Ухвала суду № 74169685, 21.05.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 21.05.2018

Справа № 334/7800/13-ц

Провадження № 4-с/334/3/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого - судді Ісакова Д.О., при секретарі - Адаменко К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Запоріжжі цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1, зацікавлена особа: ОСОБА_2,

в с т а н о в и в :

АТ «Родовід Банк» звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Дніпровського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізької області у якій вказує, що 08.10.2014 року Ленінським районним судом м.Запоріжжя ухвалено рішення, згідно якого з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором.

На виконання рішення суду 31.10.2014 року видано виконавчий лист, на підставі якого 06.10.2016 року державним виконавцем Новіковою І.О. відкрито виконавче провадження № 52569529 з примусового виконання вказаного виконавчого документа.

13.12.2016 року АТ «Родовід Банк» отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.11.2016 року. Підставою для повернення виконавчого документа стала відсутність майна у боржника на яке можливо було звернути стягнення заборгованості.

Заявник вважає, що державним виконавцем виконавчий документ повернуто передчасно, не вжито всіх необхідних заходів щодо розшуку майна боржника. Вважає, що державний виконавець повинен був звернутись до суду із поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Просить визнати незаконними дії державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькі області ОСОБА_1, скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 52569529 від 25.11.2016 року та зобов`язати відновити виконавче провадження.

Заявника у судове засідання не зявився, в матеріалах справи маються заяви про розгляд справи за відсутності представника заявника, скаргу просив задовольнити.

Державний виконавець Дніпровського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькі області у судове засідання не з`явилась, у заяві до суду просила розглядати справу без її участі, проти скарги заперечує і просить відмовити у її задоволенні.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, клопотань від ОСОБА_2 до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд дійшов наступного висновку.

Порядок розгляду скарг на дії, бездіяльність, рішення, державного виконавця, чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання рішення визначений розділом VІІ ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.81 ЦПК України (чинній з 15.12.2017 року редакції) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 451 ЦПК України (в редакції чинній з 15.12.2017 року) передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що на виконанні у Дніпровському ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області перебував виконавчий лист № 334/7800/13-ц, виданий 31.10.2014 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя відносно ОСОБА_2 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.10.2014 року згідно якого з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 14231,09 доларів США та 196011,54 грн. 06.10.2016 року відкрито виконавче провадження ВП № 52569529 з примусового виконання вказаного виконавчого документа.

В ході виконання державним виконавцем було вчинено ряд виконавчих дій, направлених на повне виконання вказаного рішення, зокрема, отримано iнформацiйну довiдку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Реєстру прав власностi на нерухоме майно, Державного реєстру iпотек та Єдиного реєстру заборон вiдчуження об'єктiв нерухомого майна в порядку доступу державних виконавцiв, накладено арешт на все нерухоме майно боржника.

При цьому встановлено, що право власностi на нерухоме майно та земельну дiлянку за боржником не зареєстровано.

Згiдно вiдповiдi Пенсійного фонду України встановлено, що боржник пенсiю не отримує, а також за трудовими та цивільно - правовими договорами не працює.

Згiдно вiдповiдi Державної фіскальної служби за боржником не зареєстровано жодних номерів рахунків, вiдкритих у банках та iнших фiнансових установах.

Неодноразово на адресу боржника були направленi вимоги державного виконавця з' явитися на особистий прийом державного виконавця Днiпровського ВДВС м. Запорiжжя, між тим, боржник на виклики не зявляється.

Таким чином, державним виконавцем були вжитi передбаченi Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рiшення для встановлення фактичного мiсця заходження боржника, а саме згiдно виходу державного виконавця за адресою вказаною у виконавчому документi дверi ніхто не вiдчинив, перевiрити майновий стан боржника не виявилось можливим.

При цьому, згідно ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» примусове проникнення до житла чи iншого володiння боржника є правом, а не обов`язком державного виконавця.

25.11.2016 року на пiдставi п.2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було прийнято постанову ВП № 52569529 про повернення виконавчого документа стягувачу при виконаннi виконавчого листа № 334/7800/13-ц виданого 31.10.2014 року Ленiнським районним судом м.Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Родовiд банк» суми боргу у розмiрi 14231,09 доларів США та 196011,54 грн. та за вих. № 13402 від 26.11.2016 року направлено стягувачу.

Вiдповiдно до ст.2 та ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених чинним законодавством.

Таким чином, в діях державного виконавця не вбачається порушень вимог законодавства, його дії проведені у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження", тому підстав для визнання дій державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу, неправомірними та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у суда не має.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, Закону України "Про виконавче провадження", суд

у х в а л и в :

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на протиправні дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 52569529 від 25.11.2016 року та зобов`язання відновити виконавче провадження - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Запорізької області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Д.О. Ісаков