Постанова № 74170582, 22.05.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

22.05.2018

Провадження № 3/331/446/2018

331/2690/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Пивоварова Ю.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонер, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

22.03.2018 року приблизно о 13 год. 16 хв., у м. Запоріжжя на вул. Українська, 58, водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Audi A6, д.н. НОМЕР_1, виїхав з прилеглої території на половину дороги по вул. Українська, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не надав перевагу транспортному засобу ВАЗ 21124 д.н. НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення, чим порушив вимоги п. 10.1, 10.2. Правил дорожнього руху. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, постраждалих немає.

В судове засідання ОСОБА_1 з’явився, провину свою не визнав, суду пояснив, що у момент виїзду з території заправки він впевнився у тому, що дорога вільна, та розпочав рух. У цей момент він почув звук автомобільного сигналу, побачив, що по головній дорозі рухається автомобіль, та одразу зупинився. Однак, через невірні дії водія ОСОБА_2, який став різко гальмувати, автомобіль розвернуло на проїзній частині та кинуло у бік його автомобіля, внаслідок чого сталося зіткнення. Вважає винним у даному ДТП водія ОСОБА_2, який невірно відреагував на дорожню ситуацію та не впорався із керуванням власного автомобіля. Зазначив, що на момент зіткнення він зупинив свій автомобіль та не рухався, тому не вбачає своєї провини у ДТП.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 22.03.2018 року він рухався по вулиці Українській, яка є головною дорогою. Перед під"їздом до автозаправочної станції він побачив, що на смугу його руху із території заправки виїзжає автомобіль та не має намір надати йому дорогу. Він став сигналити, щоб попередити водія про порушення ПДР, однак той вже виїхав на його смугу, створивши перешкоду для його автомобіля. Тоді він застосував екстрене гальмування, однак через слизьку дорогу, його автомобіль розвернуло та кинуло у бік автомобіля ОСОБА_1, внаслідок чого сталося зіткнення. Вважає, що ДТП сталося з вини водія ОСОБА_1, який виїхав на головну дорогу, не впевнившись, що відсутні інші автомобілі, тим самим створив для нього аварійну ситуацію, із якою він не зміг впоратися з об"єктивних причин. Просив долучити до матеріалів справи відеозапис з відеореєстратора, який встановлений у його автомобілі.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення правопорушника та потерпілого, матеріали фото та відео фіксації, приходжу до наступних висновків.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до п. 10.1. Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Згідно з п. 10.2. Правил дорожнього руху, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 виїзжав із території заправочної станції, що не оспорювали сторони у судовому засіданні.

З продемонстрованого у судовому засіданні відеозаспису вбачається, що водій ОСОБА_2 рухається на власному автомобілі по проїзній частині вул. Українська та займає крайню праву смугу. Перед наближенням до виїзду із заправочної станції на смугу для руху водія ОСОБА_2 виїзжає автомобіль ОСОБА_1 та перетинає половину ширини смуги. У цей момент водій автомобіля ОСОБА_2 сигналить та різко гальмує, після чого його автомобіль мимоволі розвертає та він боковою частиною стикається із автомобілем ОСОБА_1, який стоїть на смузі руху перпендикулярно до неї.

Як вбачається зі схеми ДТП та відеозапису, зіткнення транспортних засобів сталося на смузі для руху водія ОСОБА_2, при цьому автомобіль ОСОБА_1 проїхав половину ширини вказаної смуги, залишився стояти на цій смузі до зіткнення, створивши тим самим перешкоду для водія ОСОБА_2

Доводи водія ОСОБА_1 про те, що він на момент зіткнення не рухався та зупинився, а ДТП сталося через різке гальмування та втрату керування своїм автомобілем водія ОСОБА_2, суд сприймає критично, оскільки відповідно до Правил дорожнього руху України п.1.4 кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Оскільки відповідно до вимог ПДР України виїзд на головну дорогу із прилеглої території допускається лише із дотриманням вимог пункту 10.2 тобто надання дороги транспортним засобам, які рухаються по головній дорозі, суд відкидає доводи правопорушника про те, що він виїхав на проїзну частину із дотримання Правил дорожнього руху, а ДТП сталося з вини водія ОСОБА_2, оскільки це суперечить встановленим судом фактам

При цьому, порушень вимог ПДР України у діях водія ОСОБА_2 не вбачається, оскільки він перебував у стані аварійної ситуації, викликаної неправомірними діями водія ОСОБА_1, та вживав усіх можливих заходів для запобігання зіткненню, що повністю відповідає правовим нормам.

Крім того, вина водія ОСОБА_1 достовірно підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, матеріалами фото та відео фіксації.

Таким чином, враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

За правилом ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 221, 283-285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. (триста сорок гривень 00 коп.) на р\р 31113149700001 одержувач ГУК у Запорізькій області ЄДРПОУ 37941997 банк ГУДКСУ у Запорізькій області МФО 813015 код класифікації доходів 21081300, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн., на р/р 31215256700001, одержувач коштів ГУК у м. Києві, ЄДРПОУ 37993783, банк ГУДКСУ у м. Києві, код банку 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106.

У разі несплати судового збору у добровільному порядку правопорушником, судовий збір стягується примусово, на р/р 31215256700001, одержувач коштів ГУК у м. Києві, ЄДРПОУ 37993783, банк ГУДКСУ у м. Києві, код банку 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена учасниками процесу на протязі десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги, а також прокурором у порядку, передбаченому ч.5 ст.7, ч.1 ст.287 КУпАП.

Суддя: Ю.О. Пивоварова