Постанова № 74176506, 15.05.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2018 року м. Кропивницький

справа № 401/67/18

провадження № 22-ц/781/767/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Чельник О.І.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області в складі судді Кадигроб С.М. від 14 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта», третя особа - філія Придніпровські магістральні нафтопроводи Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

встановив:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його ти, що він був прийнятий на роботу в ремонтно-будівельне управління філії Придніпровські магістральні нафтопроводи відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта», яке з 10.06.2011 року змінило назву на публічне акціонерне товариство «Укртранснафта», на посаду адміністратора баз даних. 17.03.2015 року він був переведений на посаду інженера з автоматизованих систем керуванням виробництвом ремонтно-будівельного управління філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи» публічного акціонерного товариства «Укртранснафта». 22.12.2017 року наказом № 67-к від 18.12.2017 року його було звільнено із займаної посади у зв'язку зі скороченням штату працівників, згідно п.1 ст. 40 КЗпП України.

Вказав, що 23.10.2017 року його було ознайомлено з попередженням про наступне звільнення та 27.10.2017 року було запропоновано для ознайомлення перелік вакансій, яку він міг обійняти в разі погодження, але в цьому переліку не було жодної вакансії, яка б стосувалася ІТ - технологій. Хоча на той момент була вакансія начальника відділу автоматизованих систем керування виробництвом.

27.11.2017 року йому був наданий для ознайомлення новий перелік вакансій по ПАТ «Укртранснафта», в якому також були відсутні вакансії начальника відділу автоматизованих систем керування виробництвом та вакансії в апараті управління ПАТ «Укртранснафта» в м. Києві. Однак, у новому переліку була вакансія інженера з механізації та автоматизації виробничих процесів у відділі метрології ЦБВО Кременчук, на яку він погодився бути переведеним, але згодом йому було відмовлено у займанні вказаної посади.

Зазначив, що 29.11.2017 року відбулося засідання президії профкому Профспілкової організації філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи» публічного акціонерного товариства «Укратранснафта», на яке було його запрошено. Під час розгляду подання адміністрації на його звільнення, не було взято до уваги той факт, що він надав згоду на займання вакантної посади.

Посилаючись на ці обставини, просив визнати незаконним наказ № 67-к від 18.12.2017 року ремонтно-будівельного управління філії Придніпровські магістральні нафтопроводи публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» «По особовому складу», поновити його на посаді інженера з автоматизованих систем керування виробництвом, стягнути з публічного акціонерного товариства «Укратранснафта» в особі філії Придніпровські магістральні нафтопроводи на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 22.12.2017 року по дату поновлення на роботі.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильною оцінкою доказів, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення по суті заявлених позовних вимог. Зокрема, вказує, що йому для працевлаштування не було запропоновано всі вільні вакантні посади, які існували в ПАТ «Укртранснафта», у тому числі і в Центральному апараті.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

У п.19 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06 листопада 1992 року, зі змінами та доповненнями, роз'яснено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або повноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Таким чином, звільнення з підстав, зазначених у п. 1 ст. 40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ст.49-2 КЗпП України про наступне вивiльнення працiвникiв персонально попереджають не пiзнiше нiж за два мiсяцi. При вивiльненнi працiвникiв у випадках змiн в органiзацiї виробництва i працi враховується переважне право на залишення на роботi, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звiльнення у зв'язку iз змiнами в органiзацiї виробництва i працi власник або уповноважений ним орган пропонує працiвниковi iншу роботу на тому ж пiдприємствi, в установi, органiзацiї. При вiдсутностi роботи за вiдповiдною професiєю чи спецiальнiстю, а також у разi вiдмови працiвника вiд переведення на iншу роботу на тому ж пiдприємствi, в установi, органiзацiї працiвник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятостi або працевлаштовується самостiйно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до вiдома державної служби зайнятостi про наступне вивiльнення працiвника iз зазначенням його професiї, спецiальностi, квалiфiкацiї та розмiру оплати працi. Державна служба зайнятостi пропонує працiвниковi роботу в тiй же чи iншiй мiсцевостi за його професiєю, спецiальнiстю, квалiфiкацiєю, а при її вiдсутностi - здiйснює пiдбiр iншої роботи з урахуванням iндивiдуальних побажань i суспiльних потреб. При необхiдностi працiвника може бути направлено, за його згодою, на навчання новiй професiї (спецiальностi) з наступним наданням йому роботи.

Таким чином, власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Тобто, підставою для поновлення на роботі є саме доведення відсутності законної підстави для звільнення, а не можливі порушення під час процедури звільнення.

Судом встановлено, що 01.10.2001 року позивач був прийнятий на посаду адміністратора баз даних ремонтно-будівельного управління філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи» відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта», а 17.03.2015 року був переведений на посаду інженера автоматизованих систем керування виробництвом /а.с.5/.

Наказом ремонтно-будівельно--го управління філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи» ПАТ «Укртранснафта» від 18 грудня 2017 року № 67-к, ОСОБА_1 звільнено з посади інженера з автоматизованих систем керування виробництвом з 22.12.2017 року, у зв'язку зі скороченням штату працівників, п.1 ст. 40 КЗпП України /а.с.6/.

Згідно Положення про Ремонтно-будівельне управління філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи» ПАТ «Укртранснафта» затвердженого рішенням правління ПАТ «Укртранснафта», протокол від 18.08.2011 року №28, Ремонтно-будівельне управління філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи» ПАТ «Укртранснафта» є відокремленим підрозділом ПАТ «Укртранснафта» та може бути ліквідований за рішенням загальних зборів акціонерів або правління товариства /а.с.54-56/.

09.08.2017 року на загальних зборів акціонерів ПАТ «Укртранснафта» прийнято рішення про ліквідацію Ремонтно-будівельного управління філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи» ПАТ «Укртранснафта» /а.с.58/.

Наказом ПАТ «Укртранснафта» від 11 жовтня 2017 року № 285 «Про ліквідацію РБУ філії «ПДМН» ПАТ «Укртранснафта», припинено функціонування відокремленого підрозділу РБУ філії «ПДМН» шляхом його ліквідації та встановлено граничний термін завершення процедури його ліквідації до 29 грудня 2017 року /а.с.59-63/.

23.10.2017 року ОСОБА_1 було вручено попередження про наступне вивільнення від 20.10.2017 року та ознайомлено з переліком вакансій в ПАТ «Укртранснафта» станом на 12.10.2017 року від заміщення яких він відмовився, про що свідчить його підпис у попередженні /а.с.67,69 - 72/.

Також позивач відмовився від запропонованих йому вакансій у переліку станом на 24.10.2017 року та станом на 20.11.2017 року, про що свідчить його підпис у вказаних переліках вакантних посад /а.с.74-77, 79-82/.

Посилання позивача на те, що йому була запропонована вакансія інженера з механізації та автоматизації виробничих процесів у відділі метрології ЦБВО Кременчук, на яку він погодився бути переведеним, не заслуговують на увагу суду, оскільки у переліку вакантних посад від 20.11.2017 року вказана посада відсутня, а інших доказів на підтвердження даного факту позивачем не надано.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відбулося скорочення штату працівників, у зв'язку з ліквідацією відокремленого підрозділу, позивач від запропонованих вакантних посад відмовився, а тому апеляційний суд не вбачає порушення відповідачем законодавства про працю при звільненні позивача.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права при їх ухваленні та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновкам суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 23.05.2018 року.

Головуючий:

Судді: