Ухвала суду № 74175023, 23.04.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/2029/18

провадження № 2/361/1804/18

23.04.2018

УХВАЛА

23 квітня 2018 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Броварська міська рада Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Броварська міська рада Київської області, у якому просить визначити їй додатковий строк терміном один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті сестри громадянки ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_4, яка померла 01 березня 2017 року.

В обґрунтування позову зазначала, що 01 березня 2017 року померла її рідна сестра громадянка ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_4, яка разом зі своїми родичами мешкала у місті Ростов-на-Дону ОСОБА_3 Федерації, про смерть сестри вона довідалася 10 вересня 2017 року від їхньої двоюрідної сестри під час телефонної розмови. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на все належне їй майно, зокрема на Ѕ частку квартири № АДРЕСА_1. Про смерті сестри їй раніше нічого відомо не було, оскільки останні чотири роки вона із сестрою не спілкувалася. Також їй стало відомо, що після смерті сестри ОСОБА_4 спадщину на все належне їй майно в ОСОБА_3 Федерації прийняв син спадкодавця ОСОБА_2, відповідач у справі, який теж є громадянином ОСОБА_3 Федерації. Щодо прийняття вказаного спадкового майна (частки квартири), що знаходиться на території України, останній в усній формі повідомив нотаріуса про те, що від цього майна він відмовляється.

Вона як спадкоємець другої черги за законом відповідно до вимог ст. 1262 ЦК України звернулася до Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини (майна) після смерті сестри ОСОБА_4 – Ѕ частки квартири № 7, що знаходиться у житловому будинку № 4 по вулиці Чкалова у місті Бровари Київської області, на що отримала відмову з тих підстав, що нею пропущений строк для прийняття спадщини, також їй нотаріусом запропоновано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У ч. 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України “Про міжнародне приватне право”. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Із позовної заяви та доданих до неї документів видно, що 01 березня 2017 року у місті Ростов-на-Дону Ростовської області ОСОБА_3 Федерації померла громадянка ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Із свідоцтв про право на спадщину за законом від 14 вересня 2011 року вбачається, що померлій ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належала Ѕ частка приміщення квартири № 7 спільного заселення у житловому будинку № 4, що розташований по вулиці Чкалова у місті Бровари Київської області.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заяву як спадкоємець другої черги після смерті ОСОБА_4 для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, при цьому посилається на те, що син померлої спадкоємець першої черги за законом громадянин ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_2 уже прийняв спадщину після смерті своєї матері.

За змістом ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно із підпунктом 1.12 пункту 1 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, якщо спадкодавець, якому належало майно на території України, мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається на підставі Закону України “Про міжнародне приватне право”, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

У ч. 1 ст. 71 Закону України “Про міжнародне приватне право” визначено, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні правом України.

За змістом ст. 70 Закону України “Про міжнародне приватне право”, з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону, спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося.

Відповідно до ст. 71 вказаного вище Закону спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні – правом України.

Згідно із ст. 45 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних сімейних і кримінальних справах, укладеної у Мінську 22 січня 1993 року, право спадкування майна, крім випадку, передбаченого пунктом 2 цієї статті, визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої спадкодавець мав останнє постійне місце проживання. Право спадкування нерухомого майна визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої знаходиться це майно.

Спадкодавець ОСОБА_4, сестра позивача, на день смерті 01 березня 2017 року постійно проживала у ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 Федерації, тому місцем відкриття спадщини відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України є останнє місце проживання спадкодавця, тобто місто Ростов-на-Дону ОСОБА_3 Федерації.

У ч. 1 ст. 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 була зареєстрована та померла на території ОСОБА_3 Федерації, саме цієї держави громадянкою вона була, а відтак місцем відкриття спадщини після її смерті є останнє постійне її місце проживання у місті Ростов-на-Дону.

Та обставина, що на території України знаходиться частина спадкового майна, не тягне за собою права звернення до нотаріальної контори на території України.

Виходячи з наведеного, позивач ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після смерті сестри ОСОБА_4 повинна звертатися до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини – останнім місцем проживання спадкодавця на території ОСОБА_3 Федерації, що передбачено ст. 70 Закону України “Про міжнародне приватне право” та ст. 1221 ЦК України.

Крім того, за змістом положень ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 1259 ЦК України черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.

Таким чином, необхідною умовою спадкування позивачем ОСОБА_1 як спадкоємцем другої черги за законом майна після смерті її сестри ОСОБА_4 є відсутність спадкоємців першої черги за законом.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всупереч вимогам п. 6 ст. 175 ЦПК України позивачем ОСОБА_1 не надані суду докази, що підтверджують відомості про вжиття заходів нею досудового врегулювання спору, зокрема, відсутня інформація про звернення ОСОБА_1 до нотаріальної контори держави за місцем відкриття спадщини, не зазначені відомості про видачу їй свідоцтва або постанова нотаріуса держави за місцем відкриття спадщини про відмову у вчиненні нотаріальної дії із посиланням на причини такої відмови.

У п. 7 ч. 4 ст. 185 ЦПК України встановлено, що позовна заява повертається коли до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.

Виходячи з наведеного, відсутність наданих позивачем доказів досудового врегулювання спору, слід дійти висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 3, 175, 185, 259, 260 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Броварська міська рада Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини повернути позивачеві.

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня її постановлення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області.

У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.