Постанова № 74176511, 17.05.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2018 року м. Кропивницький

справа № 397/1160/16

провадження № 22-ц/781/546/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

суддя-доповідач: Дуковського О.Л.

суддів: Єгорової С.М., Чельник О.І.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Учасники справи:позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»; відповідач - ОСОБА_2.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2017 року, у складі головуючого - Отян О.В., за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, про стягнення кредитної заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 зі змінами та доповненнями до нього просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №KGLWGK01580002 від 01.11.2006 року у сумі 157 113,34 грн. та вирішити питання про розподіл судових витрат (том 1 а.с.4-10,104-105)

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 01.11.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №KGLWGK01580002 за умовами якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 53100,00 грн. на термін до 02.11.2026 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Позивач зобов'язання за вказаним вище кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідач умови договору не виконав, не була погашена заборгованість за кредитом, відсотками та комісією.

Внаслідок порушень відповідачем зобов'язань, станом на 23.08.2016 року виникла заборгованість в розмірі 376 350,65 грн., що складається з наступного: 46662,70 грн. - заборгованість за кредитом, 102336,24 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 8114,40 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 219237,31 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Від цієї суми заборгованості віднято суму у розмірі 103668,51 грн., з яких: - 45447,70 грн. - заборгованість за кредитом, 32478,29 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 2704,80 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 23037,72 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, яка була задоволена рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16.12.2011 року з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ КБ «ПриватБанк». Різниця становить 272 682,14 грн.

Просив стягнути з відповідача лише частину заборгованості у розмірі 157 113,34 грн., що складається з наступного: 1215,00 грн. - заборгованість за кредитом, 69 857,95 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 5409,60 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом та 80630,79 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просив визнати недійсним кредитний договір №KGLWGK01580002 від 01.01.2006 року, укладений між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» (том 2 а.с.95-99).

В обґрунтування позову вказував, що подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням принципів цивільно-правових відносин, закріплених у ст.3 ЦК України - принципу справедливості. Такі умови кредитного договору є несправедливими, так як всупереч добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договорених прав та обов'язків на шкоду позичальника споживача кредитних послуг.

ОСОБА_2 посилався на те, що спірний кредитний договір суперечить Закону України «Про захист прав споживачів», цивільному законодавству та на те, що йому як споживачу не надавалася належним чином банківська інформація, яка повинна була надаватися у відповідності до «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

ПАТ КБ «ПриватБанк» подав до суду заперечення на зустрічний позов ОСОБА_2 та просив застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності. Зазначав, що спірний договір було укладено 01.11.2006 року, а тому саме з цієї дати відповідачу було відомо про порушення його прав і обов'язків. На думку позивача строк позовної давності сплив 01.11.2009 року, а з вимогою про визнання недійсним кредитного договору відповідач звернувся лише у 2017 році, тобто з пропуском строку позовної давності (том 2 а.с.159-162).

ОСОБА_2 також звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності зазначивши, що строк позовної давності сплив як з часу останнього платежу по кредитному договору, так і від часу ухвалення рішення у справі про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості від 16.12.2011 року.

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2017 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість, згідно кредитного договору №KGLWGK01580002 від 01.11.2006 року у розмірі 130 330,39 гривень, що складається із заборгованості за кредитом - 1 215,00 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом - 69 857,95гривень, пені - 53 847,84 гривень, комісії - 5409,60 гривень. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідач подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду, просив його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» та про задоволення його зустрічного позову. Вказував, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права під час ухвалення рішення у справі, неповно з'ясовано обставини справи та не взято до уваги належні докази, що містяться в матеріалах справи. Зазначає, що раніше рішенням суду вже з нього стягувалася заборгованість за спірним кредитним договором і тому вважає, що позивач повторно має намір стягнути з нього заборгованість.

Також, у скарзі вказав, що опинився у скрутному матеріальному становищі та не міг вчасно оскаржити кредитний договір про визнання його недійсним. Вважає, що заборгованість формальна і необ'єктивна.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії головуючий суддя - О.Л.Дуковський судді - Єгорова С.М., Черненко В.В.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 березня 2018 року - відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2017 року.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2018 року внесено зміни до складу колегії суддів і замінено суддю - Черненка В.В. на суддю - Чельник О.І. Підставою проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи стало перебування судді Черненка В.В. у відпустці та з метою недопущення порушення процесуальних строків розгляду справи у відповідності до ст. 371 ЦПК України .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача та представника відповідача, який просив скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати, пояснення представника позивача, який просив скаргу залишити без задоволення, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції встановив, що відповідач своєчасно грошові зобов'язання за спірним кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася кредитна заборгованість, яка підлягає стягненню.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 суд першої інстанції послався на необґрунтованість та на його недоведеність, суд відмовив у задоволенні зустрічного позову по суті позовних вимог, а тому строк позовної давності, який просив застосувати позивач, не застосовувався.

Оскаржуване судове рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та розподілу судових витрат підлягає зміні, а рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову законне і обґрунтоване.

З матеріалів справи вбачається, що згідно умов кредитного договору №KGLWGK01580002 від 01.01.2006 року банк зобов'язався надати позичальникові кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк з 01.11.2006 року по 02.11.2026 року включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 45000,00 грн. на наступні цілі: житло в кредит, а також у розмірі 8100,00 грн. на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п.3.11 даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2 даного Договору.

Періодом сплати вважати період з 1 по 6 число кожного місяця. Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 726,33 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.

Для виконання даного договору банк відкрив позичальникові: рахунок № НОМЕР_2 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості, кредитний рахунок НОМЕР_3, рахунок по відсотках НОМЕР_4, рахунок для обліку комісії і винагороди № НОМЕР_5. Кредит надається в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди і комісії в зазначені даним Договором строки (п.1.2 договору).

В забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором виступає іпотека квартири: однокімнатна квартира в АДРЕСА_1, а також всі інші види застави, іпотеки, поруки й т.п., надані банку з метою забезпечення зобов'язань за даним Договором (п.1.3 договору).

Видатковим касовим ордером від 01.11.2006 року підтверджується, що ОСОБА_2 отримано кредит згідно кредитного договору KGLWGK01580002 від 01.01.2006 року в сумі 45000,00 грн. (т.1 а.с.13).

Прибутковими касовими ордерами від 01.11.2006 року підтверджується, що ОСОБА_2 було сплачено страхові премії в сумі 225 грн. та 180 грн. (том 1 а.с.13 на звороті).

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16.12.2011 року та виданим, на підставі рішення суду, виконавчим листом №2-664/2011 від 20.11.2012 року підтверджується, що з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № KGLWGK01580002 від 01.01.2006 року, станом на 19.08.2011 року , у розмірі 103 668,51 грн. ( 45 447, 70 грн. - заборгованість за кредитом, 32 478,29 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом , 2 704,80 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом , 23 037,72 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором) та судовий збір в сумі 1165,19 грн. (том 1 а. с. 89-90, 91-92).

Вказаним рішенням також встановлено, що відповідач належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором.

В Олександрівському районному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області перебуває на виконанні зведене виконавче провадження про стягнення коштів з ОСОБА_2 Інформації щодо погашення заборгованості, яка стягнута вищевказаним рішенням в матеріалах справи відсутня.

Доводи позивача, що кредитна заборгованість за спірним кредитним договором вже була стягнута з нього рішенням Олександрівського районного суду від 16.11.2011 року є помилковими, оскільки за даним позовом ставиться вимога про стягнення кредитної заборгованості, що утворилася за період з 19.08.2011 року по 23.08.2016 року, а рішенням Олександрівського районного суду від 16.11.2011 року було стягнуто кредитну заборгованість станом на 19.08.2011 року.

Спірний договір сторонами укладений зі строком дії до 02.11.2026 року, платежі по ньому є систематичними та продовжуваними до закінчення дії договору, а тому висновок суду щодо відсутності підстав для застосування строку позовної давності за заявою відповідача є законним і обґрунтованим.

Згідно розрахунку (том 1 а. с. 6-10, 106-110, том 3 а.с.3-9) заборгованість за кредитним договором № KGLWGK01580002 від 01.01.2006 року, станом на 23.08.2016 року, становить 376 350,65 грн., що складається з наступного: 46662,70 грн. - заборгованість за кредитом, 102336,24 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 8114,40 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 219237,31 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (списано пені 371,37 грн.).

Заборгованість стягнута за рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16.12.2011 року становить 103 668,51 грн. (том 1 а.с. 89-90).

Заборгованість достягнення становить 157 113,34 грн., що складається з наступного: 1215,00 грн. - заборгованість за кредитом, 69857,95 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 5409,60 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом та 80630,79 грн. - пені.

Виписками по рахунку ОСОБА_2 підтверджується нарахування пені, відсотків, комісії по кредитному договору, що наведені вище (том 3 а.с.10-15, 16-250, том 4 а.с.1-36, 37-40, 41-47, 48-53, 54, 55, 56-145, 146-148, 149, 150-251, том 5 а.с. 1-12, 13-16, 17, 18-21, 22-26).

Згідно довідки ЄДРПОУ, банківської ліцензії НБУ ПАТ КБ «ПриватБанк» є юридичною особою, має право на здійснення банківських операцій і є правонаступником ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (том 1 а. с. 15, 17, 18). Дана інформація міститься в ЄДРПОУ і є загальнодоступною і тому спростовуються доводи, що відповідач не повідомлений про зміну назви позивача.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідач своєчасно грошові зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася кредитна заборгованість, але судом не правильно визначено розмір боргу відповідача із посиланням на графік розрахунку заборгованості наданого банком. Оскільки зазначений розрахунок здійснений без урахуванням наслідків спливу строків загальної та спеціальної позовної давності.

Згідно ст.526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань (ст. 549 ЦК України).

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст.551 ЦК України).

Колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по кредитному договору № KGLWGK01580002 від 01.01.2006 року, в межах строку позовної давності і відповідно до розрахунку заборгованості наданого банком починаючі із 09.09.2013 року по день звернення із позовом до суду 08.09.2016 року у розмірі за основним кредитом - 1215,00 гривень, заборгованість по відсотках в розмірі -35365,75 гривень.

Стягнення заборгованості по пені колегія суддів визначає з урахуванням сімейного та матеріального стану ОСОБА_2 та відповідно до положень ч.3 ст. 551 ЦК України у розмірі 18000,00 гривень.

Судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що вимоги ОСОБА_2 за його зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору є необґрунтованими та недоведеними, оскільки сам відповідач не заперечував підписання та укладення кредитного договору.

Згідно ч.1. ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частина перша ст. 203 ЦК України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та розподілу судових витрат слід змінити.

В іншій частині рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, скасуванню чи зміні не підлягає.

Згідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2017 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та розподілу судових витрат - змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк » (КОД ЄДРПОУ 14360570) на виконання кредитного договору №KGLWGK01580002 від 01.11.2006 року заборгованість за основним кредитом в розмірі 1215,00 гривень, заборгованість по відсотках в розмірі -35365,75 гривень та пеню в розмірі 18000,00 гривень, а всього 54580,75 гривень.

У стягненні заборгованості з комісії - відмовити.

Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2017 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним - залишити без змін.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (КОД ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1) - 1906,02 гривень, з ОСОБА_2(реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк » (КОД ЄДРПОУ 14360570) - 545,08 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

23.05.2018 року - складено постанову.

Суддя - доповідач: О.Л. Дуковський

Судді: С.М. Єгорова

О.І. Чельник