Постанова № 74169990, 22.05.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 330/1335/16-ц

провадження №22ц/778/468/18

головуючий у 1 інстанції: Куценко О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,суддів:Крилової О.В., Бєлки В.Ю.,секретарБурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Якимівської селищної ради Запорізької області на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Якимівського орендного підприємства «Виробниче об`єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування», Якимівська селищна рада, Якимівського району, Запорізької області про визнання права власності на будівельні матеріали,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаним позовом до Якимівського орендного підприємства «Виробниче об`єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування», Якимівська селищна рада Запорізької області про визнання права власності на гаражі розташовані по АДРЕСА_1

В подальшому позивач уточнював позовні вимоги відповідно до яких зазначив, що у 2004 році Якимівським орендним підприємством «Виробниче об`єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування», йому було запропоновано придбати будівлі гаражів, які знаходяться за адресою: Запорізька область Якимівський район смт. Якимівка вул. Молодих Патріотів,9, за ціною 1263,96 грн.

Оскільки правовстановлюючі документи на гаражі були відсутні вони домовились, що купівля вказаного об'єкту буде проведена шляхом продажу будівельних матеріалів з яких побудовані гаражі.

На цей час він не має можливості оформити правовстановлюючі документи на будівлі гаражів, оскільки земельна ділянка на якій вони побудовані йому не належить.

В зв`язку з чим, посилаючись на положення ст. 41 Конституції України ст.ст. 316, 321,392 ЦК України, просив суд визнати за ним право власності на будівельні матеріали з яких побудовані гаражі, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, а саме: фундамент стрічковий монолітний зі збірних залізобетонних блоків; шлакоблок та черепашник (відповідно до технічного паспорту гаражу від 20 грудня 2016 року та накладної №838 від 04 листопада 2004 року); дерев`яне перекриття; шиферна покрівля; ворота дерев`яні та металеві; дерев`яні балки та дрова.

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2017 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_5, право власності на будівельні матеріали з яких побудовані гаражі, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, а саме: - фундамент стрічковий монолітний зі збірних залізобетонних блоків; шлакоблок та черепашник (відповідно до технічного паспорту гаражу від 20 грудня 2016 року та накладної №838 від 04 листопада 2004 року); дерв`яне перекриття; шиферна покрівля; ворота дерев`яні та металеві; дерев`яні балки та дрова.

Не погоджуючись з рішенням суду Якимівська селищна рада Запорізької області подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції задовольняючи повністю позов зазначив в мотивувальній частині судового рішення, що 04 листопада 2004 року позивач придбав у Якимівського орендного підприємства «Виробниче об`єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування» будівельні матеріали з яких побудовані гаражі, розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Суд далі зазначив, що з досліджених в судовому засіданні накладної №838 від 04 листопада 2004 року та квитанції до прибуткового касового ордеру №1010 від 04 листопада 2004 року вбачається, що позивач придбав Якимівського орендного підприємства «Виробниче об`єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування» будівельні матеріали, а саме: шлакоблок в кількості 4158 шт., дерев`яні балки 2 метра квадратних та дрова, сплативши 1263, 96 грн.

Встановивши вказані обставини та допитавши двох свідків суд вважав позовні вимоги доведеними і їх задовольнив.

З вказаними висновками повністю не погоджується суд апеляційної інстанції.

Суд задовольнив позов з грунтуючи свої всиновкист. 328 ЦК України за якою право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Та ст. 392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

В матеріалах справи є лише ксерокопія ніким не завірена в тому числі і судом накладної №838 від 04 листопада 2004 року та така ж ксерокопія квитанції до прибуткового касового ордеру №1010 від 04 листопада 2004 року відповідно до яких позивач придбав у Якимівського орендного підприємства «Виробниче об`єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування» шлакоблок який був у використанні в кількості 4158 шт., 2 (дві) дерев`яні балки які були у використанні та дрова, сплативши 1263, 96 грн.

Більше жодних письмових доказів, які стосуються предмету спору, матеріали справи не містять, як і не мітять матеріали справи доказів оспорювання будь-ким права власності позивача на шлакоблок, дві дерев'яні балки та дрова.

При цьому матеріали справи не мітять доказів, що гаражі, які позивач вважав придбаними у Якимівського орендного підприємства «Виробниче об`єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування» належали продавцю на час придбання будівельних матеріалів.

Суд виходячи з придбання за вказаною накладною позивачем 4158 шт. шлакоблоку, лише двох дерев`яних балок та дров, при цьому всі без будь-яких родових ознак, встановив право власності за позивачем на гаражі, а саме: - фундамент стрічковий монолітний зі збірних залізобетонних блоків; шлакоблок та черепашник; дерв`яне перекриття; шиферна покрівля; ворота дерев`яні та металеві; дерев`яні балки та дрова. При цьому суд не зазначив з яких підстав при цьому виникло право власності на майно яке не було придбане за вказаною ним накладною: фундамент стрічковий монолітний зі збірних залізобетонних блоків, черепашник; дерв`яне перекриття; шиферна покрівля; ворота дерев`яні та металеві. Будь-які докази придбання цього майна у справі відсутні.

При цьому суд визнаючи право власності на гаражі не зазначив ні їх кількість ні технічні характеристики, щоб визначити родові ознаки майна, не зазначена і кількість і родові ознаки матеріалів, на які визнано право власності. Суд також не зазначив, яке відношення до гаражів мають дрова, і чи це ті дрова (в невідомій кількості, вазі, об'ємі), які придбав позивач ще у 2004 році, і чи збереглись вони майже на протязі 13 років.

Також необхідно зазначити, що позивач посилався на придбання ним будівельних матеріалів, а суд при цьому визнав право власності на будівлі гаражів, не зазначивши взагалі правових підстав, не вказавши чи надавалась земельна ділянка позивачеві під їх будівництво, вказуючи на наявність монолітного фундаменту суд фактично визнав право власності на нерухоме майно, яке підлягає держаній реєстрацію в позасудовому порядку, при цьому не зазначив чи введені гаражі в експлуатацію, і чи звертався позивач в установленому законом позасудовому порядку до органів місцевої влади з такою заявою. При цьому матеріали справи спростовують це, що в свою чергу вказує на неможливість задоволення позову у спосіб захисту права вибраний позивачем.

В справі відсутні будь-які докази, що вказані шлакоблок, дві дерев'яні балки та дрова мають будь-яке відношення до гаражів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2.

Таким чином рішення суду підлягає скасуванню у повному обсязі з відмовою в позові за недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Якимівської селищної ради Запорізької області задовольнити.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Якимівського орендного підприємства «Виробниче об`єднання житлово-комунального господарства та побутового обслуговування», Якимівська селищна рада Запорізької області про визнання права власності на будівельні матеріали - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Якимівської селищної ради, Якимівського району, Запорізької області витрати на сплату судового збору у сумі 606,33 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова складена 22 травня 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: