Рішення № 74172488, 22.05.2018, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.05.2018

Справа № 497/514/18

Провадження № 2/497/380/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря – Ковтун О.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про скасування заборони відчуження об'єкту нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, який зареєстрований і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, Республіка Молдова, звернувся до суду з вищезазначеним позовом, та просить постановити рішення яким скасувати заборону відчуження об'єкту нерухомого майна: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та виключити відомості про зазначену заборону з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.

В обґрунтування вимог стверджує, що рішенням Болградського районного суду Одеської області від 06.11.2017 року за ним визнано право власності на квартиру загальною площею 35.3 кв.м. що розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка належала померлій ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14.03.2006 року, посвідченого державним нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за №1135, як за спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_2, померлої 25 лютого 2017 року.

Позивач 18.01.2018 року звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно для проведення державної реєстрації права власності за ним на вищеназвану квартиру, але йому було відмовлено у державній реєстрації у зв'язку з встановленням наявності зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно. При цьому йому, позивачу було повідомлено, що заборону зареєстровано 28.11.2008 року державним нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3

06.02.2018 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу ОСОБА_3 для отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна.

З інформаційної довідки № НОМЕР_1 від 06.02.2018 року наданої приватним нотаріусом ОСОБА_3, вбачається, що право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, належить ОСОБА_2, яка не є громадянином України, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14.03.2006 року, посвідченого державним нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_3

Як вбачається з відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна підставою обтяження є договір довічного утримання, №1792, від 15.04.1997 року. Однак, на час укладення договору купівлі- продажу квартири між матір’ю позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_4, тобто станом на 14.03.2006 року, договір довічного утримання від 15.04.1997 року, за реєстром № 1792 був припинений, відповідно і заборона відчуження квартири повинна була бути скасована.

Зазначене стало приводом для звернення до суду.

Ухвалою від 30.03.2018 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд на 19.04.2018 року о 13:00 годині (а.с.24). Відповідачу запропоновано у строк, визначений ухвалою судді подати письмовий відзив на позовну заяву, та усі наявні у них докази.

11.04.2018 року від представника Болградської міської ради Одеської області надійшла заява, про визнання позову у повному обсязі та про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с.27-28).

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, пояснення сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В силу ст.ст.317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Також як передбачено ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення Болградського районного суду від 06.11.2017 року за позивачем ОСОБА_1 визнано право власності на квартиру загальною площею 35,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4, яка належала померлій 25 лютого 2017 року ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14.03.2006 року.

Рішення набрала законної сили 17.11.2017 року (а.с.12).

Положеннями ч.4 ст.82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

А відтак, дане рішення підлягає обов’язковому виконанню і є приюдиційним для розгляду даної справи.

18.01.2018 року звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно для проведення державної реєстрації за ним на вищеназвану квартиру, але йому було відмовлено у державній реєстрації у зв'язку із встановленням наявності зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно. При цьому йому, позивачу було повідомлено, що заборону зареєстровано 28.11.2008 року державним нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3 (а.с.14).

06.02.2018 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу ОСОБА_3 для отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна.

З інформаційної довідки № НОМЕР_1 від 06.02.2018 року наданої приватним нотаріусом ОСОБА_3, вбачається, що право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5, належить ОСОБА_2, яка не є громадянином України, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14.03.2006 року, посвідченого державним нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_3 (а.с.13).

Тобто, на теперішній час в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна є запис про заборону відчуження нерухомого майна, а саме квартири №АДРЕСА_6.

Як вбачається з відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна підставою обтяження є договір довічного утримання, №1792, від 15.04.1997 року (а.с.13).

Однак, 14 березня 2006 року був укладений договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_7 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, громадянкою республіки Молдова, посвідчений державним нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 1135 (а.с.15).

В Державному реєстрі правочинів дана угода була зареєстрована (а.с.16), та 02.04.2006 року видано ОСОБА_3 про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.17).

З матеріалів справи, наданої Одеським державним нотаріальним архівом Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 11.04.2018 року вбачається, що при укладенні вищеназваного договору купівлі-продажу жодних заборон відчужень не було, в зв’язку з чим було проведено угоду шляхом укладення договору (а.с.32-49).

Також судом досліджено матеріали щодо Договору довічного утримання, який був укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 15.04.1997 року, посвідчений тим же державним нотаріусом ОСОБА_3. при цьому нотаріусом було прийнято рішення про заборону відчуження укладеного в договорі майна, квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_7, належної вже ОСОБА_4 до припинення договору довічного утримання.

З аналізу досліджених документів вбачається, що після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_4 будучи повноправною власницею спірної квартири, на цілком законних підставах уклала договір купівлі-продажу цього майна ОСОБА_2, який був посвідчений державним нотаріусом, при цьому нотаріус попередньо не скасувала заборону відчуження цього майна, про яку значаться відомості до теперішнього часу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ….

Відповідно до ст.8, ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.6 постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав.

Державний реєстратор - нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.

Відповідно до ст.73 Закону України «Про нотаріат», нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Положеннями ст.74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з п.п.5.1. п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, нотаріус знімає заборону відчуження при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Пунктом 1 ч.2 ст.27 Закону … передбачено, що державна реєстрація проводиться на підставі рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Таким чином, враховуючи, що позивач набув право на нерухоме майно, квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_7, але на це майно до теперішнього часу накладено заборону відчуження ще за договором довічного утримання від 15.04.1997 року, який був реалізованим і право власності перейшло до ОСОБА_4, яка в свою чергу уклала договір купівлі-продажу цієї квартири з ОСОБА_7, та при цьому нотаріусом не було скасовано заборону відчуження, що перешкоджає позивачу реалізувати належним чином своє право власності.

Враховуючи те, що Болградської державної нотаріальної контори, на даний час не існує, і державний нотаріус ОСОБА_3 як реєстратор своєчасно не здійснила усі необхідні заходи для зняття заборони відчуження, як наслідок позивач позбавлений можливості реалізувати свої права власника нерухомого майна в інший, крім судового захисту, спосіб, суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити.

Керуючись ст.ст.317, 319, 321, 391 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст.4, 10, 13, 76-81, 83, 95, 200, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про скасування заборони відчуження об'єкту нерухомого майна - задовольнити.

Скасувати заборону відчуження на нерухоме майно розташоване за адресою: Одеська область, м. Болград, вул. Шпитальна, буд. 49, квартира, №21, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна 28.11.2008 року 12:19:45 за № 8240826, реєстратором: Болградська районна державна нотаріальна контора:68700, Одеська область, Болградський район, м. Болград, вул. 25 Серпня, 192. Підстава обтяження: договір довічного утримання, 1792, 15.04.1997, Болградська державна нотаріальна контора; об’єкт обтяження: квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8; власник ОСОБА_8, ОСОБА_9, причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: Архівний номер:2721943ODESSA9, архівна дата: 26.10.2001, Дата виникнення: 15.04.1997, № реєстра: 5-1997, внутр.№3901F83B2BF22D2DE6228 та виключити відомості про зазначену заборону з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.В.Кодінцева