Постанова № 74181414, 14.05.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 679/614/17

Провадження № 22-ц/792/521/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,

секретаря: Кошельника В.М.,

за участю: сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального медичного закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин» на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 20 грудня 2017 року (суддя - Базарник Б.І.) за позовом ОСОБА_4 до Комунального медичного закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин» про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку,

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути з Комунального медичного закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин» на її користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільнені в розмірі 48 572,10 грн.

В обґрунтування позову вказувала, що протягом тривалого часу працювала в Державному закладі Міністерства охорони здоров'я України «Спеціалізована медико-санітарна частина №4 (м.Нетішин)», згодом була переведена до Комунального медичного закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин» на посаду заступника начальника з економічних питань.

Згідно Наказу №112-к від 19 вересня 2016 року була звільнена з займаної посади 03 жовтня 2016 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, однак при звільненні з роботи з нею не проведено розрахунок. Зокрема, позивачу не виплачено незаконно утримані на підставі наказу в.о. головного лікаря КМЗ СМЧ м. Нетішин №245/2 від 22 липня 2016 року «Про притягнення до матеріальної відповідальності по акту ревізії фінансово-господарської діяльності закладу», кошти в сумі 1443 грн.76 коп. Дана обставина встановлена рішенням Нетішинського міського суду від 13 квітня 2017 року. На виконання вказаного рішення відповідач 12 травня 2017 року перерахував їй своєчасно невиплачені кошти в сумі 1443 грн. 76 коп. За таких обставин, позивач вважає, що строк затримки відповідачем розрахунку по заробітній платі становить з 04 жовтня 2016 року по 11 травня 2017 року.

Посилаючись на статтю 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) ОСОБА_4 просила стягнути з комунального медичного закладу Нетішинської ________________

Головуючий у першій інстанції: Базарник Б.І. Категорія: 55

Доповідач: Янчук Т.О.

міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин» на її користь 48 572,10 грн. середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 04 листопада 2016 року по 11 травня 2017 року.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 20 грудня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального медичного закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м.Нетішин» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки виплати їй як звільненому працівнику належних сум при звільненні за період з 04 жовтня 2016 року до 11 травня 2017 року в сумі 31 488 грн. з утриманням з вказаної суми при виплаті передбачених законом податків та обов'язкових платежів і зборів. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 3400 грн. Вирішено питання судового збору.

В апеляційній скарзі Комунальний медичний заклад Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м.Нетішин», посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_4 була звільнена на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, при звільненні отримала всі суми, що належали їй у строки зазначені ст.116 КзПП України. Заборгованості з заробітної плати на день звільнення не було.

Вказував, що судом не було взято до уваги, що спір про відрахування із заробітної плати повинен вирішуватися в іншому порядку та не може вважатися спором про розмір сум, належних до виплат при звільненні.

Не погоджується з механізмом здійснення судом розрахунку середнього місячного заробітку, при цьому вказує, що судом порушено Порядок обчислення розміру середнього місячного заробітку затверджений Постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року. Також зазначає, що судом не враховано, що 08.12.2016 року ОСОБА_4 вже частково виплачувалась середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 посилається на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На стадії апеляційного провадження ОСОБА_4 подала заяву, у якій просила стягнути витрати на правову допомогу понесені нею при розгляді справи в апеляційній інстанції в розмірі 5300 грн.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили її відхилити.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, ОСОБА_4 перебувала у трудових відносинах з Комунальним медичним закладом Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин».

Відповідно до наказу №112-к від 19 вересня 2016 року ОСОБА_4, заступника начальника з економічних питань звільнено із займаної посади у зв'язку із скороченням чисельності працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України 03 жовтня 2016 року, виплачено вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку, виплачено компенсацію за невикористану чергову відпустку за 32 к/д за р/п 20.07.15 - 02.10.16 р. (а.с.4).

Наказом виконуючого обов'язки головного лікаря Комунального медичного закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин» №245-2 від 22.07.2016 року позивачку було притягнуто до матеріальної відповідальності по акту ревізії фінансово-господарської діяльності закладу та утримано з її заробітної плати кошти в розмірі 1443,76 грн.

Рішенням Нетішинського міського суду від 13 квітня 2017 року скасовано пункт 2 наказу в.о. головного лікаря комунального медичного закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м.Нетішин» №245-2 від 22 липня 2016 року «Про притягнення до матеріальної відповідальності по акту ревізії фінансово-господарської діяльності закладу» та стягнуто на користь ОСОБА_4 кошти в сумі 1443 грн. 76 коп.

Як вбачається із виписки по картковому рахунку, оформленому на ім'я ОСОБА_4, на виконання зазначеного рішення суду, кошти в розмірі 1443,76 грн. були перераховані відповідачем позивачу 12 травня 2017 року (а.с.21).

Зазначені обставини справи підтверджуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно із частиною 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про скасування пункту 2 наказу в.о. головного лікаря комунального медичного закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин» №245-2 від 22 липня 2016 року «Про притягнення до матеріальної відповідальності по акту ревізії фінансово-господарської діяльності закладу» та стягнення на користь ОСОБА_4 коштів в сумі 1443 грн. 76 коп. роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме, виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Зважаючи на зазначене, висновок суду першої інстанції щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є правильним.

Проте, з висновком суду щодо порядку обчислення розміру середньої заробітної плати за час затримки розрахунку погодитись не можна.

Так, абзацом третім пункту 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана ця виплата.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

При проведені розрахунку середнього місячного заробітку судом не дотриманий механізм здійснення відповідного розрахунку визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. При обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку. Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Відповідно до п.п.2 ч.4 розділу ІІІ Порядку затвердженого Постановою КМУ №100 від 08 лютого 1995 року при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Суд першої при обчисленні середнього заробітку на зазначене уваги не звернув, при обрахуванні середньоденного заробітку ОСОБА_4, керувався даними Пенсійного фонду України, а саме Індивідуальними відомостями про застраховану особу, з яких не вбачається виплати, які можуть не включатися при обчисленні середньої заробітної плати.

Так, згідно довідки від 16 лютого 2018 року №265-1 виданої Комунальним медичним закладом Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин», заробітна плата ОСОБА_4 у серпні 2016 року становила 2006 грн. 53 коп., фактично відпрацьованих 10 робочих днів та у вересні 2016 року становила - 4013 грн. 07 коп, фактично відпрацьованих 20 робочих днів.

Період затримки фактичного розрахунку по заробітній платі із позивачем за період з 04.10.2016 року по 11.05.2017 року складає 150 робочих днів.

Належний розрахунок середньоденного заробітку позивача слід вираховувати на підставі довідки №265-1 від 16 лютого 2018 року, за якою середньоденний заробіток становить 200 грн. 65 коп. (2006 грн. 53 коп. + 4013 грн. 07 коп.)ч30 відпрацьованих робочих днів у серпні та вересні 2016 року).

Таким чином, розмір середнього заробітку за час розрахунку при звільненні складає 30 097 грн. 50 коп. (200 грн. 65 коп.Ч150 днів)

Однак, як вбачається із довідки від 16 лютого 2018 року №266-1 ОСОБА_4 за період з 03 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року - 3812 грн. 35 коп., за період з 01 листопада 2016 року по 30 листопада 2016 року - 4414 грн. 30 коп., за період з 01 грудня 2016 року по 14 грудня 2016 року - 1605 грн. 20 коп., а всього 9831,85 грн. вже виплачувався середній заробіток за час затримки розрахунку, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 20 265 грн. 15 коп. (30097,50 грн. - 9831,85 грн.).

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення на зазначене уваги не звернув, помилково дійшов до висновку щодо стягнення середнього заробітку в розмірі 31488 грн., у зв'язку з чим рішення суду в цій частині підлягає зміні із стягненням з відповідача на користь ОСОБА_4 середньої заробітної плати за час затримки розрахунку в розмірі 20 265 грн. 15 коп. з утриманням з вказаної суми при виплаті передбачених законом податків та обов'язкових платежів і зборів.

Відповідно до п.13 ч.2 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як передбачено ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення на суму 20 265 грн. 15 коп., що складає 41,72% від суми заявлених позовних вимог (48 572 грн.10 коп.), тому з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 167 грн. 94 коп.

В такому ж порядку підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові випрати на правничу допомогу 41,72 % від загальної суми 7700 грн. витрат на правову допомогу, що складає 3157 грн., та підтверджується договором про надання послуг у сфері права від 01 червня 2017 року, укладеним між позивачкою ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_6, приходними касовими ордерами №32/17 від 14.08.2017 року та №44/17 від 20.12.2017 року, актом приймання виконаних робіт (надання правової допомоги) від 20.12.2017 року.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Комунального медичного закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин» задовольнити частково.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 20 грудня 2017 року змінити.

Стягнути з Комунального медичного закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м.Нетішин» на користь ОСОБА_4 заробітну плату за час затримки розрахунку в розмірі 20265 грн. 15 коп. з утриманням з вказаної суми при виплаті передбачених законом податків та обов'язкових платежів і зборів.

Стягнути з Комунального медичного закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин» на користь ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу в розмірі 3157 грн.

Стягнути з Комунального медичного закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин» в дохід держави судовий збір в розмірі 167 грн. 94 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 21 травня 2018 року.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.О. Янчук