Ухвала суду № 74179071, 22.05.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 594/1167/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Денисова Т.С. Провадження № 22-ц/789/609/18 Доповідач - Щавурська Н.Б.Категорія - 27

У Х В А Л А

22 травня 2018 р. колегія суддів Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Щавурської Н.Б.

суддів - Ходоровський М. В., Загорський О. О.,

ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 18 серпня 2014 року в цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

10 травня 2018 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою на заочне рішення Борщівського районного суду Тернопільської області, зазначивши, що ОСОБА_1 про час і місце судового засідання в даній справі обізнана не була, оскільки особисто не отримувала судові повістки з суду, а тому була позбавлена права на звернення з заявою про застосування строку позовної давності до вимог позивача. Однак їй безпідставно відмовлено судом у перегляді даного заочного рішення.

У відповідності до ч.2 ст.358 ЦПК України незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або ) обов'язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження в даній справі, колегія суддів не може погодитися з доводами представника апелянта в частині неповідомлення його довірительки про час і місце судового засідання з підстав неотримання особисто нею судової повістки, виходячи з наступного.

За ч.5 ст.74 ЦПК України (в редакції, що діяв до 15.12.2017 року, тобто, на час ухвалення судом оскаржуваного відповідачем заочного рішення) судова повістка разом із розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно вимог ч.ч.1, 3 ст.76 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017 року) судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Якщо особу, якій адресовано повістку не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з нею.

Як вбачається з матеріалів справи, про розгляд справи, призначеної на 18 серпня 2014 року ОСОБА_1 була повідомлена згідно процесуального закону, що діяв на той час, належним чином - шляхом вручення судової повістки її матері представниками органу місцевого самоврядування, оскільки за вказаною у позовній заяві як місце її проживання та реєстрації адресою, а саме: с.Пилипче Борщівський район Тернопільська область, відповідач не була виявлена (а.с123-124).

Відповідно до ст.77 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017 року) сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Також, згідно вимог ст.6 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов’язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов’язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.

Проте, ОСОБА_1, після того, як була повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи шляхом вручення судової повістки у відповідності до вимог ч.3 ст.76 ЦПК України її матері, про зміну свого місця проживання суду не повідомляла й в апеляційній скарзі, поданій нею 10 травня 2018 року знову вказана та ж сама адреса реєстрації: с.Пилипче Борщівський район Тернопільська область, що на думку колегії суддів, є зловживанням з боку відповідача своїми процесуальними правами.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять даних, які б давали суду підстави вважати, що про розгляд справи відповідач не була повідомлена, або ж строк на апеляційне оскарження нею пропущено через виникнення обставин непереборної сили (що є виключенням у випадку подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Назарик (ОСОБА_2Д.) на заочне рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 18.08.2014 року слід відмовити.

Що стосується посилання в апеляційній скарзі представника відповідача на незабезпечення судом його довірительці права на реалізацію передбачених процесуальним законом прав, таких як знати про наявні у справі докази, коментувати їх, і в тому числі, звернутися з заявою про застосування строків позовної давності, то колегія суддів не приймає до уваги посилання сторони відповідача в цій частині на практику Європейського суду, оскільки будучи належним чином завчасно (09.07.2014 року) повідомленою про час і місце розгляду справи на 18.08.2014 року (день ухвалення судом заочного рішення), про що згадувалось вище, відповідач вправі була реалізувати передбачені процесуальним законом права на ознайомлення з матеріалами справи, подання доказів (в тому числі, й на звернення з заявою про застосування строку позовної давності) та явку в судове засідання для дачі особистих пояснень, однак таким право не скористалася й причин, які б могли бути визнані судом поважними не навела.

Керуючись ст.35 ч.1; 258 ч.1 п.1; 259 ч.ч.1, 5, 8; 260 ч.1; 261 ч.2; 358 ч.2; 389 ч.1 п.3; 390 ч.1 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 18 серпня 2014 року — відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції в цивільних справах в особі Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: