Постанова № 74172894, 16.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6817/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –ОСОБА_1,судді –ОСОБА_2,судді –ОСОБА_3

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2017 року ТОВ «Дунайська імпортна компанія» (надалі – позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (надалі – відповідач, Митниця), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА500060/2017/000121/2 від 09.08.2017 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2017/00843 від 09.08.2017 року.

В обґрунтування позову було зазначено, що за результатами перевірки електронної митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також було прийнято рішення про коригування митної вартості, відповідно до якого митну вартість товарів самостійно визначено за резервним методом. Позивач вважає рішення про коригування заявленої митної вартості протиправним та таким, що не ґрунтуються на вимогах митного законодавства.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2017 року між ТОВ «Дунайська імпортна компанія» та фірмою Frutopolis S.A. (Греція) був укладений зовнішньо-економічний Контракт №341/17 (надалі - Контракт).

Відповідно до умов Контракту фірма Frutopolis S.A. зобов'язалася поставляти, а ТОВ «Дунайська імпортна компанія» приймати та оплачувати товар, вказаний у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту, в порядку та на умовах, обумовлених в Контракті.

Так, відповідно до специфікації №36 від 06.08.2017 року до Контракту та інвойсу №093 від 06.08.2017 року, фірма Frutopolis S.A. на умовах поставки РСА FСА-Скідра поставила ТОВ «Дунайська імпортна компанія» товар.

На підставі Договору про надання послуг між позивачем та ТОВ «Брокерська Експедиційна Компанія «Атаман-Груп» декларантом ОСОБА_4 (надалі - декларант) з метою митного оформлення товару ТОВ «Дунайська імпортна компанія» для підтвердження його митної вартості до митного поста «Одеса-Порт» Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація №UA500060/2017/013688, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньо-економічного Контракту №341/17 від 05.07.2017 року.

До митного оформлення для підтвердження митної вартості декларантом були подані наступні документи: зовнішньоекономічний Контракт, специфікація до Контракту про постачання товару, інвойс, прайс-листи виробника, пакувальний лист, сертифікат походження товару, митна декларація країни відправлення, документи, які підтверджують транспортні витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспортні витрати, книжка МДП).

Під час митного контролю товарів за митною декларацією №UA500060/2017/013688 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв’язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених ч.6 ст.54 МК України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також під час здійснення Митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №UA500060/2017/013688 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних із пакуванням. Згідно п.7.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 05.07.2017 року №341/17 витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 06.08.2017 року №17GRХ410100053355 клас товару не визначений. Не можливо перевірити вартість товару по експортній митній декларації, оскільки не вказана вартість за клас А та В.

3) ціна товару зазначена у прайс-листі виробника товару зазначена на умовах поставки FСА, а дана поставка здійснюється на умовах СРТ.

Декларанту було запропоновано, відповідно до п.3 ст.53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

09.08.2017 року декларантом було надано Лист від 09.08.2017 року №0908-2 в якому було повідомлено, що стосовно визначення класу товарів у експортній ВМД, позивачем було надано пакувальний лист №93 від 06.08.2017 року, де зазначено клас по кожному товару у ВМД, а що стосується вартості пакування, то згідно п.7.1 Зовнішньоекономічного договору №341/17 від 05.07.2017 року товар може надходити Покупцеві в тарі Постачальника, яка в свою чергу включається до ціни на цей товар, та у тарі Покупця.

Отже, на думку декларанта, усі витребувані митним органом документи, що підтверджують ціну товару по контракту, були надані своєчасно у встановленому Законом порядку.

Проте, Митниця вважає, що декларантом не було надано вагомих роз’яснень стосовно усіх виявлених розбіжностей у поданих документах. Також декларант додатково повідомив, що додаткові документи відповідно до ч.2 ст.53 МК України надаватися не будуть.

За результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між органом доходів та зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, по товару було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС, з урахуванням попередніх прийнятих рішень про визначення митної вартості, та здійснення поставки в межах одного контракту встановлено, що: рівень митної вартості товару №1 митної декларації є більшим - 0,55 дол. США за кг. ваги нетто (митна декларація від 01.08.2017 року №UА408150/2017/009938, митна декларація від 25.07.2017 року №UА102150/2017/203398), товару №2 митної декларації є більшим - 0,55 дол. США за кг. ваги нетто (митна декларація від 01.08.2017 року №UА408150/2017/009938, митна декларація від 25.07.2017 року №UА102150/2017/203398), тому митну вартість товару №1, №2 визнано на рівні 0,55 дол. США за кг. ваги нетто.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зробив висновок, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, обґрунтовано витребував у декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів внаслідок виявлених розбіжностей у наданих декларантом документах, а також після відмови у наданні додаткових документів цілком правомірно провів консультації з декларантом для обрання методу визначення митної вартості шляхом обміну електронними повідомленнями, та прийняв обґрунтоване рішення про визначення митної вартості за резервним методом.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 зазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачене ч.5 ст.54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені цим кодексом, а саме ч.3 ст.53 МК України – надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вже зазначено вище, вимога про витребування у позивача додаткових документів обґрунтована трьома підставами, а саме:

1. в декларації країни відправлення від 06.08.2017 року №17GREX410100053355 не визначено клас товару, що на думку митного органу не дає змоги перевірити вартість товару;

2. у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо витрат на пакування та маркування, які включені у вартість товару, внаслідок чого митним органом неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3. ціна товару зазначена у прайс-листі виробника товару зазначена на умовах поставки FСА, а дана поставка здійснюється на умовах СРТ.

Щодо не зазначення класу товару в декларації країни відправлення від 06.08.2017 року №17GREX410100053355, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначено вище, перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у ст.53 МК України і в ньому відсутні такі документи, як «виписка з бухгалтерської документації, та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями».

Такі документи можуть бути подані для митного оформлення, але лише в якості додаткових, в тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів. При цьому слід зазначити, що декларація країни відправлення була оформлена не позивачем, а продавцем товарів фірмою «FRUTOPOLIS S.A.» у відповідності до вимог Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція), яка не визначає вимог для оформлення такого виду товарів, як персики та нектарин, по класам якості.

Більш того, не містить вимог по розділу на класи якості під час митного оформлення таких товарів, як персики та нектарин, і діюче законодавство України.

З метою визначення митної вартості товарів в Україні діє спеціальний класифікатор продукції та послуг - Державний класифікатор продукції та послуг. Це систематизоване зведення назв угруповань продукції та послуг, кодування яких побудовано на ієрархічній системі класифікації.

Державний класифікатор продукції та послуг узгоджується із Statistical classification of Products by Activity (CPA) (Статистичною класифікацією продукції та послуг за видами діяльності) редакції 2008 року до рівня підкатегорій, а також з PRODucts of the European COMmunity (PRODCOM) (Переліком промислової продукції Європейського Союзу) редакції 2008 року на рівні позицій; узгоджено з ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" (далі - КВЕД). У державному класифікатору продукції та послуг продукція/послуга - це результат окремого виду економічної діяльності відповідно до КВЕД, тобто кожному угрупованню видів економічної діяльності за КВЕД на ієрархічних рівнях "секція - клас" відповідає угруповання (одне чи кілька) продукції, яка є результатом його виконання; пов'язано з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), що відображено через посилання на відповідні коди УКТЗЕД.

Згідно Державному класифікатору продукції та послуг для товару «Персик» визначений єдиний код « НОМЕР_1» та одна позиція без виділення класів.

Отже, Державний класифікатор продукції та послуг взагалі не містить розподілення товару, який ввозив позивач, по класам.

Як зазначив апелянт, розділення задекларованих ним у ВМД товарів по класам було зроблено з тією метою, що пояснити чому на один і той самий вид товару є різна ціна, оскільки великий фрукт класу «А» коштує дорожче ніж дрібніший фрукт класу «В».

Колегія суддів звертає увагу на те, що в інвойсі №093, який був наданий до митного оформлення, зазначені наступні данні: номер та дата Контракту, за яким був поставлений товар, найменування постачальника та покупця товару, найменування товару, розділ товару по класам, вартість товару, вага товару, а також умови постачання товару, згідно Інкотермс 2010, та географічний пункт переходу відповідальності за втрату товару – FCA – Скідра (Греція).

Декларація країни відправлення від 06.08.2017 року №17GREX410100053355 містить в собі всі дані, які дають можливість встановити факт того, що вказані в ній товари експортуються за Контрактом №341/17 від 05.07.2017 року на підставі Інвойсу №093 від 06.08.2017 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що твердження відповідача щодо неможливості перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості товар у зв’язку з не визначенням класу товару у експортній митній декларації від 06.08.2017 року №17GREX410100053355, є такими, що не ґрунтуються на законодавстві та спростовується наданими позивачем документами.

Щодо відсутності даних про витрати на пакування та маркування у наданих до митного оформлення документах, колегія суддів зазначає наступне.

Вимагаючи від декларанта відомості про розмір понесених витрат на пакування, митний орган вважав, що вартість упаковки, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних з пакуванням, мають бути включені до митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з твердженням апелянта, що за умовами поставки та змістом пред’явлених до декларування документів вартість пакування товару не є витратною.

Відповідно до розділу А.9 умов FСА Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Відповідно до п.7.1 Контракту товар може постачатися покупцю, як у поворотній тарі, а саме у пластикових ящиках, що призначена для транспортування свіжих цитрусових, фруктів та овочів, а також у тарі постачальника, що призначена для транспортування свіжих цитрусових, фруктів та овочів. У випадку поставки товару у тарі постачальника, остання включається у вартість товару та поверненню не підлягає.

Відповідно до специфікації №36 від 06.08.2017 року, комерційного інвойсу №093 від 06.08.2017 року, пакувального листа №93 від 06.08.2017 року вартість упаковки має нульову ціну, та як наслідок входить до ціни товару, тобто є незворотною, в зв'язку з чим не може включатися у митну вартість товару.

Аналізуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що митним органом не враховані умови поставки товару, відповідно до яких пакування товару здійснюється за рахунок продавця, та надані до митного оформлення документи, з яких вбачається, що вартість упаковки входить до ціни товару.

Отже, суд першої інстанції помилково погодився з митним органом, що вартість упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, впливає на митну вартість товару, в зв’язку із чим зробив невірний висновок про те, що не підтвердження позивачем витрат на пакування може впливати на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Фактично доводи митниці ґрунтуються лише на наявності у зовнішньоекономічному контракті №341/17 від 05.07.2017 року можливості поставки товару у зворотній тарі, без аналізу умов поставки та доданих до митного оформлення документів.

Щодо твердження відповідача про зазначення у прайс-листі виробника товару ціни товару на умовах поставки FСА, коли дана поставка здійснюється на умовах СРТ, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.4.2 Контракту на поставку товару №341/17 від 05.07.2017 року, товар може бути поставлений на різних умовах, а саме: СІР, СРТ, РСА, РОВ. Умови поставки кожної окремої партії товару вказуються в інвойсі.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Специфікації №36 від 06.08.2017 року та Інвойсу №093 від 06.08.2017 року товар, якій декларувався згідно з митної декларації №UA500060/2017/013688 був поставлений на умовах FСА, що було відображено декларантом у вказаній декларації, а саме: графа « 20. Умови постачання».

Таким чином, відповідна ціна товару була вказана Постачальником саме з врахуванням умов FСА.

Поставка товару на умовах FСА також підтверджується даними експортної декларації: графа « 20 - умови постачання FСА».

Крім того, у самому рішенні митниці про корегування митної вартості вказано, що поставка здійснювалась саме на умовах FСА.

Таким чином, в рішенні про коригування митної вартості товарів №UА500060/2017/000121/2 від 09.08.2017 року, митний орган безпідставно посилався на умови постачання, як на підставу для витребування у позивача додаткових документів.

Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за встановленими ст.57 МК України методами, основним з яких є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1-5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 64 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ст.58 МК України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Отже, з вищенаведених норм права вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

За результатами апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем доведено правомірне застосування першого методу визначення митної вартості товару – за ціною договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в той час як відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не надано суду належних доказів того факту, що подані декларантом документи на підтвердження митної вартості товарів містили розбіжності або суперечності, які б унеможливлювали підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

Відтак, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про правомірність прийнятого Митницею спірного рішення про коригування митної вартості товарів та винесеної картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню внаслідок помилкового застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та винесенням по справі нової постанови про задоволенні позовних вимог.

За правилами ст.139 КАС України підлягають відшкодуванню позивачу судові витрати, понесені у зв’язку із розглядом справи в суді першої інстанції у вигляді судового збору в розмірі 3524,00 грн., і судові витрати, понесені позивачем у зв’язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції у вигляді судового збору в розмірі 5286,00 грн., а всього в сумі 8810,00 грн..

Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» – задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року – скасувати, прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000121/2 від 09 серпня 2017 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00843 від 09 серпня 2017 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (код ЄДРПОУ 40017905) судові витрати в сумі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн. з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок її бюджетних асигнувань.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 23 травня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_3 ОСОБА_2