Постанова № 74172931, 23.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/18579/17

Головуючий у 1-й інстанції: Бар'як А.С.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

23 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 лютого 2018 року (прийняте у м. Вінниці та складене у повному обсязі 23 лютого 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, директора Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради Кушнірчука Сергія Анатолійовича про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2017 року позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до Вінницької міської ради, директора Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради Кушнірчука Сергія Анатолійовича про визнання протиправною бездіяльності Вінницької міської ради щодо не розгляду протягом місяця клопотання ОСОБА_2 від 14.06.2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо використання земельної ділянки під гаражем (адреса: АДРЕСА_1), який відповідно до свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1, виданого на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 13.12.2012 року № 3161, належить ОСОБА_2 на праві власності; зобов'язання Вінницької міської ради надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо використання земельної ділянки під гаражем (адреса: АДРЕСА_1); встановлення строку для подання Вінницькою міською радою звіту про виконання судового рішення; визнання протиправними дій директора Департаменту земельних ресурсів Сергія Кушнірчука щодо одноособового розгляду клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо використання земельної ділянки під гаражем; визнання відсутності компетенції у директора Департаменту земельних ресурсів Сергія Кушнірчука щодо одноособового розгляду клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під гаражем.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Вінницької міської ради щодо не розгляду протягом місяця клопотання ОСОБА_2 від 14.06.2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо використання земельної ділянки під гаражем (адреса: АДРЕСА_1), який відповідно до свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1, виданого на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 13.12.2012 року № 3161, належить ОСОБА_2 на праві власності; визнано протиправними дії директора Департаменту земельних ресурсів Сергія Кушнірчука щодо одноособового розгляду клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо використання земельної ділянки під гаражем, за адресою: АДРЕСА_1; визнано відсутність компетенції у директора Департаменту земельних ресурсів Сергія Кушнірчука щодо одноособового розгляду клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під гаражем, за адресою: АДРЕСА_1. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням в частині відмови у задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 лютого 2018 року в цій частині та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги у цій частині задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з'явилися, повноважних представників до суду не направили, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неявку сторін та їхніх представників у судове засідання, достатність доказів для правильного вирішення справи, суд ухвалою від 17 травня 2018 року дійшов висновку про перехід з відкритого судового засідання до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати в частині, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що в апеляційній скарзі апелянт - ОСОБА_2, просить скасувати рішення суду лише в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити вимогу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою із встановленням судового контролю за її виконанням, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першолї інстанції лише в частині відмови у задоволенні позову.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, 14 червня 2017 року позивач звернувся до Вінницької міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з посиланням на вимоги ст. ст. 120, 121, 122 Земельного кодексу України щодо відведення земельної ділянки у його власність орієнтовної площею 0,01 га для обслуговування гаража на території АДРЕСА_1, який належить йому на праві власності на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1, виданого на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 13.12.2012 року № 3161, додавши до цього клопотання наступні документи, а саме: копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування та розмір земельної ділянки; копію свідоцтва про право власності на гараж, копію документів, що посвідчують групу інвалідності позивача.

Листом Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради від 14.07.2017 року № А-01-47216/01-37, підписаним директором Департаменту земельних ресурсів Кушнірчуком С. А., позивача повідомлено, що з метою можливості здійснення перевірки намірів будівництва необхідно надати більш точну інформацію про місцезнаходження споруди (гаража) з прив'язкою до місцевості.

Вважаючи бездіяльність Вінницької міської ради щодо нерозгляду клопотання, а також дії директора департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради Кушнірчука Сергія Анатолійовича щодо одноособового розгляду клопотання протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов'язання Вінницької міської ради надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, суд першої інстанції виходив з того, що суд не має повноважень зобов'язувати колегіальний орган до прийняття будь-яких рішень. Крім того, законодавець передбачив настання чітких правових наслідків при виникненні відповідних обставин, що виключає необхідність їх додаткового врегулювання судом (розроблення проекту землеустрою без отримання дозволу у випадку ненадання відповідним органом дозволу на розроблення проекту землеустрою протягом місяця або вмотивованої відмови у його наданні).

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору в цій частині, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Частиною 2 цієї статті визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, Вінницька міська рада повинна була розглянути вказане клопотання протягом місяця і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. Клопотання, подане позивачем, відповідає вимогам, встановленим законом, що встановив суд першої інстанції, а також не заперечив та не оскаржив відповідач.

Разом з тим, з матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що міська рада взагалі не розглядала це питання, чим не виконала вимоги ч. 3 ст. 123 ЗК України.

Так, дійсно положення статті 123 ЗК України визначають правові наслідки нерозгляду вказаного клопотання у строки, визначені Законом, однак ці наслідки не звільняють відповідний орган від обов'язку виконання такої норми.

Суд звертає увагу на те, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що виходячи із дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування у цих спірних правовідносинах, жоден інший суб'єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб'єктом владних повноважень своєї компетенції. Однак, відповідно до ст. 245 КАС України адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало б його виконання та унеможливлювало б необхідність наступних звернень до суду.

Враховуючи, що вказане клопотання взагалі не було предметом розгляду Вінницької міської ради, що також унеможливлює суд зобов'язати її прийняти відповідне рішення, з метою повного та всебічного захисту порушеного права позивача суд апеляційної інстанції вважає за необхідне обрати інший спосіб захисту порушеного права, ніж той, про який просить позивач, а саме: зобов'язати Вінницьку міську раду розглянути клопотання ОСОБА_2 та прийняти відповідне рішення, що не буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В позовній заяві та в апеляційній скарзі позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом встановлення строку для подання Вінницькою міською радою звіту про виконання судового рішення.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати Вінницьку міську раду протягом двох місяців з дати отримання копії цієї постанови подати до суду першої інстанції звіт про її виконання.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

В силу вимог ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову з прийняттям в цій частині нової постанови про часткове задоволення позову із встановленням судового контролю.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, директора департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради Кушнірчука Сергія Анатолійовича про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії скасувати в частині відмови у задоволенні позову.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Зобов'язати Вінницьку міську раду розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під гаражем та прийняти відповідне рішення.

Зобов'язати Вінницьку міську раду протягом двох місяців з дати отримання копії цієї постанови подати до суду звіт про її виконання.

В решті рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 травня 2018 року.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Боровицький О. А.