Вирок № 74176632, 23.05.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/686/16-к

Провадження № 1-кп/500/62/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Волкова Ю.Р.,

за участю секретарів - Пригодич О.М., Недялкова Я.І.,Кріпакової К.Т.,

учасники кримінального провадження:

прокурор - Тимченко (Баліка ) В.І., Філіппова Н.С.,

обвинувачені - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисники - адвокати - Паун В.В., Янковський В.Й.,

потерпілий - ОСОБА_5,

представник потерпілого - адвокат ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160150002842 від 08 листопада 2015 року відносно

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в місті Ізмаїл Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 не маючого судимості

передбачених ст.ст. 121 ч. 1, 186 ч. 3 КК України

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року у місті Ізмаїл Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 проживає - АДРЕСА_3, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2015 року, близько 00 години 30 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись біля бару «Стрит бар», який знаходиться по вулиці Некрасова, 5-а в м. Ізмаїл Одеської області, в ході виниклої сварки, на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_5, умисно, з метою спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень, наніс останньому 2 удари ножем, в результаті чого спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Крім того, 19 грудня 2015 року, біля 06 години 00 хвилин ОСОБА_1, умисно, з корисливих мотивів, з метою відкритого заволодіння чужим майном, діючи за попередньою змовою і спільно з ОСОБА_7, проникли у будинок № 6, розташований по вул. Пирогова в м. Ізмаїл Одеської області, застосував у відношенні ОСОБА_5 насилля, яке не є небезпечним для здоров'я, яке виразилось в нанесенні ОСОБА_5 ударів руками в область обличчя, причинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, відкрито заволодів його барсеткою вартістю 100 грн., грошима у сумі 200 грн., шапкою вартістю 300 грн., дезодорантом «Олспайс» вартістю 50 грн., мобільним телефон «Нокиа 515» вартістю 800 грн., в якому знаходились сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 20 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 42 грн., чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1512 грн., після чого з викраденим майном з місця злочину зник, розпорядившись ним на свій розсуд.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ст. 186 ч. 3 КК України, оскільки ОСОБА_2 вчинив відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, тобто грабіж - злочин, передбачений ст. 186 ч. 3 КК України.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ст. ст. 121 ч. 1, 186 ч. 3 КК України, оскільки ОСОБА_1 вчинив:

●відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яка не є небезпечним для здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, тобто грабіж - злочин, передбачений ст. 186 ч. 3 КК України,

●умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто злочин, передбачений ст. 121 ч. 1 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе не визнав і пояснив, що злочинів він не скоював, тілесних ушкоджень ОСОБА_8 не завдавав. Він дійсно 07 грудня 2015 року знаходився в барі «Стрит бар», який знаходиться по вулиці Некрасова, 5-а в м. Ізмаїл Одеської області. Там в нього виникла сварка з ОСОБА_5, але він його не бив, ножа не застосовував. Він був сам поранений, ким не знає. Коли він пішов з бару він сказати не може, не пам'ятає (може це сталося 08 грудня 2015 року). 19 грудня 2015 року він дійсно з ОСОБА_2 прийшов біля 05 години до дому, де проживає ОСОБА_5, що розібратися з ним, але він останнього не бив, його речей не викрадав, як і не робив цього ОСОБА_2 Вони тільки поспілкувалися і він пішов звідти. Його затримали співробітники поліції, чому саме він не знає.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе не визнав і пояснив, що злочину він не скоював, тілесних ушкоджень ОСОБА_8 не завдавав. Він дійсно 19 грудня 2015 року разом з ОСОБА_1 прийшов біля 05 години до дому, де проживає ОСОБА_8, що розібратися з ним, але він останнього не бив, його речей не викрадав, як і не робив цього ОСОБА_9 ОСОБА_8 сам відкрив двері, став його бити, він захищався і зробив декілька ударів, але бити ОСОБА_8 не хотів. Той сам повісив на нього речі, які були вилучені співробітниками поліції. Він тільки поспілкувалися з ОСОБА_8, ніяких претензій до нього не мав. Причину свого приходу до ОСОБА_8 о 05 годині він назвати не може. Йому відому, що ОСОБА_8 08 грудня 2015 року, як і ОСОБА_1 відпочивали в барі. Там вони отримали тілесні ушкодження, хто їх спричинив йому не відомо. Він тільки хотів поговорити з ОСОБА_8 чому той звинувачує ОСОБА_1 і все.

Окрім визнання обвинуваченими своєї провини їх винність підтверджується наступним дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_5 пояснив суду, що 07 грудня 2015 року він прийшов до бару «Стрит бар», де відпочивав. Вже 08 грудня 2015 року в нього сталася сутечка з ОСОБА_1. Разом вони вийшли з буру, сталося сваритися. Хто ще з ними був він не пометає, сталася бійка, яка проходила за баром в погано освітлюваному місці. Вході бійки його повалили на землю, били декілька осіб (друзі ОСОБА_1), саме останній вдарили його ножем та спричинив йому тісні ушкодження, з якими він і потрапив в лікарню. Крім ОСОБА_1 в нього ніяких сутечек ні з ким не було. Він вважає, що саме він спричинив йому тілесні ушкодження. 19 грудня 2015 року він перебував дома. Близько -5 годин хтось постукав в двері. Він подумав, що це хазяйка, відчинив. До кімнати ввійшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які стали ображати його, нанесли декілька ударів, та забрали в нього речі, які належать йому, а саме його барсеткою вартістю 100 грн., грошима у сумі 200 грн., шапкою вартістю 300 грн., дезодорантом «Олспайс» вартістю 50 грн., мобільним телефон «Нокиа 515» вартістю 800 грн., в якому знаходились сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 20 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 42 грн., чим заподіяв йому матеріальну шкоду на загальну суму 1512 грн. Після чого ОСОБА_1 пішов, а Лавренюк залишився, та продовжував з ним розмовляти. Хазяйка викликала міліцію, яка і затримала з викраденим майном Лавренюк та ОСОБА_1, який в той час повернувся на місце злочину. Претензій до обвинувачених він не має, просить їх суворо не наказувати. Цивільний позов він заявляти не буде, оскільки матеріальних претензій він ні до кого не має. Мабуть і він сам був ініціатором бійки, чому вони билися він зараз сказати не може.

Поясненнями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які (кожен окремо) пояснили, що знаходились в барі «Стрит бар», зі знайомими (прийшли -7 грудня 2015 року та перебували там до 08 грудня 2015 року). Між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 виникла сутечка, вони разом вийшли з бару. Причина конфлікту була мала. Разом з ними вийшли інші особи, хто саме вони не помятають, сталася бійка, ОСОБА_5 повалили на землю, били усі, бійка сталася за баром в погано освітлюваному місці. Ніж вони бачили саме у ОСОБА_1. Після закінчення бійки вони пішли до дому, ОСОБА_5 став говорити, що його поранили ножем, вони викликали швидку допомогу, ОСОБА_5 відвезли до лікарні, де йому допомогли.

Крім того ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пояснили, що 19 грудня 2015 року вони разом з ОСОБА_5 відпочивали дома. Біля 05 години вони почули, що хтось стукає в двері. Вони з кімнати не виходили, до них ніхто не заходив. ОСОБА_12 чула, що ОСОБА_5 б'ють (на її думку не менш 05 ударів, куди саме вона не згає), чому вона і попросила ОСОБА_11 подзвонити хазяйці будинку,щоб остання викликала поліцію, що вона і зробила. Поліція приїхала швидко, затримала Лавренюк та ОСОБА_1. Останнього вона (ОСОБА_12) впізнала за голосом, а ОСОБА_2 запам'ятала, бачила його вперше. Нападники запитували про щось ОСОБА_5, як вона здогадалась показували рану ОСОБА_1. Причину конфлікту вони пояснити не можуть.

Рапортом інспектора-чергового Ізмаїльського відділу поліції ГУНП в Одеській області від 08 грудня 2015 року, про те, що була здійснена медична допомога ОСОБА_5 (рана брючної полості).

Протоколом прийняття заяви від ОСОБА_5 про вчинений відносно нього злочин, спричинення тілесних ушкоджень.

Протоколом огляду місця події від 08 грудня 2015 року, згідно якого оглянуто місце події.

Протоколом огляду місця події від 08 грудня 2015 року, згідно якого оглянутий постраждалий ОСОБА_5, який знаходився в палаті № 5 хірургічного відділення МЛ -1, та на його тілі виявлені тілесні ушкодження.

Висновком експерта № 06 від 15 січня 2016 року, згідно якого експерт прийшов до висновку, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді:

●проникаюче колото-різане поранення живота в області лівого підребер'я без пошкодження внутрішніх органів;

●різана рана долонної поверхні правої кисті.

●характер і морфологічні особливості рубців від ран (лінійна форма, рівні краї, наявність гострих і тупого кінців) свідчать про те, що ці ушкодження є результатом впливу колючо-ріжучого предмета типу ножа.

Вищевказані ушкодження заподіяні незадовго до надходження потерпілого в стаціонар і, таким чином, могли утворитися в строк, зазначений у постанові, тобто 08 грудня 2015 року.

Дане проникаюче в черевну порожнину поранення живота без пошкодження внутрішніх органів, згідно п.2.1.3 . «К» « Правил судово - медичного визначення ступенів тяжкості тілесних пошкодженню», відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних пошкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння.

Зазвичайно термін загоєння подібної рани понад 6-ти, але менш 21 згідно п.2.3.3 «Правил ...», це пошкодження кисті (рана) відноситься до ЛЕГКИХ з короткочасним розладом здоров'я.

Загальна кількість пошкоджень на тілі потерпілого числом «2», що передбачає нанесення потерпілому не менше двох ударів ножем.

Висновком експерта № 47 від 03 лютого 2016 року, згідно якого експерт прийшов до висновку, що пояснення ОСОБА_5 в частині нанесення йому удару предметом типу ножу в область живота підтверджуються характером рубця від вхідної рани та поранення яке в нього є.

Характер рубця від рани на задній поверхні правої кисті (рівні краї, загострення кінці) вказують на те, що спричинені вони гостро ріжучим предметом, що співпадає з поясненнями потерпілого ОСОБА_5.

Висновком експерта № 44 від 03 лютого 2016 року, згідно якого у ОСОБА_13 були виявлені тільки рубець брючної стінки в правої пахової області, який відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень і могли бути спричинені у названий строк.

Рапортом інспектора-чергового Ізмаїльського відділу поліції ГУНП в Одеській області від 19 грудня 2015 року, про те, що по вул. Пірогова, 4 сварка.

Протоколом прийняття заяви від ОСОБА_5 про вчинений відносно нього злочин, а саме пограбування, та поєднане з насильством, яка не є небезпечним для його здоров'я, яке вчинено групою осіб, які проникли у його житло.

Протоколом огляду місця події від 19 грудня 2015 року, згідно якого оглянуто місце події - будівля де мешкає ОСОБА_5

Протоколом пред'явлення для впізнання від 22 грудня 2015 року, згідно якого ОСОБА_5 впізнав викрадену в нього барсетку.

Протоколом пред'явлення для впізнання від 19 грудня 2015 року, згідно якого ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_2, як особу, яка вчинила відносно нього злочин - пограбування.

Протоколом пред'явлення для впізнання від 19 грудня 2015 року, згідно якого ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_1, як особу, яка вчинила відносно нього злочин - поранив його біля магазину «Корона», та пограбував його 19 грудня 2015 року.

Висновком експерта № 508 від 21 грудня 2015 року, згідно якого експерт прийшов до висновку, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді кровопідтіку вік лівого глазу та ссадна лобу, які могли утворитися 19.12.15 року, та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Після затримання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були доставлені у відділ поліції, де слідчий провів огляд речей, які були вилучені у останніх, що підтверджується протоколом огляду від 19 грудня 2015 року.

Згідно висновку експертів-психіатрів № 11 від14 січня 2016 року ОСОБА_2 на хронічне психічне захворювання не страждав і не страждає і міг віддавати звіт своїм діям і керувати ними.

Погодившись з таким висновком експертів-психіатрів, що проводили судово-психіатричну експертизу, суд визнає ОСОБА_14І. осудним і відповідальним за скоєне.

Таким чином, суд вважає, що зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для постановлення обвинувального вироку.

Суд не може погодитися з доводами обвинувачених та захисту, що в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутен склад вищезазначених правопорушень, оскільки вони (на їх думку) злочинів не вчиняли.

На думку обвинуваченого ОСОБА_1 та захисту не встановлено коли, яким чином були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_1,оскільки ні обвинувачений, ні сторона захисту, ні потерпілий, ні допитані судом свідки не можуть точно визначитися з тим до якого часу вони заходились в барі «Стрит бар», коли від туди пішли до дому.

В той же час підставою для виклику поліції стало саме повідомлення чергового співробітника лікарні, яке було зафіксоване в журналі обліку заяв та повідомлень про злочини, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями свідків, поясненнями самого обвинуваченого.

Суд також не може погодитися з доводами обвинуваченого ОСОБА_2, захисника Янковського В.Й., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Паун В.В. про те, що в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відсутній склад злочину, передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України, оскільки вони ґрунтуються лише на поясненнях обвинувачених, які не визнають свою провину.

Ці пояснення обвинувачених спростовуються поясненнями потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, протоколами впізнання потерпілим своїх речей.

До місця мешкання ОСОБА_5 обвинувачені прибули біля 05 години ранку, хоча не мали для цього підстав, мали можливість зустрітися з потерпілим в інший час. Їх пояснення про те, що вони хотіли лише поговорити з ОСОБА_5 не підтверджується матеріалами справи, поясненнями потерпілого, свідків, вилученим та викраденим у ОСОБА_5 речами.

Самі обвинувачені, їх захист ніколи в ході досудового слідства не зверталися до компетентних органів, хоча мали таку нагоду.

З урахуванням викладеного, суд розцінює заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх захисту як спосіб захисту з метою пом'якшити покарання.

Даючи оцінку свідченням обвинувачених про їх непричетність до злочинів, суд приходить до висновку, що вони дані відповідно до обраної йми форми захисту заперечувати скоєне, і спростовуються свідченнями самих обвинувачених, свідків висновками експерта.

Суд вважає, що винність ОСОБА_1, ОСОБА_2 в об'ємі пред'явленого їм обвинувачення встановлена сукупністю доказів досліджених і перевірених ще раз судом.

У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених потерпілими, свідками. Даних про яку-небудь їх зацікавленість в результаті справи не встановлено, їх свідчення відповідають і не суперечать обставинам, відомості про яких містяться в інших зібраних у справі доказах.

При призначенні покарання суд, відповідно до ст.ст. 65 - 67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчинених злочинів, роль і участь кожного з обвинувачених в їх здійсненні, дані, які характеризують особу обвинувачених, обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання.

Обставин, які б згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинувачених, судом встановлено не було.

До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинувачених, судом встановлено не було.

З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинувачених, враховуючи думку потерпілого, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України - звільнення від відбуття покарання з випробувальним терміном.

Керуючись ст. ст. 369 -371, 373 -375 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 186 ч. 3 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.

ОСОБА_1 визнати винним за ст.ст. 121 ч. 1, 186 ч. 3 КК України і призначити йому покарання:

●за ст. 121 ч. 1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років;

●за ст. 186 ч. 3 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.

Згідно ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 визначити шляхом поглинання менш тяжкого покарання тяжчим і остаточно визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.

Запобіжний захід до набирання законної сили вироку відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не обирати.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши випробувальний термін два роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 періодично з'являтися до уповноваженого органу пробації на реєстрацію, повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в той же термін з дня вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя