Постанова № 74169305, 16.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/50/18

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С. Час і місце ухвалення: 19.02.2018р., м.Одеса

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними дій щодо заниження величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% при призначенні позивачу пенсії за віком та зобов'язання здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 24.11.2017р. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% відповідно до п.п.4-4 п.4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права і неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% згідно з положеннями п.п.4-4 п.4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 01.10.2017р. по 31.12.2017р.

Апелянт зазначає, що станом на день звернення із заявою про призначення пенсії за віком він повністю відповідав критеріям віку та страхового стажу, встановленим статтею 26 Закону №1058-IV.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 03.08.1999р. перебував на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

23.11.2017р. позивач отримав атестат про зняття з обліку у зв'язку припиненням виплати пенсії та переходом на пенсію за іншим законом.

24.11.2017р. ОСОБА_1 звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за віком.

На підставі вказаної заяви, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно протоколу №9572 від 06.12.2017р. позивачу було призначено пенсію за віком з 24.11.2017р.

11.12.2017р. ОСОБА_1 звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про застосування для розрахунку пенсії величини оцінки року страхового стажу в розмірі 1,35% відповідно до розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Листом №565/Б-01 від 22.12.2017р. відповідачем повідомлено позивача про відсутність правових підстав для перерахунку стажу роботи з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. В обґрунтування зазначеного твердження УПФУ зазначило, що у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148 від 03.10.2017р. Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі було проведено перерахунок пенсії з 01.10.2017р. шляхом осучаснення розрахунку заробітної плати для розрахунку пенсії. Також, з 01.10.2017р. внесено зміни до ст.25 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування», а саме - «Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%». Перерахунок пенсії позивача проводився автоматично за матеріалами наявними в пенсійній справі на час проведення перерахунку. Вартість одного року стажу, що застосовується для обчислення пенсії, знижено з 1,35 до 1%, таким чином коефіцієнт стажу позивача для обчислення пенсії знизився до 0,42833, так як страховий стаж становить 42 роки 10 місяців 21 день, стаж враховано по 31.10.2017р. У зв'язку з проведеним перерахунком пенсії розмір пенсійної виплати позивача з 24.11.2017р. складає 3916,49 грн.

Вважаючи протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо заниження величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% при призначенні пенсії за віком, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про правомірність дій відповідача, оскільки ОСОБА_1 подано заяву про перехід на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому розрахунок його пенсії проведено відповідно до ст.40, ч.3 ст.45 вказаного Закону.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

За змістом частин 1, 2 статті 1 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-XII) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Відповідно до статті 7 Закону №2262-XII, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому, різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Частиною 1 статті 9 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відтак, при переведенні з одного виду пенсії на інший особам враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), як при первинному призначенні пенсії, а за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

11.10.2017р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII, яким внесено зміни до Закону №1058-ІV.

Відповідно до положень п.4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Згідно абз.1 п.4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Частиною першою статті 25 Закону №1058-ІV передбачено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Таким чином, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, згідно з положеннями пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком 24.11.2017р., а тому на нього розповсюджуються положення пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції про те, що величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% не застосовується при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1, оскільки пенсія йому призначена не вперше, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII.

23.11.2017р. ОСОБА_1 отримав атестат про зняття з обліку у зв'язку з переходом на пенсію за іншим законом, а саме за Законом №1058-ІV.

На підставі поданої заяви до від 24.11.2017р. позивачу призначено пенсію за віком на підставі іншого Закону, а саме відповідно до Закону №1058-ІV.

Законом №1058-ІV не регулюються порядок призначення, обчислення розміру та виплати пенсій за вислугу років.

Згідно ч.1 ст.26 Закону №1058-ІV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 30 років.

Станом на день звернення з заявою про призначення пенсії за віком, ОСОБА_1 повністю відповідав критеріям віку та страхового стажу, встановленим ст.26 Закону №1058-ІV.

Колегія суддів зазначає, що приписи ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV регулюють переведення з одного виду пенсії на інший вид. Тобто, вказана норма застосовується до тих видів пенсій, які визначені саме Законом №1058-ІV.

Зазначені висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду України, викладеним у постановах від 22.12.2015р. (справа №2-а/199/138/14) та від 31.03.2015р. (справа №21-612а14).

Відповідно до положень ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, на підставі заяви позивача від 24.11.2017р. мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, адже з 1999 року йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, оскільки основою для визначення розміру пенсії за вислугу років є період служби у Збройних Силах та грошове утримання, в силу якого коефіцієнт страхового стажу взагалі не застосовується, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся вперше.

Таким чином, положення абз.1 п.4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV поширюються на правовідносини щодо визначення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 при призначенні, оскільки у вказаній нормі зазначено, що з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

А відтак, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що відповідач при обчисленні розміру призначеної вперше пенсії за віком позивачу безпідставно не застосував величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% .

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, тому оскаржуване судове рішення, на підставі п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови - про задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 6 статті 139 Кодексу передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Матеріалами справи підтверджено сплату ОСОБА_1 при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій судового збору в сумі 2560 грн. (квитанції №СВ00374870 від 27.12.2017р., №СВ00449528 від 16.03.2018р. та №СВ00468530 від 02.04.2018р.), а тому, у зв'язку з скасуванням судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції та прийняттям нового рішення у справі, вказана сума судового збору, на підставі ст.139 КАС України, підлягає стягненню з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (за рахунок його бюджетних асигнувань) на корить позивача.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, п.1, п.4 ч.1 ст.317, ст.ст. 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо заниження величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 24 листопада 2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% відповідно до п.п.4-4 п.4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код за ЄДРПОУ 41248812) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) судовий збір в сумі 2560 (дві тисячі п'ятсот шістдесят) грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 16.05.2018р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Градовський Ю.М.

Крусян А.В.