Постанова № 74172699, 21.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3297/17

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Турецької І.О.

суддів – Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Березівкаагрошляхбуд» до ОСОБА_1 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Березівкаагрошляхбуд» (далі – ТОВ «Березівкаагрошляхбуд») звернулось до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_1 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі – ОСОБА_1 ДАБІ в Одеській області) та згідно заяви про відкликання частини позовних вимог (а.с.36) просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №95/1015-05/1-4472 від 11 травня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 ДАБІ в Одеській області було порушено процедуру проведення позапланової перевірки.

Так, як вказує позивач, він не отримував, у строк, передбачений законодавством, повідомлення про проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог містобудівного законодавства на відповідному об’єкті будівництва.

Отже, на думку позивача, в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений п.2 ч.6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме – недопуск посадових осіб ОСОБА_1 ДАБІ в Одеській області до перевірки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року позов задоволено.

Суд визнав протиправною та скасував постанову ОСОБА_1 ДАБІ в Одеській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №95/1015-05/1-4472 від 11 травня 2017 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції погодився з позицією позивача та зазначив, що суб’єктом владних повноважень не було надано доказів на підтвердження надіслання, у визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі – Порядок №553), строк, на адресу ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» відповідного повідомлення про проведення перевірки та його отримання суб’єктом містобудування.

Це, на думку суду, свідчить про неправомірність складення контролюючим органом акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 04 травня 2017 року та спірної постанови про накладення штрафу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ДАБІ в Одеській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У своїх доводах апелянт посилається на відсутність з його боку порушень вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та про дотримання умов проведення перевірки, що визначені Порядком №553.

Так, апелянт зазначає, що копія листа ОСОБА_1 ДАБІ в Одеській області, яким було проінформовано позивача про проведення позапланової перевірки, додано товариством в додатках до позову, а це, свідчить про своєчасне сповіщення позивача про проведення перевірки.

Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

З’ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Так, судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» з 11 червня 2003 року зареєстроване як юридична особа, до видів діяльності якої відносяться: - інші будівельно-монтажні роботи; - діяльність у сфері архітектури; - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; - будівництво житлових і нежитлових будівель; - будівництво доріг і автострад (основний).

ОСОБА_1 ДАБІ в Одеській області №1015-05/1-3822 від 19 квітня 2017 року, ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» повідомлялося, що за дорученням ДАБІ України від 30 березня 2017 року №40-1710ел, що прийнято на підставі електронного звернення журналіста ОСОБА_2 від 30 березня 2017 року, 04 травня 2017 року об 11:00 год. за адресою: перехрестя вулиці 8 Березня та Шкільної у м. Подільськ Одеської області буде проводитись позапланова перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства під час ремонтно-будівельних робіт з асфальтування вулиць м. Подільська, які виконує ТОВ «Березівкаагрошляхбуд».

Зазначено про необхідність ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» призначити уповноважену особу ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» та забезпечити її присутність. Крім того, у даному листі зазначено перелік необхідних документів, які необхідно надати до перевірки (а.с.20-21).

04 травня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_1 ДАБІ в Одеській області, на підставі наказу ДАБІ України від 04 квітня 2017 року №74П, направлення на проведення позапланової перевірки від 04 квітня 2017 року №454 здійснено виїзд на місце проведення позапланової перевірки.

Представники ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» для участі в проведенні позапланової перевірки не з’явилися та не надали необхідні документи для її проведення, необхідність надання яких була зазначена у листі ОСОБА_1 ДАБІ в Одеській області від 19 квітня 2017 року №1015-05/1-3822.

04 травня 2017 року головним інспектором Департаменту ДАБІ в Одеській області складено акт про недопущення посадових осіб вказаного органу на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагалось від ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» надати проектно-правову документацію щодо вказаного об’єкту та допустити посадових осіб на зазначений об’єкт для проведення перевірки в термін до 15 травня 2017 року (а.с.15-16).

У той же день, 04 травня 2017 року, головним інспектором будівельного нагляду, у зв’язку із нез’явленням представників ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» для проведення перевірки та ненадання документів, що стало перешкодою ОСОБА_1 виконати покладені на нього функції, було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За змістом протоколу, позивач порушив вимоги п.1 ч.4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ч.1 п.11 Порядку №553 (а.с.18-19).

Також в даному протоколі зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 11 травня 2017 року у приміщенні ОСОБА_1 ДАБІ в Одеській області та зроблено примітка про те, що від підписання протоколу представник товариства відмовився.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 04 травня 2017 року було надіслано поштою, який згідно поштового ідентифікатора №6630202657007, вказаного в протоколі, та відстеження поштових пересилань на сайті «Укрпошта» отримано ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» 11 травня 2017 року.

11 травня 2017 року, за відсутності належного сповіщення ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, головний інспектор Департаменту ДАБІ в Одеській області прийняв постанову №95/1015-05/1-4472, якою визнав позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та наклав штраф у розмірі 16 840,00 грн. (а.с.14).

Суд першої інстанції, проаналізувавши фактичні обставини справи та вірно визначивши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Про законність та обґрунтованість судового рішення, свідчать наступні норми права.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль – це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, приписами п.2 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до п.5 цього ж Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Виходячи з викладених норм права та фактичних обставин справи у суб’єкта контролю були підстави для проведення позапланового заходу.

Проте, відповідно до п.9 Порядку №553 при проведенні державного архітектурно-будівельного контролю необхідно дотримання певних умов, зокрема, проводити такий контроль у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Пунктом 14 Порядку №553 передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:

- допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Позивач не заперечує проти отримання повідомлення про проведення перевірки від 19.04.2017 року, однак зазначає, що воно оформлено неналежним чином, посилаючись при цьому на ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Так, відповідно до вказаної правової норми підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред’явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Отже, виходячи з приписів наведеної вище статті, позивач повинен бути обізнаний щодо питань скоєного ним порушення, що спричинило шкоду життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави та щодо питань, які належить з'ясувати при проведенні позапланового заходу.

Однак, ОСОБА_1 ДАБІ в Одеській області, направляючи листа, не зазначив щодо якого самого об’єкту будівництва буде здійснюватися перевірка, в якому статусі перебував позивач, здійснюючи ремонтно-будівельні роботи, яке порушення ним скоєне при проведенні робіт.

Як підкреслив ТОВ «Березівкаагрошляхбуд», суб’єктом владних повноважень не зазначено в спірному листі будь-яких доказів, що саме він, як суб’єкт господарювання здійснював ремонтно-будівельні роботи з асфальтування вулиць м. Подільска, у зв’язку з чим, вважає себе неналежним суб’єктом перевірки.

Колегія суддів вважає обґрунтованими дані зауваження позивача, адже аналіз спірного повідомлення про проведення перевірки свідчить про те, що від ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» вимагали документи, як від проектувальника, підрядника, представника технічного нагляду.

Дійсно, в цьому листі відсутні посилання на будь-які документи, що свідчили б про виконання, саме позивачем спірних робіт.

Наведене, на думку суду апеляційної інстанції, звільняло позивача бути присутнім на об’єкті будівництва та надавати документи, оскільки, в порушенні ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», не зазначено перелік питань, які повинні бути з’ясовані при проведенні перевірки та не зазначено, яке саме порушення при виконанні робіт здійснив позивач.

Колегія суддів не погоджується з мотивами рішення суду першої інстанції щодо неотримання позивачем повідомлення про проведення перевірки та відповідно із тим, що вказаний факт був підставою для недопущення посадових осіб ДАБІ на об’єкт будівництва, оскільки, як правильно зазначив апелянт, позивачем не спростовано факту отримання повідомлення про проведення перевірки своєчасно.

Однак, зазначені мотиви, що викладені в рішенні суду першої інстанції, не можуть бути підставою для його скасування, оскільки не впливають на його обґрунтованість.

Далі, суд апеляційної інстанції бажає зазначити, що відповідно до п.п. 16-18 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі – Порядок №244), справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі – справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб’єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб’єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04 травня 2017 року призначив розгляд справи на 11 травня 2017 року у приміщенні ОСОБА_1 ДАБІ в Одеській області. Даний протокол отримано позивачем 11 травня 2017 року. Інших повідомлень про розгляд справи відповідачем не направлялися.

Тобто, з викладеного можна дійти висновку, що про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивач дізнався 11 травня 2017 року, тобто в день прийняття спірної постанови про накладення штрафу.

Викладене свідчить про те, що суб’єкт владних повноважень позбавив позивача права взяти участь у розгляді справи, так само, як і дати пояснення по суті правопорушення, заявити клопотання про надання доказів, скористатись правовою допомогою при розгляді справи, надати будь-які пояснення та документи.

Це є порушенням прав позивача та п.17 Порядку №244.

Також суд апеляційної інстанції бажає зазначити, що розмір штрафу визначений в постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11 травня 2017 року не відповідає санкції п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Так, норма даної статті, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, передбачала, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій – у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року складав 1600 грн.

Тобто, сума штрафу за дане правопорушення повинна складати 16 000,00 грн., однак штраф на позивача накладений в сумі 16 840,00 грн.

Окрім того, слід зауважити, що зі змісту спірної постанови від 11 травня 2017 року, припису та протоколу від 04 травня 2017 року слідує, що посадовими особами відповідача, при проведенні позапланової перевірки, було встановлено порушення ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» вимог п.1 ч.4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Проте, ч.4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції на момент вчинення правопорушення та винесення постанови) складається лише тільки із одного абзацу та відповідно ні пункту під №3, ні інших пунктів взагалі не містить, та, в свою чергу, має наступний зміст:

«орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами державної статистики, Національної поліції, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» взагалі не могла порушити приписи п.1 ч.4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» через відсутність такої норми Закону.

Отже, викладене в сукупності свідчить про протиправність рішення суб’єкта владних повноважень про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посилання в апеляційній скарзі на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2017 року у справі за №815/3660/17, де предметом розгляду були аналогічні вимоги позивача щодо проведення спірного позапланового заходу, є недоречним, оскільки вказане рішення було скасовано постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року.

Даним рішенням суду апеляційної інстанції було встановлено відсутність факту недопущення посадової особи ОСОБА_1 ДАБІ в Одеській області на об'єкт будівництва для виконання покладених на нього функцій та відповідно відсутності факту порушення п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є всі підстави, відповідно до статті 316 КАС України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області – залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Березівкаагрошляхбуд» до ОСОБА_1 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Доповідач – суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова

Повне судове рішення складено 21.05.2018 року.