Постанова № 74170236, 17.05.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №333/6216/17 Головуючий у 1 інстанції Герасименко С.Г.

Провадження № 22-ц/778/1588/18 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.

Воробйової І.А.

за участю секретаря судового засідання Бєловій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2018 року у справі за заявою районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, як органу опіки та піклування, заінтересовані особи: Комунальна установа «Обласна клінічна психіатрична лікарня Запорізької обласної ради», ОСОБА_4 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2017 року районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування звернувся до суду із заявою про визнання недієздатним ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлення над ним опіки і призначення опікуна.

В обґрунтування своїх доводів представник органу опіки та піклування посилається на те, що до районної адміністрації надійшло колективне звернення мешканців житлового будинку №1/12, що розташований по вул. Новокузнецька у м. Запоріжжя з проханням ініціювати до суду подання заяви про визнання недієздатним ОСОБА_3, В зверненні зазначено, що ОСОБА_3 є психічно хворою людиною, близьких родичів не має, періодично потрапляє у психіатричну лікарню, а коли знаходиться в дома, поводить себе дуже агресивно по відношенню до дорослих мешканців будинку, лякає дітей, стукає та дзвонить у двері квартир. Його неадекватна поведінка викликає у мешканців під'їзду страх, вони вважають, що існує загроза їх здоров'ю та життю. В заяві також зазначено, що ОСОБА_4 (подруга покійної матері ОСОБА_3) постійно піклується про нього, допомагає по господарству, під час знаходження ОСОБА_3 в лікарні відвідує його. Присутність ОСОБА_4 дуже позитивно впливає на психоемоційний стан ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернулася до районної адміністрації із заявою про те, що вона має бажання та можливість бути опікуном ОСОБА_3 у разі визнання його судом недієздатним. В своїй заяві вона пояснила, що ОСОБА_3 є сином її подруги ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 вона знає з дитинства, оскільки її син та ОСОБА_3 майже одного віку, в дитинстві вони спілкувалися, оскільки раніше вони жили по сусідству. У 2000 році за сімейними обставинами ОСОБА_4 переїхала до міста Красний Луч, але з родиною подруги постійно підтримувала зв'язок, тому після початку бойових дій у Луганській області ОСОБА_5 запросила ОСОБА_4 з сином мешкати у м. Запоріжжя, у квартирі по вул. Українській. На психічне захворювання ОСОБА_3 страждає з дитинства, з віком хвороба тільки прогресує. За життя подруга (ОСОБА_5) взяла з неї (ОСОБА_4.) слово, що коли вона помре, то ОСОБА_4 буде опікуватися її хворим сином, оскільки інших родичів у родини ОСОБА_5 не має. ОСОБА_4 ховала свою подругу, оскільки ОСОБА_3 на той час в черговий раз знаходився в КУ «Обласна психіатрична лікарня ЗОР». Коли ОСОБА_3 знаходиться в лікарні, ОСОБА_4 його постійно відвідує (двічі на тиждень), носить йому продукти харчування та засоби гігієни. ОСОБА_4 фактично постійно опікується ним, вона має можливість і бажання бути опікуном ОСОБА_3 у разі визнання його недієздатним у судовому порядку. Названі звернення були розглянуті на засіданні опікунської ради районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району. За результатами розгляду вирішено рекомендувати районній адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, як органу опіки та піклування, ініціювати до суду заяву про визнання недієздатним ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який мешкає у АДРЕСА_1, встановлення над ним опіки.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2018 року заяву задоволено.

Визнано ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 - недієздатним.

Призначено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3, опікуном над ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що відповідно до висновку судово-психіатричного експерту № 593 від 16 листопада 2017 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, виявляє ознаки психічного розладу у параноїдної шизофренії, безперервний тип перебігу, змішаний тип дефекту. Внаслідок чого він не може розуміти значення своїх дій і керувати ними.

З подання, наданого представником органу опіки та піклування районної адміністрації ЗМР по Комунарському району, встановлено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 на засіданні опікунської ради районної адміністрації 18.10.2017 року (протокол № 13), враховуючи те, що заяв від інших осіб, які б бажали отримати згоду на призначення їх опікунами над ОСОБА_3 у разі визнання його недієздатним у судовому засіданні до органу опіки та піклування не надійшло, останнім надано згоду на призначення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, опікуном над ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі визнання його недієздатним у судовому порядку.

Відповідно до ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ст. 41 ЦК України над недієздатною особою встановлюється опіка.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно зі ст. 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

Дослідивши та оцінивши надані суду докази в їх сукупності, проаналізувавши спірні правовідносини, суд першої інстанції правильно встановив, що заява підлягає задоволенню з урахуванням висновку судово-психіатричного експерту № 593 від 16 листопада 2017 року, подання опікунської ради районної адміністрації ЗМР по Комунарському району.

З огляду на наведене вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення заяви.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23 травня 2018 року.

Головуючий:

Судді: