Постанова № 7417030, 22.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-22428/08/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  

при секретарі                     Гумуржи Т.В.

за участю

представника позивача                               Кисельова В.С.                    

представника відповідача                               Цвіненко П.О.                     

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство «Виробниче об’єднання «КОНТІ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначає, що 07.08.2008 року позивач через свого митного брокера Закрите акціонерне товариство «УКРСЕРВІС» подав до Східної митниці декларацію митної вартості № 700000005/8/008663, якою задекларував імпорт товару - какао тертого (пасти) ‘GERKENS IVORY COAST NA55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар з метою оформлення товару в режимі «Імпорт-40» у кількості 26250 кг за ціною 3210 доларів США за 1000 кг на загальну митну вартість 84 262,50 доларів США або 408 209,68 гривень. Підставою для здійснення дій митного брокеру є договір доручення № 1740-04.3. на здійснення митних брокерських послуг від 20.12.2005 р., укладений між позивачем та декларантом. Відповідач відмовив в прийнятті декларації митної вартості № 700000005/8/008663, в підтвердження чого надав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020429 віл 08.08.2008 року на підставі на неподання позивачем додаткових документів згідно з вимогами ст. 11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766. 08.08.2008 року позивачем отримане рішення митного органу про визначення митної вартості товару від 08.08.2008 року до ВМД № 700000005/8/008663, яким відділ контролю митної вартості самостійно визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме встановив її на рівні 508 725,00 грн. або 105 000,00 доларів США, тобто за ціною 4 000 доларів США за 1000 кг. Позивач вважає такі дії відповідача та рішення про визначення митної вартості протиправними, оскільки товар 31.07.2008 року ввезений позивачем на територію України в режимі «Імпорт-74», у кількості 26 250 кг за ціною 3116,60 доларів США за 1000 кг на загальну суму 81 810,75 доларів США, як такий, що надійшов для зберігання на митний ліцензійний склад за адресою: м. Макіївка, пер. Трочинського, 22, з метою його подальшого продажу через Консигнатора (позивач) третім особам на виконання умов Договору консигнації на продаж № СК-001 від 01.12.2005 року. Позивач зазначає, що ним заявлена митна вартість товарів і подані відомості про її визначення, які базувались на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, тобто надані відповідачу документи були достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості та здійснення митного контролю.

Позивач наполягає на тому, що ціни на Какао терте (пасту) ‘GERKENS IVORY COAST NA55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар відповідно до норм діючого законодавства України не підлягають державному регулюванню, зокрема з боку органів державної митної служби, тобто, сторони за договором з додержанням норм діючого законодавства, визначили контрактну ціну на Какао терте (пасту) ‘GERKENS IVORY COAST NA55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар в розмірі 3210,00 доларів США за 1000 кг, яка встановлена Специфікацію № 16 від 04.08.2008 року до контракту № СК-01 від 13.06.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача уточнив вимоги та просив дії Східної митниці у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020429 від 08.08.2008 року протиправними, визнати недійсними картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020429 від 08.08.2008 року, рішення про визначення митної вартості товарів від 08.08.2008 року до ВМД № 700000005/8/008663, зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області повернути позивачу з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 20 094,64 грн. шляхом зарахування на поточний рахунок код за ЄДРПОУ одержувача – 25112243, № 26009015110459 в АТ «Укрексімбанк» МФО 334817, надав пояснення аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача Східної митниці у судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що після розгляду пакету документів, поданих до митного оформлення спірних ВМД встановлено, що заявлена декларантом митна вартість товарів, що ввозяться в Україну, значно занижена. На підставі положень п. 11 “Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості”затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.1998 року №339, митницею було запропоновано декларанту позивача надати додаткові документи в обґрунтування заявленої митної вартості. Декларант позивач відмовився від надання додаткових доказів, у результаті чого митним органом зроблено коригування митної вартості товару какао тертого відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо видачі спірних карток відмови відповідач посилається на те, що у зв’язку з неможливістю завершення митного оформлення за спірними ВМД в зв’язку з неподанням позивачем додаткових документів, згідно п.11 Порядку, Східною митницею було відмовлено у митному оформленні і запропоновано позивачу подати нові ВМД з урахуванням митної оцінки згідно з рішеннями про визначення митної вартості. Вважає, що виписуючи спірні картки відмови, Східна митниця діяла виключно в рамках наданих повноважень та у спосіб, передбачений законодавством. Крім того, відповідач зауважує, що товариство погодилось з вимогами, викладеними в картках відмови, а саме скоригувати митну вартість товару згідно митної оцінки, подавши до митниці нові ВМД зі скоригованою митною вартістю та добровільно сплативши всі нараховані митні платежі.

Просив відмовити в задоволені позову.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області до судового засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи за відсутністю представника.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Закрите акціонерне товариство “Виробниче об’єднання “Конті” є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради 22.10.1997 року, внесено до ЄДРПОУ за №25112243.

Східна митниця є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.03.2008 року, внесено до ЄДРПОУ за №35793589, є органом державної влади.

01 березня 2007 року між Закритим акціонерним товариством “Виробниче об’єднання “Конті” укладено договір оренди нежилих приміщень №209-08 з Закритим акціонерним товариством “Укрсервис”, відповідно до якого останній передає у цільове платне користування на строк, встановлений цим договором, об’єкт оренди, що є складським приміщенням площею 1255 м2, розташованого за адресою: м. Макіївка, пров. Трочинського, 22. Ціль оренди є використання об’єкту оренди під розміщення митного ліцензійного складу тимчасового зберігання. (а.с. 20-22).

20 грудня 2005 року Закритим акціонерним товариством “Виробниче об’єднання “Конті” укладено договір доручення №1740-04.3 про надання митних брокерських послуг з Закритим акціонерним товариством “Укрсервис”.

01 грудня 2005 року Закритим акціонерним товариством “Виробниче об’єднання “Конті” (консигнатор) укладено договір консигнації на продаж №GR-001 з Фірмою “GRACOMAR S.L.” (консигнант), відповідно до якого, в порядку і на умовах, передбачених зазначеним договором, консигнант доручає консигнатору, а консигнатор зобов’язується укласти від свого ім’я та за рахунок консигнанта один або кілька зовнішньоекономічних договорів продажу (імпорту) товарів з продавцями, резидентами третьої країни або договорів продажу з покупцями, резидентами України, та передати усе, що придбане за зазначеними договорами продажу комітенту на умовах цього договору.

Товар, какао тертий (паста) ‘GERKENS IVORY COAST NA55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар був ввезений позивачем на територію України в режимі “Імпорт-74”, у кількості 26 250 кг за ціною 3116,60 доларів США за 1000 кг на загальну суму 81 810,75 доларів США, як такий, що надійшов для зберігання на митний ліцензійний склад за адресою: м. Макіївка, пер. Трочинського, 22, з метою його подальшого продажу через консигнатора (позивача) третім особам на виконання умов договору консигнації на продаж № GR-001 від 01.12.2005 року, укладеного позивачем з Фірмою “GRACOMAR S.L.” (консигнант), додатку № 748 від 26.06.2008 року до договору консигнації, Специфікації (завдання Консигнанту) № 748 від 26.06.2008 року з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 27.06.2008 року до договору консигнації.

Пунктом 2.7 договору консигнації передбачено, що для перетинання митного кордону України консигнант заявляє ціну товару для митного оформлення. Така ціна відображується в Додатку до даного договору, який підписується Сторонами. Ціна товару 3116,60 доларів США за 1000 кг., за якою він був задекларований, визначена у підписаному Додатку № 748 від 26.06.2008 р. до договору консигнації. Для Декларації митної вартості ціна була заявлена в перерахунку на гривню України за курсом НБУ 4,8451:1, що для 26 250 кг склало 396 381,26 гривень.

07.08.2008 року позивач відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.2006 року № 1766 надав Східній митниці декларацію митної вартості № 700000005/8/008663, якою була задекларована митна вартість товару - какао тертого (пасти) ‘GERKENS IVORY COAST NA55’ для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар за ціною 3210,00 доларів США за 1000 кг, тобто 26250 кг були задекларовані на загальну вартість 408209,68 грн., що складає 84262,50 доларів США.

Товариством від відділу контролю митної вартості Східної митниці отримана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2008/020429 по вантажній митній декларації № 700000005/8/008663 від 07.08.2008 року.

Відділом контролю митної вартості Східної митниці винесені рішення про визначення митної вартості товару від 08.08.2008 року до ВМД № 700000005/8/008663.

Підставою не прийняття декларації є неподання товариством додаткових документів згідно ст. 11 “Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження”.

Суд вважає, що дії Східної митниці відповідають вимогам законодавства з огляду на наступне.

Поняття митної вартості є базовою категорією не лише в системі митного оподаткування, але в системі митного контролю та митного оформлення, оскільки саме на основі митної вартості розраховуються такі платежі як мито, митні збори, податок на додану вартість, акцизній збір.

Відповідно до Угоди про застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, митна вартість імпортних товарів означає вартість товарів для цілей стягнення адвалерних мит на імпортні товари і не повинна базуватись на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості, положенням Угоди кореспондують норми глав 46 та 47 Митного кодексу України. Саме у зв'язку з зазначеним законодавець надав митним органам право контролю заявленої митної вартості, право прийняття рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки, право вимоги подання необхідних документів на її підтвердження, та у встановлених законом випадках право самостійного визначення митної вартості товару.

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено обов'язок декларанта надати на вимогу митного органу необхідні документи.

Відповідно до ст.ст.266, 267 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Для визначення митної вартості товарів до ціни угоди при цьому додаються, якщо вони не були раніше до неї включені, такі витрати: вартість транспортування, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, комісійні, брокерські винагороди, вартість пакування тощо.

Зазначений метод використовується для визначення митної вартості якщо використані декларантом відомості підтверджені документально та є достовірними.

Досліджуючи питання законності дій митного органу під час контролю заявленої декларантом митної вартості товару, слід керуватись нормами Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України №339 від 09.04.2008 року «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів», постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження». Відповідно до статті 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу. Статтею 260 Митного кодексу України передбачається, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Так, зокрема, пунктом 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження встановлений обов'язок декларанта подати на вимогу митного органу додаткові документи.

Цим же пунктом передбачено, що митний орган може вимагати у декларанта подачі копії вантажної митної декларації країни відправлення, а також інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.          

Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №339 від 09.04.08 року встановлено, що контроль за правильністю визначення митної вартості здійснюється митним органом також і шляхом порівняння заявленою митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари. Аналогічне правило закріплено частиною 2 статті 265 Митного кодексу України. В обґрунтування вимог про надання додаткових документів митниця послалась на наявність у неї обґрунтованих сумнівів щодо правильності заявленої митної вартості товару. Так, Указом Президента України від 10.02.1996 року №124/96 «Про заходи щодо вдосконалення конюнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності» створено Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків (Держзовнішінформ). з покладанням на цього функцій моніторингу зовнішніх експортних товарних ринків та цін, що складаються на таких ринках, падання інформаційної, консультативної та експертної допомоги.

Отже, Держзовнішінформ є державним органом, уповноваженим надавати офіційну цінову інформацію на імпорт та експорт товарів, та здійснювати цінову експертизу товарів. Між Держзовнішінформом та Державною митною службою України 16.10.1996 року підписана Угода про інформаційний обмін.

Крім того, у відповідності з ч. 2 ст. 16 Закону України “Про Єдиний митний тариф” у випадку явної невідповідності заявленої митної вартості товарів або у разі неможливості перевірки її обчислення, митні органи визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних товарів.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи, що позивач не надав митниці додаткові документи, що й стало підставою для прийняття Східною митницею картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та для прийняття митницею рішення про самостійне визначення митної вартості товару, суд приходить до висновку, що Східна митниця, як суб’єкт владних повноважень, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суд вважає правомірними прийняті Східною митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2008/020429 по вантажній митній декларації № 700000005/8/008663 від 07.08.2008 року та рішення про визначення митної вартості товару від 08.08.2008 року до ВМД № 700000005/8/008663.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Східною митницею доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих оскаржуваних картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2008/020429 по вантажній митній декларації № 700000005/8/008663 від 07.08.2008 року та рішення про визначення митної вартості товару від 08.08.2008 року до ВМД № 700000005/8/008663.

У зв’язку із чим, суд вважає безпідставною вимогу Закритого акціонерного товариства “Виробниче об’єднання “Конті” щодо зобов’язання Головного управління Державного казначейства в Донецькій області повернути позивачу з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 20 094,64 грн. шляхом зарахування на поточний рахунок код за ЄДРПОУ одержувача – 25112243, № 26009015110459 в АТ «Укрексімбанк» МФО 334817

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

У судовому засіданні 22 грудня 2009 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Постанова виготовлена в повному обсязі 27 грудня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Кошкош О.О.