Постанова № 74169242, 22.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1638/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Кухтея Р.В., Носа С.П.

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2018 року, ухвалене суддею Вийванко О.М. в місті Тернопіль в порядку спрощеного позовного провадження у справі № 450/2786/17 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася з позовом до суду, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати протокол Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за №22 від 17.10.2017 року щодо не зарахування до трудового стажу період роботи ОСОБА_1 в колгоспі «Великобірківський» з 01.01.1990 року по 20.11.2003 року; зобов’язати ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 трудовий стаж в колгоспі «Великобірківський» з 01.01.1990 року по 02.03.2000 року та в ПАП «Бірки» з 02.03.2000 року по 20.11.2003 року та призначити пенсію за віком з 07.07.2017 року.

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Уточнюючі довідки подаються лише за відсутності записів у трудовій книжці. Усі записи в трудовій книжці про період роботи позивачки виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом українською мовою, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним рішення Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо незарахування до трудового стажу період роботи ОСОБА_1 в колгоспі «Великобірківський» з 01.01.1990 року по 20.11.2003 року.

Зобов'язано ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати ОСОБА_1 трудовий стаж в колгоспі «Великобірківський» з 01.01.1990 року по 20.11.2003 року, з 02.03.2000 року по 20.11.2003 року в ПАП «Бірки» та призначити ОСОБА_1 з 08 липня 2017 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «д» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2018 року та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області посилається на незаконність судового рішення та виходить з того, що оскільки трудова книжка позивачки містить виправлення в даті народження, які не завірені печаткою організації та підписом відповідальної особи, то періоди роботи позивачки зазначені в трудовій книжці, зарахувати до страхового стажу немає підстав. Крім того, апелянт посилається на те, що ПАП «Бірки» не є правонаступником сільськогосподарського товариства власників земельних і майнових паїв «Великобірківське». Апелянт також додатково зазначає, що суд необґрунтовано вийшов за межі позовних вимог, так як позивачка не заявляла позовні вимоги про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «д» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Заслухавши суддю – доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що 19 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком.

Протоколом Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області №22 від 17.10.2017 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії по віку.

В протоколі зазначено, що не підлягає зарахуванню стаж роботи в колгоспі «Великобірківський», який згодом реорганізовано на приватне агропромислове підприємство «Бірки» за період з 1990-2003 роки, оскільки ПАП «Бірки» зареєстроване в ЄДР лише 23.02.2000 року. Крім того в трудовій книжці містяться виправлення в даті народження позивачки, які не завірені печаткою організації та підписом відповідальної особи.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, особи мають право на призначенні пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 58 років – які народились з 01 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року.

Відповідно до паспорта громадянина України, копія якого міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 07.07.2017 року виповнилось 58 років.

Згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до записів трудової книжки, позивачка з 24 липня 1987 року зарахована в члени колгоспу «Великобірківський», та з 02 березня 2000 року переведена на роботу по догляду за поросятами у приватне агропромислове підприємство «Бірки».

В трудовій книжці містяться дані про вироблений мінімум трудової участі в колгоспному господарстві за кожен рік.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсію за віком.

Заперечуючи право позивачки на пенсію за віком, відповідач посилається на те, що трудова книжка позивачки містить виправлення в даті народження, які не завірені печаткою організації та підписом відповідальної особи.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставним та необґрунтованим таке твердження відповідача зважаючи на те, що з візуального огляду копії трудової книжки, яка міститься в матеріалах справи не видно виправлень в даті народження позивачки, ці цифри, а саме день народження, місяць та рік, звичайним чином можуть бути прочитані. Тим більше дата народження позивачки зазначена в трудовій книжці співпадає з датою її народження, яка зазначена в паспорті громадянина України. Крім того, на думку суду апеляційної інстанції виправлення в даті народження позивачки, зважаючи на те, що вона співпадає з її датою народження, яка зазначена в паспорті громадянина України, не може бути підставою для відмови в зарахуванні трудового стажу, оскільки жодним чином не впливає на це.

Натомість періоди роботи позивачки зазначені в трудовій книжці виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом українською мовою, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця.

Заперечуючи право позивачки на пенсію за віком, відповідач посилається на те, що ПАП «Бірки» не є правонаступником сільськогосподарського товариства власників земельних і майнових паїв «Великобірківське» (колишній колгосп «Великобірківський»).

Проте, такі твердження на думку суду апеляційної інстанції не можуть бути взяті до уваги як суттєві, зважаючи на те, що:

по-перше в трудовій книжці міститься запис від 02.03.2000 року, який завірений печаткою ПАП «Бірки» про те, що позивачка переведена на роботу в підприємство по догляду за поросятами у зв’язку з реорганізацією сільськогосподарського товариства власників земельних і майнових паїв «Великобірківське»;

по-друге в матеріалах справи міститься Додаток № 1 про внесення доповнень до статуту ПАП «Бірки» зареєстрованого ОСОБА_2 РДА 23.02.2000 року, згідно з яким підприємство є правонаступником кредиторської заборгованості сільськогосподарського товариства власників земельних і майнових паїв «Великобірківське» згідно розподільчого балансу станом на 01.03.2000 року.

по-третє в книзі наказів ПАП «Бірки» міститься запис про прийняття наказу № 1 від 01.03.2000 року про перетворення в процесі приватизації сільськогосподарського товариства власників земельних і майнових паїв «Великобірківське» згідно з рішенням звітних зборів уповноважених сільськогосподарським товариством власників земельних і майнових паїв «Великобірківське».

Всі ці докази в силу статті 76 КАС України є достатніми для висновку про факт правонаступництва сільськогосподарського товариства власників земельних і майнових паїв «Великобірківське» шляхом перетворення в ПАП «Бірки».

Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, наведені в оскаржуваному рішенні відповідача, яке оформлене протоколом твердження щодо відсутності в позивачки необхідного стажу для призначення пенсії є необґрунтованими, а тому рішення відповідача, яке оформлене протоколом №22 від 17.10.2017 року необхідно скасувати як протиправне.

В той же час як видно з висновку суду викладеного в резолютивній частині рішення і на це звертає увагу відповідач (апелянт), судом зобов’язано призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «д» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення, однак позивачка не висловлювала такої вимоги в адміністративному позові.

Відповідно до матеріалів справи позивачка просила призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, суд першої інстанції невірно визначив періоди трудового стажу, які підлягають зарахуванню, та зарахував до трудового стажу періоди роботи трудовий стаж в колгоспі «Великобірківський» з 01.01.1990 року по 20.11.2003 року, з 02.03.2000 року по 20.11.2003 року в ПАП «Бірки», в той час як в колгоспі «Великобірківський» позивачка працювала з 01.01.1990 року до 02.03.2000 року та в ПАП «Великобірківський» з 02.03.2000 року по 20.11.2003 року.

Вказані помилки, які допущені судом першої інстанції підлягають усуненню за наслідками апеляційного перегляду судового рішення шляхом скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про задоволення позовних вимог в межах адміністративного позову.

В той же час відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

А згідно з частиною 2 цієї статті захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Таким чином заявлені в адміністративному позові вимоги не суперечать закону і є такими, що забезпечать ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову в цій справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки, позивачка досягла необхідного пенсійного віку 07.07.22017 року, а з заявою про призначення пенсії за віком звернулась 19.07.2017 року, то пенсія повинна бути призначена з 07.07.2017 року.

Крім того, судом першої інстанції невірно здійснено розподіл судових витрат, а саме стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп., в той момент коли відповідачем у справі є ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову про задоволення адміністративного позову з викладених вище мотивів.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2018 року в справі №607/15187/17 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати протокол Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за №22 від 17.10.2017 року щодо не зарахування до трудового стажу періоду роботи ОСОБА_1 в колгоспі «Великобірківський» з 01.01.1990 року по 01.03.2000 року та в ПАП «Бірки» з 02.03.2000 року по 20.11.2003 року.

Зобов’язати ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 трудовий стаж в колгоспі «Великобірківський» з 01.01.1990 року по 01.03.2000 року та в ПАП «Бірки» з 02.03.2000 року по 20.11.2003 року та призначити пенсію за віком з 07.07.2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сплачений судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 640 грн. 00 коп. (шістсот сорок гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Р.В. Кухтей

ОСОБА_3

Повний текст виготовлено 23.05.2018 року