Постанова № 74172799, 17.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Штих Т.В.

Суддя-доповідач: Мінаєва О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 638/6631/17Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Макаренко Я.М. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.02.2018 р. по справі № 638/6631/17, суддя Штих Т.В., м. Харків,

за позовом ОСОБА_2

до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області (надалі по тексту - перший відповідач), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі по тексту - другий відповідач), в якому просив суд:

- визнати бездіяльність (дії) головного управління Держспецзв'язку в Харківській області, яка полягає у невключенні у довідку для нарахування пенсії даних з грошового забезпечення без урахування грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за безперервну службу та одноразової грошової допомоги при звільненні - протиправними;

- зобов'язати управління Держспецзв'язку в Харківській області надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії з зазначенням відомостей про розміри грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально- побутових питань, індексації, одноразової грошової винагороди за безперервну службу та одноразової грошової допомоги при звільненні;

- визнати дії (бездіяльність) ГУПФУ в Харківській області в частині послаблення контролю за нарахуванням пенсії - протиправними;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання вказаної довідки перерахувати та виплачувати пенсію з урахуванням відомостей про розміри грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально- побутових питань, індексації, одноразової грошової винагороди за безперервну службу, та одноразової грошової допомоги при звільненні здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 01.01.2011 року;

- зобов'язати Управління Держспецзв'язку в Харківській області та Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області надати звіти про виконання судового рішення;

- стягнути з відповідача, Управління Держспецзв'язку в Харківській області моральну шкоду в сумі 6199 гривень;

- стягнути на його користь сплачений судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.02.2018 року позов задоволено частково.

Визнано бездіяльність (дії) Головного управління Держспецзв'язку в Харківській області яка полягає у не включенні у довідку для нарахування ОСОБА_2 пенсії даних з грошового забезпечення без урахування грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за безперервну службу - протиправними.

Зобов'язано управління Держспецзв'язку в Харківській області надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про додаткові види грошового забезпечення для нарахування ОСОБА_2 пенсії з зазначенням відомостей про розміри грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально- побутових питань, індексації, одноразової грошової винагороди за безперервну службу.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання вказаної довідки перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію з 01.01.2016 року з урахуванням відомостей про розміри грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально- побутових питань, індексації, одноразової грошової винагороди за безперервну службу, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 01.01.2016 року.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 пропорційно з кожного за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та управління Держспецзв'язку в Харківській області сплачений позивачем судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, а також на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю відповідно до заявлених вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги позивач зазначає доводи, що ним було сплачено страхові внески з одноразової грошової допомоги при звільненні, а тому її розмір має бути врахований при здійсненні перерахунку пенсії, також зазначає доводи щодо правомірності вимог по виплаті пенсії за минулий час без обмежень строком, а також щодо наявної моральної шкоди, заподіяної першим відповідачем.

Також, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, апеляційну скаргу подав відповідач, Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржуване рішення скасувати в частині задоволення позову та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити повністю.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає доводи щодо відсутності законних підстав для надання довідки про розмір оспорюваного грошового забезпечення та, як наслідок, перерахунку пенсії на її підставі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення позивача, представників відповідачів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги відповідача підлягають задоволенню, вимоги позивача- залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 є пенсіонером Збройних Сил України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 31 грудня 2010 року йому призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Приймаючи постанову в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обчислення пенсії позивачу слід проводити з урахуванням грошового забезпечення, до якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова винагорода за безперервну службу, які отримував позивач під час проходження служби та з яких нараховані і сплачені страхові внески. При цьому, виходячи з безпідставності вимог позивача, суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову в частині надання довідки для нарахування пенсії, з включенням даних з грошового забезпечення з урахуванням одноразової грошової винагороди при звільненні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог та не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Виходячи з аналізу зазначеної норми, до складу грошового забезпечення військовослужбовця входять основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Норми і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній до 01.10.2011 року) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчений ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній з 01.10.2011 року) встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, приписами зазначеної норми передбачено вичерпний перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що враховуються при призначенні пенсії. При цьому, в переліку складових грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, наведених у ч.3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, відсутні одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що одноразові додаткові види грошового забезпечення (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, одноразова грошова винагорода за безперервну службу та одноразова грошова допомога при звільненні) не враховуються при визначенні розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії.

Наведена правова позиція кореспондується з висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 13.05.2015 року.

За приписами ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Так, 13.05.2015р. Конституційним Судом України прийнято рішення по справі № 1-9/2015 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

За наслідками розгляду вказаної справи Конституційний Суд України вирішив, що Положення першого речення частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року N 2262-XII з наступними змінами, згідно з якими "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством", в аспекті порушених у конституційному зверненні питань необхідно розуміти так, що до встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належать лише надбавки, доплати, підвищення.

Згідно висновків Конституційного Суду України, наведених у рішенні від 13.05.2015 року по справі № 1-9/2015, аналіз положень ст.ст. 43 та 63 Закону № 2262-ХІІ вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63), виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом. Перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України.

Отже, відповідно до зазначених висновків Конституційного Суду України, приписами ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ визначено виключний перелік певних видів складових грошового забезпечення військовослужбовця, на підставі яких проводиться призначення пенсії.

Крім того, зазначеною нормою встановлено, що повноваження з визначення порядку призначення та виплати пенсій військовослужбовцям надано Кабінету Міністрів України.

Так, відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією незалежно від наявних перерв у службі. Середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 календарні місяці і за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 календарні місяці служби підряд (перед зверненням за пенсією) чи за 60 календарних місяців служби підряд (протягом всієї служби) відповідно на 24 і 60.

Таким чином, перелік видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні пенсії, визначений вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України, відповідає приписам ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що включення грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової винагороди за безперервну службу та одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, що виплачується військовослужбовцям, та сплата з вказаних складових внесків на загальнообов'язкове страхування, не доводить наявність підстав для включення їх до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, оскільки такі підстави законодавчо не закріплені.

Враховуючи, що приписи ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ не передбачають врахування всіх видів грошового забезпечення, які були виплачені військовослужбовцю за час проходження служби та з яких сплачено страхові внески при призначенні пенсії, а наведений вказаною нормою перелік видів грошового забезпечення, які є підставою для призначення пенсії, є вичерпним, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача щодо ненадання стосовно позивача довідки, необхідної для призначення та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з включенням оспорюваних складових видів грошового забезпечення є правомірними.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні цієї частини позову.

При цьому, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправними дій щодо невключення в довідку для нарахування пенсії одноразової грошової допомоги при звільненні та зобов'язання управління Держспецзв'язку в Харківській області надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки із зазначенням цих відомостей, підлягає залишенню без змін.

Також, колегія суддів зазначає, що наслідки пропуску строку для звернення до суду не підлягають застосуванню при вирішенні цієї справи, оскільки вважає, що в частині вимог позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії після отримання довідки про розмір грошового забезпечення, з 01.01.2011 року, необхідно відмовити, з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист встановленим даною нормою шляхом.

Отже, за змістом зазначених норм захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З матеріалів справи встановлено, що на момент розгляду справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не було прийнято рішення щодо проведення позивачу перерахунку пенсії або про відмову в такому перерахунку, здійснення якого проводиться на підставі довідки Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області.

Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії після отримання вказаної довідки, грунтуються на припущеннях про можливі порушення з боку відповідача та є передчасними.

Враховуючи, що Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює можливості захисту порушених прав та інтересів осіб на майбутнє, а судове рішення повинно містити приписи щодо встановлених порушень, колегія суддів дійшла висновку щодо безпідставності зазначених позовних вимог.

Крім того, враховуючи висновки колегії суддів щодо відсутності порушень прав позивача відповідачами, позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди та визнання дій органу пенсійного фонду щодо послаблення контролю за нарахуванням пенсії, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку скасування або зміни судового рішення в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції.

Оскільки, колегія суддів дійшла висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог, постанова суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивача понесених, у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, судових витрат, підлягає скасуванню.

Отже, переглянувши оскаржуване рішення, колегія суддів вважає, що через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову. Разом з цим, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо відмови в задоволенні позову і правильно застосував норми матеріального та процесуального права в цій частині.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, п. 4 ч. 1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.02.2018 по справі № 638/6631/17 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення судових витрат скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

В частині відмови в задоволенні позову рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.02.2018 р. по справі № 638/6631/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя О.М. МінаєваСудді Я.М. Макаренко Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 22.05.2018 р.