Постанова № 74179504, 21.05.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/4593/17Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/789/396/18 Доповідач - Дикун С.І.Категорія - 57

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

за участю секретаря - Коваль О.І.

та сторін: представника позивача приватного малого підприємства “ПЕСА” ОСОБА_1; представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/4593/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах Приватного малого підприємства “ПЕСА”, на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 січня 2018 року, постановлену суддею Дзюбичем В.Л., у справі за позовом Приватного малого підприємства “ПЕСА” до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору на виготовлення, доставку та монтаж вікон,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року позивач ОСОБА_5 мале підприємство “ПЕСА” (далі — ПМП “ПЕСА”) звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору на виготовлення, доставку та монтаж вікон №12 від 27.04.2016 року в частині отримання ОСОБА_4 від імені ПМП “ПЕСА” завдатку в сумі 3500 євро.

У січні 2018 року відповідач ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3, подав заяву, в якій просить визнати зловживанням позивача своїми процесуальними правами на подання позовної заяви із порушенням правил підсудності, штучного залучення в якості співвідповідача директора ПМП “ПЕСА” - ОСОБА_4, у зв'язку з чим — вирішити питання про залишення позовної заяви без розгляду та повернення її позивачеві.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 січня 2018 року передано цивільну справу №607/4593/17 за позовом ПМП «ПЕСА» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору на виготовлення, доставку та монтаж вікон №12 від 27.04.2016 року в частині отримання ОСОБА_4 від імені ПМП «ПЕСА» завдатку в сумі 3500 євро на розгляд до Сихівського районного суду м.Львова (79018, м.Львів, вул.Чоловського, 2).

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ПМП “ПЕСА”, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_1, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати дану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Представник позивача вказує, що позивач на підставі альтернативної підсудності, визначеної вимогами ч.1 ст.113 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 р., тобто на час подання позову), подав позов за місцем проживання одного з відповідачів — ОСОБА_4 Позивач вваджає, що діями ОСОБА_4,як фізичної особи, за умови отримання нею коштів ПМП “Песа” (що і підлягає встановленню у даній справі), порушено права позивача на отримання коштів за договором, а також наявністю штрафних санкцій, накладених податковим органом.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 заперечує проти вимог, викладених в апеляційній скарзі мотивуючи, що з метою розгляду справи в м.Тернополі ПМП “ПЕСА” було навмисно залучено в якості співвідповідача директора - ОСОБА_4, що прямо містить ознаки зловживання процесуальними правами відповідно до п.4 ч.2 ст.44 ЦПК України.

Відповідач вказує, що посилання особи, яка подала апеляційну скаргу, на необхідність з'ясування факту отримання чи неотримання готівкових коштів особисто ОСОБА_4 від ОСОБА_2, а не через касу ПМП “ПЕСА”, може бути встановлено в Сихівському районному суді м.Львова під час розгляду даної справи. Зазначає, що посилання позивача на подання до Тернопільського міськрайонного суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи з метою встановлення вищевказаної обставини не може братися до уваги, оскільки аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що підпис сторони(сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, вчиненому у письмовій формі. ОСОБА_2 вважає, що українське законодавство не містить прямої вказівки на те, що почеркознавча експертиза повинна бути проведена виключно стосовно учасника процесу.

Таким чином, відповідач розцінює даний позов як такий, за допомогою якого ПМП “ПЕСА” хоче уникнути сплати штрафних санкцій, які накладені Тернопільською об'єднаною ДПІ за порушення умов ПМП “ПЕСА” неоприбуткування готівки, отриманої за договором №12 на виготовлення, доставку та монтаж вікон, укладеного 27.04.2016 року, про що свідчить наявність відповідного позову ПМП “ПЕСА” до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи апеляційної скарги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав, просив її відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників процесу, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд до Сихівського районного суду м.Львова, суд керувався тим, що під час розгляду справи стало відомо про необгрунтованість підстав зазначення ОСОБА_4 відповідачем у справі, у той час, як інший відповідач ОСОБА_2 зареєстрований і проживає у м.Львові, а місцем установлення вікон за спірним договором є будинок у м.Львові по вул. Дорошенка.

Ухвала суду постановлена із порушенням вимог процесуального права.

За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ПМП “ПЕСА” в поданій позовній заяві від 05 квітня 2017 року в якості другого відповідача зазначено ОСОБА_4 як фізичну особу. Позивач на підставі альтернативної підсудності, визначеної вимогами ч.1 ст.113 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 р.), подав позов за місцем проживання одного з відповідачів — ОСОБА_4 зазначивши, що діями ОСОБА_4, за умови отримання нею готівкових коштів ПМП “Песа” (що і підлягає встановленню у даній справі), порушено права позивача на отримання коштів за договором, а також наявністю штрафних санкцій, накладених податковим органом.

Місцем проживання відповідача ОСОБА_4 є с.Петриків Тернопільського району Тернопільської області по вул.Лесі Українки,23.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 квітня 2017 року відкрито провадження у даній цивільній справі, де суд зазначив, що справа підсудна Тернопільському міськрайонному суду.

Зазначена ухвала сторонами оскаржена не була.

По даній справі судом першої інстанції було проведено судові засідання 04.10.2017р.(а.с.48), 24.11.2017р.(а.с.59); 29.01.2018р.(а.с.68); 30.01.2018р.(а.с.69).

Розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_2 від 29.01.2018 року про зловживання позивачем правами відповідно до п.4 ч.2 ст.44 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що справа є підсудною іншому суду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд не звернув увагу на норму ч.2 ст.31 ЦПК України, за якою, справа прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок зміни у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Приналежності даної справи до виключної підсудності судом не встановлено і учасники розгляду справи на такі обставини не посилаються.

Відповідно до вимог ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням наведеного, аргументи апеляційної скарги щодо скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду є прийнятними. Аргументи відзиву щодо застосування наслідків зловживання позивачем правами, відповідно до п.4 ч.2 ст.44 ЦПК України, не можуть бути прийняті з урахуванням норми ч.2 ст.31 ЦПК України, за якою, справа прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок зміни у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

За таких обставин, ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 січня 2018 року, відповідно до п.4 ч.1ст.379 ЦПК України, підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах Приватного малого підприємства “ПЕСА”, задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 січня 2018 року скасувати.

Цивільну справу №607/4593/17 за позовом приватного малого підприємства “ПЕСА” до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору на виготовлення, доставку та монтаж вікон направити для продовження розгляду до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складене 22 травня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_6