Постанова № 74172718, 22.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 766/17790/17

Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К. час і місце ухвалення: 16 год.02 хв., м.Херсон

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаОСОБА_1суддів: ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 р. по справі № 766/17790/17 за позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання дій протиправними, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі УМВС України в Херсонській області), про визнання дії УМВС України в Херсонській області по відмові в задоволені заяви про визнання ветераном внутрішніх справ України незаконними; - зобов’язання УМВС України в Херсонській області визнати – ОСОБА_4 ветераном органів внутрішніх справ України на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист»; - зобов'язання УМВС України в Херсонській області впродовж одного місяця після прийняття рішення судом належнім чином оформити і видати ОСОБА_4 посвідчення та нагрудний знак ветерана органів внутрішніх справ України, мотивуючи його тим, що вислуга років на день звільнення відповідно до наказу УМВС України в Херсонській області № 2 о/с від 31.01.2017 року становить у календарному обчисленні 21 рік 10 місяців 11 днів, у пільговому обчисленні 30 років 07 місяців 06 днів. А тому, позивач має право відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» на отримання статусу ветерана органів внутрішніх справ.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року позов задоволено частково. Визнано дії УМВС України в Херсонській області про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 про визнання ветераном внутрішніх справ України протиправними. Зобов'язано УМВС України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 28.08.2017 р. щодо визнання його ветераном внутрішніх справ України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, УМВС України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні вимог позивача відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов частково, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" час навчання в вищому навчальному закладі до військової служби та служби в органах внутрішніх справ не зараховується, тому правові підстави для надання позивачу статусу ветерана органів внутрішніх справ відсутні.

Учасники справи сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся із листом до ГУ НП України в Херсонській області 28 серпня 2017 року, відповідно до якого просив сприяти у додержанні вимог Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" щодо надання йому посвідчення та нагрудного знаку ветерана ОВС України та вирішити вказане питання.

Головне управління Національної поліції в Херсонській області Управління кадрового забезпечення України листом від 14 вересня 2017 року за № 2392/2/01-2017 повідомило, що звернення позивача від 28.08.2017 р. направлено для розгляду ліквідаційній комісії УМВС України в Херсонській області за належністю.

14.09.2017 року УМВС України в Херсонській області листом № 163/04/2-2017 відмовило позивачу у наданні статусу ветерана органів внутрішніх справ.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач оскаржив її до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на одержання посвідчення та вручення йому нагрудного знаку ветерана органів внутрішніх справ, оскільки відповідно до наказу УМВС України в Херсонській області від 31.03.2017 р. № 2 о/с має достатній стаж служби у пільговому обчисленні, що відповідає п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України № 203/98-ВР.

Одеський апеляційний адміністративний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України від 24 березня 1998 року № 203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі – Закон № 203/98-ВР) – Ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами Національної поліції, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визнаються громадяни України: - які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 2002 року № 742 «Про порядок видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран органів внутрішніх справ» на видачу посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран органів внутрішніх справ» поширено дію Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран військової служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1601 (далі - Порядок № 1601).

Згідно з пункту 3 Порядку № 1601 підставою для видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран військової служби» є один з таких документів: наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку; довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності I чи II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби; посвідчення про нагородження медаллю «Ветеран Вооруженных Сил СССР».

Відповідно до пункту 1 розділу I Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114) до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

Час перебування осіб рядового і начальницького складу на службі в органах внутрішніх справ зараховується до загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу за спеціальністю згідно з законодавством (пункт 20 Положення № 114).

Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2003 року № 4-рп/2003, з-поміж іншого, зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей, що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.

Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» набуття статусу ветерана органів внутрішніх справ не пов'язується з часом звільнення особи зі служби в цих органах. З тексту статті 5 Закону очевидно, що ветеранами органів внутрішніх справ визнаються особи за умови наявності таких фактів: громадянство України; бездоганна служба; 25 і більше років вислуги у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні); звільнення в запас або у відставку (а) відповідно до законодавства України, (б) відповідно до законодавства колишнього Союзу РСР, (в) відповідно до законодавства держав СНД».

Питання щодо обчислення вислуги років при призначенні пенсії особам, звільненим з військової служби, регулюється Законом України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Порядок № 393).

Закон № 2262-ХІІ, а також Закон № 203/98-ВР регулюють сферу правовідносин, що виникають у зв'язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Разом з тим, при вирішенні питання про надання статусу ветерана органів внутрішніх справ на підставі статті 5 Закону № 203/98-ВР, також слід брати до уваги положення Закону № 2262-ХІІ при обчисленні «вислуги років».

Відповідно до статті 1 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону України № 2262-XII до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Такий самий порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за цим Законом встановлено і в пункті 2 Порядку № 393.

Верховний Суд України у постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-411а14) щодо зарахування до вислуги років осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, часу їхнього навчання відповідно до статті 17 цього Закону зазначив, що «у наведеному вище тексті норми права розділові знаки і сполучник «також» у сполученні з «а» вказують, що обставини, викладені після сполучника, мають таке саме значення, як і викладені до зазначеного сполучника. Тобто додатково до вислуги років при призначенні пенсії зараховується час навчання у цивільних вищих навчальних закладах і в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання. Виходячи з вищевикладеного, додатково до вказаної вислуги може бути зарахований час навчання в навчальних закладах, зазначених у статті 17 вказаного вище Закону, якщо після їх закінчення присвоюється офіцерське (спеціальне) звання.

На підставі аналізу наведених вище норм права та враховуючи особливий статус осіб, які мають право на пенсію військовослужбовця, колегія суддів дійшла висновку про те, що до вислуги років особам, звільненим з військової служби, при призначенні пенсій на умовах Закону № 2262-XII додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік за шість місяців.

31 січня 2017 року управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області прийнято наказ № 2 о/с "Про особовий склад", відповідно до якого внесено зміни в пункт наказу УМВС від 23 квітня 2014 року № 88 о/с в частині звільнення: підполковника міліції ОСОБА_4, старшого інспектора - чергового чергової частини штабу Херсонського міського управління МВСС України. Вислугу на день звільнення вважати: у календарному обчислення: 21 рік 10 місяців 11 днів; у пільговому обчисленні: 30 років 07 місяців 06 днів. Підставою для прийняття вказаного наказу є постанова Херсонського міського суду Херсонської області від 20.07.2016 р. № 766/5466/16-а, висновок УМВС від 30 січня 2017 року.

Суд першої інстанції зазначає, що позивач має право на одержання посвідчення та вручення йому нагрудного знаку ветерана органів внутрішніх справ, оскільки відповідно до наказу УМВС України в Херсонській області від 31.03.2017 р. № 2 о/с має достатній стаж служби у пільговому обчисленні, що відповідає п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України № 203/98-ВР.

Однак, з таким висновком колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до характеристики Херсонського індустріального інституту від 25.09.1996 року, у період з 1991 по 1996 роки ОСОБА_4 навчався в зазначеному інституті та по закінченню отримав вищу освіту, що підтверджується дипломом. В подальшому, відповідно до наказу УМВС України в Херсонській області від 25.10.1996 року № 46 о/с прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України. На підставі подання від 25.01.1997 року, наказом МВС України від 01.04.1997 № 118 о/с позивачу було присвоєно перше спеціальне звання лейтенант міліції.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України № 2262-XII до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Тобто до призначення на посаду в органах внутрішніх справ позивачу офіцерського звання не присвоювалось.

Отже, враховуючи особливий статус осіб, які проходять службу в органах внутрішніх справ, сам факт того, що позивач до вступу на службу в органи внутрішніх справ навчався у вищому навчальному закладі не є достатньою підставою для зарахування цього періоду навчання до вислуги років (як календарної, так і пільгової), яка дає право на отримання статусу ветерана органів внутрішніх справ.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов не правильного висновку про те, що навчання позивача у цивільному вищому навчальному закладі, може вважатися проходженням служби в органах внутрішніх справ, оскільки позивачу після навчався у вищому навчальному закладі не було присвоєно офіцерського (спеціального) звання, а відтак немає підстав для зарахування часу такого навчання до вислуги років на підставі статті 17 Закону № 2262-ХІІ.

Посилання суду першої інстанції на постанову суду від 20.07.2016 року № 766/5466/16-а, та висновок від УМВС в Херсонській області від 30.01.2017 року є помилковим, оскільки вказане рішення суду мало на меті захист конкретного права позивача, а саме права на пенсію в певному розмірі.

Таким чином, станом на дату звільнення з органів внутрішніх справ вислуга позивача в календарному обчисленні становить 19 років 05 місяці і 13 днів, що недостатньо для надання йому статусу ветерана органів внутрішніх справ відповідно до статті 5 Закону № 203/98-ВР.

Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в своєму рішенні від 19.10.2016 року по справі К/800/12312/16.

Враховуючи вище викладене, колегія судів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було неправильно застосовано норми матеріального права, а відтак, відповідно до ст. ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, - задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року по справі № 766/17790/17, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у позові ОСОБА_4, - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

суддя-доповідач: ОСОБА_1судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3