Постанова № 74178034, 18.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4613/18

Номер справи місцевого суду: 496/3881/16-ц

Головуючий у першій інстанції Драніков С. М.

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Кононенко Н.А., Сегеди С.М.,

За участю секретаря: Лопотан В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 15 березня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 15 березня 2018 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» подало до суду апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 15 березня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

В судове засідання, призначене на 08 травня 2018 року, сторони не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на таке.

Так, залишаючи позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» без розгляду, місцевий суд виходив з того, що оскільки у пункті 6 вказаного кредитного договору міститься третейське застереження про те, що всі спори по цьому договору підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків або Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів», тому на підставі ч.6 ст. 257 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Проте колегія суддів, не може погодитись з таким висновком місцевого суду, з огляду на таке.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "Платинум Банк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2290/4195ВСБКС від 18 грудня 2013 р. на суму 21240 грн.

21 липня 2015 між ПАТ «ПтБ» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 20150721-Г, у відповідності до умов якого, ПАТ «ПтБ» відступив Позивачу право вимоги від відповідача коштів (включаючи проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі), право на одержання яких належить ПАТ «ПтБ», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача.

Згідно з ч.1 ст.21 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та /або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

За п.6 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Судом першої інстанції не було взято до уваги того факту, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Кредитний договір з ОСОБА_2 не укладало і не є стороною кредитних відносин, а право грошової вимоги за Кредитним договором № 2290/4195ВСБКС позивач набув на підставі укладеного Договору факторингу № 20150721-Г від 21 липня 2015 року (а.с.18-20).

Відповідно до п.6.1 вищевказаного Кредитного договору на ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не поширюється. Цей факт підтверджується п.1.1 та п 1.2 Договору факторингу № 20150721-Г від 21 липня 2015 року. За цим Договором Фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей, в розмірі Портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до Фактора переходять всі права грошової вимоги які належали Клієнту за кредитними договорами (Право Вимоги), а також права клієнту як вигодонабувача на страхове відшкодування за договорами страхування, які є частиною кредитного договору та відповідно до яких застрахованою особою є Боржник. Для уникнення сумнівів сторони домовилися, що укладаючи цей Договір Фактор не бере на себе будь-яких договірних зобов'язань клієнта щодо кредитних договорів, окрім права вимоги та стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в абз.5 п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (стаття 21 ЦПК України) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом.

Також відповідно положень п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» за наявності у кредитному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору суд має враховувати положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України від 11 травня 2004 року №1701-IV «Про третейські суди» про те, що справи щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), не підлягають розгляду третейськими судами, що також не було взято до уваги судом першої інстанції.

Крім того, за наявності третейського застереження лише у сторін існує виключно правова можливість, а не обов'язок на звернення до третейського суду і для такого звернення потрібна наявність волі лише сторін договірних відносин.

Отже, частково доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та заслуговують на увагу.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі і суперечить вимогам закону, що відповідно до ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 15 березня 2018 року - скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.05.2018 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Н.А. Кононенко

С.М. Сегеда