. Зобов`язання по кредитному договору відповідачкою не виконуються: порушується порядок та строки сплати боргу. Станом на 02.02.2017 року відповідачка має перед банком заборгованість в сумі 23833 грн. 67 коп., що складається із заборгованості за кредитом в сумі 17737 грн. 67 коп., суми несплачених відсотків за користуванням кредитом – 1, 44 грн. та комісії в сумі 6094 грн. 54 коп. До позивача за договором факторингу, укладеного з ПАТ "ОТП Банк", перейшло право вимоги за кредитним договором № НОМЕР_1 від 28 листопада 2013 року. Оскільки відповідачка не виконує зобов’язання, позивач просить стягнути суму боргу в примусовому порядку.

У судове засідання представник позивача не з’явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, просила задовольнити позовні вимоги та надала згоду на заочний розгляд справи. (а.с.56)

Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, про час і місце судового розгляду двічі повідомлена належним чином за місцем реєстрації її проживання. ОСОБА_1, за даними довідки від 19.02.2018 року Тупичівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області зареєстрована і проживає з 17.05.2016 року і по теперішній час за адресою: Чернігівська область, Городнянський район, с. Тупичів, вул. Гагаріна,1. (а.с.40).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 223, 280 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, якщо відповідач не повідомив суд про причини неявки та якщо від нього не надійшов відзив, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів, у разі згоди на це позивача.

Враховуючи той факт, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином двічі повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з’явилася, про причини неявки суд не повідомила, не надала відзив на позов, заяви про розгляд справи за її відсутності, позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до положень частини до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази у справі, встановивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, визначившись щодо правових норм, які підлягають застосуванню, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно приписів ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що відповідачкою укладено кредитний договір № НОМЕР_1 від 28.11.2013 року, за яким ПАТ "ОТП Банк" надав відповідачці кредит в розмірі 18780 грн. зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 0,01 % річних. У свою чергу позичальник зобов’язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, платежі, визначені кредитним договором та додатком № 1 «Графік платежів», а також виконувати інші умови договору. Відповідно до п. 1.4.1 кредитного договору позичальник зобов’язалась повністю повернути банку суму отриманого кредиту та виконати всі зобов’язання за кредитним договором до 28.11.2016 року. (а.с.6-8)

На підставі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно положень ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами /з розстроченням/, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України. Стаття 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до ст.1052 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором встановлено, що станом на 02 лютого 2017 року відповідачка має перед банком заборгованість в сумі 23833 грн. 67 коп., що складається із заборгованості за кредитом в сумі 17737 грн. 67 коп., суми несплачених відсотків за користуванням кредитом – 1,44 грн. та комісії в сумі 6094 грн. 54 коп. (а.с.5)

Згідно з умовами договору факторингу від 22.12.2014 року та у відповідності до ст. 512, 514, 1077, 1078, 1079, 1082, 1084 ЦК України ПАТ "ОТП Банк" передало, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1.

Таким чином, до ТОВ "ОТП Факторинг України" перейшли всі права ПАТ "ОТП Банк" щодо права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1.

Відповідачка не надала суду доказів сплати кредиту, відсотків, комісії та не спростувала даних розрахунку заборгованості по кредиту.

Надані позивачем до справи докази вказують на те, що позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 ґрунтуються на укладеному договорі, тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено 1600 грн. 00 коп. судового збору, які підлягають стягненню з відповідачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.259,261,266,526-530,610-612,629,1046,1048-1050,1052,1054 ЦК України, ст.211,223,247,259,263-265,268, 280-284,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № НОМЕР_1 від 28.11.2013 року в сумі 23833,67 (двадцять три тисячі вісімсот тридцять три) грн. 67 коп., що складається із: заборгованості за кредитом – 17737,69 грн., суми несплачених відсотків за користуванням кредитом – 1,44 грн. та комісії – 6094,54 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг Україна” 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Направити ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням копію заочного рішення на протязі 2 днів з дня його складання і роз’яснити, що вона має право на протязі 30 днів з дня отримання його копії подати до суду заяву до Городнянського районного суду про перегляд заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Городнянський районний суд Чернігівської області до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення.

Суддя М. В. Лиманська