Ухвала суду № 74171716, 23.05.2018, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/108/18

Провадження № 1-кс/499/94/18

У Х В А Л А

Іменем України

"23" травня 2018 р. смт.Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Тимчука Р.М. за участю учасників кримінального провадження: секретаря судового засідання Мельника Р.А., прокурора Морванюка Ю.О., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду заяву про відвід судді Погорєлова І.В. у справі кримінального провадження №42017160000001388 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт кримінального провадження №42017160000001388 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України перебуває на розгляді у судді Погорєлова І.В.

Прокурором Морванюком Ю.О. було заявлено відвід судді Погорєлову І.В., та вказана заява відповідно до ст.81 КПК України була направлена для розгляду судді Іванівського районного суду Одеської області Тимчуку Р.М.

У своїй заяві прокурор посилався на ті обставини, що кримінальне провадження, яке є резонансним, оскільки здійснювалось відносно службової особи, яка займала відповідальне становище та тривалий час перебувала на керівній посаді в державному (правоохоронному) органі, юрисдикція якого поширюється на Іванівський район Одеської області, а саме заступника начальника Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУ НП в Одеській області та ОСОБА_1 є мешканцем Іванівського району Одеської області.

Виходячи з наведеного, є об’єктивні підстави припускати, що вказана службова особа, використовуючи родинні та службові зв’язки, може впливати на склад суддів Іванівського районного суду Одеської області. Крім того слід зазначити, що син ОСОБА_1 є співробітником Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУ НП В Одеській області та у зв’язку з виконанням покладених на нього службових обов’язків (слідчого) звертається з відповідними процесуальними документами, які, в тому числі розглядаються головуючим (ОСОБА_3В.). З огляду на зазначене, сторона публічного обвинувачення висловлювала недовіру всьому складу Іванівського районного суду Одеської області. Раніше, під головуванням судді Погорєлова І.В. у задоволенні відводу прокурора Морванюка Ю.О. судді Тимчуку Р.М. було відмовлено у зв’язку з відсутністю підстав для його задоволення.

Вказане рішення поставило під сумнів незалежне та справедливе розгляд провадження безстороннім судом, у зв’язку з чим просить розглянути вказаний відвід.

Не погодившись з відсутністю підстав для відводу 25.04.2018 року суддею Тимчуком Р.М. у вказаному провадженні заявлено самовідвід.

У судовому засіданні прокурор заяву підтримав, додатково пояснив, що письмових доказів на підтвердження існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, оскільки на даний час не має змоги долучити матеріали, які були зібрані під час досудового розслідування та підтверджують виконання обвинуваченим своїх службових обов’язків в співпраці з Іванівським районним судом. Також посилався на рішення НАЗК України від 29.09.2017 року про затвердження Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Та також зазначив, що син обвинуваченого на даний час працює слідчим Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУНП України в Одеській області, що також може стати підставою для виникнення конфліктів інтересів. Зазначив, що на даний момент не має повноважень заявляти відвід іншим суддям Іванівського районного суду, тому заявляє відвід лише головуючому по справі ОСОБА_4

Захисник обвинуваченого та обвинувачений заперечували проти задоволення заяви про відвід судді з мотивів її необґрунтованості та невідповідності вимог закону, зазначили, що на даний час обвинувачений звільнений з роботи, просили суд відмовити у задоволенні заяви про відвід.

Суддя Погорєлов І.В., якому заявлено відвід у судове засідання не з’явився, пояснень не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Так, розглянувши заяву про відвід та заслухавши пояснення прокурора, обвинуваченого та його захисника, прийшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засіданні зобов’язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч.2 ст.80 КПК України, за цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), який констатує порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР(далі - Конвенція), де зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява N4785/02, рішення від 10 грудня 2009року, п.66, 67).

У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», заява №33958/96, п.44, ECHR 2000-XII, у справі «Газета «Україна-Центр» проти України», заява №16695/04, рішення від 15 липня 2010року, п.31, «Хаусшільдт проти Данії», рішення від 24 травня 1989року, п.48).

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 є обвинуваченим у кримінальному провадженні за ч.3 ст.368 КК України та займав посаду заступника начальника Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеські області, учасником процесу прокурором заявлявся відвід судді з цих підстав та висловилася недовіра судді вважаю, що при розгляді цієї справи у стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви в неупередженості судді, у зв’язку з чим, вважаю доцільним заяву про відвід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 75, 80-82, 369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5 про відвід судді Погорєлова І.В. у кримінальному провадженні №499/108/18 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України – задовольнити.

Кримінальне провадження №499/108/18 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочину передбаченого ч.3 ст.368 КК України передати в канцелярію Іванівського районного суду Одеської області для визначення іншого складу суду у порядку ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_4