Рішення № 74169227, 14.05.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року справа № 823/194/18

м. Черкаси

15 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гараня С.М.,

за участю:

секретаря судового засідання – Гордієнка Ю.П.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 (за довіреністю),

представника відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України – ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій та рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії працівників управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, головних інспекторів з будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо проведення позапланового заходу, перевірки житлового будинку по вул. Шкільна, 5, с. Будище, Черкаський район, Черкаська область.

- визнати протиправним та скасувати припис головних інспекторів з будівельного нагляду інспекційного відділу управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 26.12.2017 №255 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора з будівельного нагляду інспекційного відділу управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_4 від 09.01.2018 №3 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1

Усною ухвалою суду від 15.02.2018, про в журналі судового засідання від вказаної дати зроблено відповідну відмітку, здійснено заміну первинного відповідача на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що в грудні 2017 року посадовими особами управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області було проведено позапланову перевірку житлового будинку по вул. Шкільна, 5, с. Будище, Черкаського району (в якому вона здійснює свою підприємницьку діяльність) за наслідками якої складено акт та накладено адміністративне стягнення за ч.13 ст.96 КУпАП. На думку позивача були відсутні підстави для проведення зазначеної перевірки, оскільки будівельні роботи в будинку по вказаній адресі не проводились, а тому останній не може вважатися об’єктом будівництва. Також, як зазначила ОСОБА_1 була грубо порушена процедура проведення самої перевірки, яка регламентована «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», що в своїй сукупності свідчить про неправомірність дій посадових осіб відповідача по призначенню, проведенню перевірки та прийняттю за її наслідками оскаржуваних припису та постанови.

В судовому засіданні позивач та її представник вимоги позовної заяви підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов в якому зазначив, що призначення та проведення позапланової перевірки житлового будинку по вул. Шкільна, 5, с. Будище, Черкаський район, Черкаська область, в якому позивач здійснює свою підприємницьку діяльність було здійснено у відповідності до «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», що затверджений постановою КМУ від 23.05.2011 № 553 (з пред’явленням службових посвідчень, врученням копії направлення, ознайомленням з підставою здійснення позапланової перевірки). Оскільки в ході перевірки встановлено, що позивачкою здійснено реконструкцію житлового будинку під заклад громадського харчування та торгівлі без отримання відповідного документу дозвільного характеру, який дає право розпочати роботи з реконструкції, без забезпечення авторського та технічного нагляду, а також без прийняття об’єкту в експлуатацію, то посадовими особами відповідача на законних підставах були прийняті оскаржувані припис та постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Заслухавши пояснення учасників процесу, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Суд встановив, що на підставі звернення гр. ОСОБА_6 щодо перевірки використання цільового призначення житлового приміщення за адресою: Черкаська обл., Черкаський р-н., с. Будище, вул. Шкільна, № 5, в якому проводить свою підприємницьку діяльність ОСОБА_1 та направлення від 14.12.2017 № 446, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області ОСОБА_4 була здійснена позапланова перевірка позивача.

За результатами перевірки складено акт № 446, в якому зафіксовано, що:

1) гр. ОСОБА_1 у 2016 році здійснено реконструкцію житлового будинку за вищевказаною адресою (змінено функціональне призначення частини житлового будинку на громадський заклад магазин-кафе «Смачна хата», змінено основні техніко-економічні показники житлового будинку, а саме: зменшено житлову площу за рахунок влаштування громадського закладу торгівлі) без отримання відповідного документу дозвільного характеру, який дає право розпочати роботи з реконструкції та розробленої і затвердженої технічної документації;

2) під час проведення робіт з реконструкції на об’єкті не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду;

3) закінчений будівельний об’єкт, що експлуатується, не прийнятий в експлуатацію.

На підставі висновків акту перевірки відповідач оформив припис № 255 від 26.12.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, протокол № 268 від 26.12.2017 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та постанову від 09.01.2018 № 3 по справі про адміністративне правопорушення, якою до позивача з урахуванням вищевказаних порушень, на підставі ч.13 ст.96 КУпАП застосував адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 12 750,00грн.

Вважаючи дії посадових осіб відповідача по проведенню перевірки неправомірними, а оскаржувані рішення протиправними, ОСОБА_1 звернулась з відповідним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб’єкта владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності регулюються Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI “Про регулювання містобудівної діяльності” (далі – Закон України № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі – Порядок № 553), Порядком виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466), Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461), Законом України від 14.10.1994 № 208/94-ВР “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” (далі – Закон України № 208/94-ВР), Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок № 244).

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України № 3038-VI, державний архітектурно- будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2014 № 294 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 07.06.2017 № 408), Держархбудінспекція проводить перевірки, зокрема, відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Відповідно до п.5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно ч.1 ст.41 Закону України № 3038-VI, п.7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: виявлення факту самочинного будівництва об’єкта; перевірка виконання суб’єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до п.7 Порядку № 553, строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов’язана пред’явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб’єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об’єкт будівництва.

Згідно з п.п.4 п.11 Порядку №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Порядок оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю визначені пунктами 15-21 Порядку №553 згідно з якими за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до ч.4 ст.41 Закону України № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки серед іншого мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

В позовній заяві, а також в ході розгляду справи ОСОБА_1 наголосила, що у посадових осіб відповідача були відсутні правові підстави для проведення зазначеної перевірки, оскільки будівельні роботи в будинку по вказаній адресі вона на проводила, а тому останній не може вважатися об’єктом будівництва. Також, зазначила про грубе порушена процедури проведення самої перевірки, яка регламентована «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

Вищевказані доводи позивача суд сприймає критично з огляду на наступне.

Так, у відповідності до абзацу 11 п.7 Порядку №553, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Матеріалами справи встановлено, що позивач 14.12.2017 особисто отримала копію примірника направлення на перевірку та власноручно розписалася на ньому, про те, що вона ознайомлена з метою та підставами перевірки. В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що ОСОБА_1 надала усні пояснення та документи по факту перевірки, що також підтверджується фото та відео фіксацією, якою супроводжувалась позапланова перевірка.

З відміток, які містяться в акті перевірки позивача № 446, а також в приписі № 255 від 26.12.2017 суд встановив, що ОСОБА_1 пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки не надала, від підписання та отримання акту перевірки, а також припису - відмовилась.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням, що визначено п.21 Порядку №553.

Представником відповідача до матеріалів справи надано роздруківку із сайту Укрпошти про вручення позивачеві 30.12.2017 поштового відправлення, а саме: акту перевірки № 446, а також в припису № 255 від 26.12.2017. Спростувати зазначений факт в судовому засіданні представник позивача не зміг.

У відповідності до абзацу 1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З урахуванням вищевказаних обставин суд дійшов висновку, що справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була розглянута за відсутності порушника, враховуючи наявність даних про своєчасне повідомлення її про місце та час розгляду справи, що в повній мірі узгоджується з приписами чинного законодавства та є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій посадових осіб відповідача щодо проведення позапланового заходу.

Суд також зазначає, що актом перевірки позивача встановлено, що ОСОБА_1 здійснено реконструкцію житлового будинку по вул. Шкільна, 5, с. Будище, Черкаський район, Черкаська область, в якому вона здійснює свою підприємницьку діяльність, а саме: змінено функціональне призначення частини житлового будинку на заклад громадського харчування магазин-кафе «Смачна хата», змінено основні техніко-економічні показники житлового будинку – зменшено житлову площу за рахунок влаштування магазину-кафе.

Так, згідно п.3.21 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо).

Відповідно до розділу 3 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», реконструкція житлового будинку - перебудова житлового будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості житлових квартир, загальної і житлової площі тощо у зв'язку зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників.

Аналізуючи положення вказаних ДБН суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 було здійснено в даному випадку саме реконструкцію житлового будинку по вул. Шкільна, 5, с. Будище, Черкаський район, Черкаська область, а не його ремонт, оскільки за рахунок здійснення вказаної реконструкції, як вірно зазначає представник відповідача змінилось функціональне призначення будинку та змінились основні техніко-економічні показники.

Згідно абзацу 2 п.2 Порядку № 466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Пунктом 5 Порядку № 466 визначено, що, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Статтями 7, 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV визначено, що проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Проект об'єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат.

Під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, в той час, як авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви (ч.1 ст.39 Закону України № 3038-VI).

Таким чином, оскільки в ході розгляду справи підтверджено, що ОСОБА_1 було здійснено саме реконструкцію житлового будинку по вул. Шкільна, 5, с. Будище, Черкаський район, Черкаська область без отримання відповідного документу дозвільного характеру, який дає право розпочати роботи з реконструкції, без забезпечення авторського та технічного нагляду, а також без прийняття об’єкту в експлуатацію, то посадовими особами відповідача на законних підставах були прийняті оскаржувані припис та постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

В цьому контексті критично розцінює суд посилання позивача та його представника в своїх поясненнях на постанову КМУ № 406 від 07.06.2017 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію». Пунктом 1 вказаної Постанови віднесено до переліку таких робіт - роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1). Суд наголошує, що такі роботи стосуються переобладнання та перепланування житлового приміщення, а не його реконструкції, що було здійснено в даному випадку.

Суддя зазначає, що відповідальність за вказані правопорушення передбачена ч.ч. 5, 9, 12, 13 ст.96 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

В даному випадку санкція за більш серйозне правопорушення з числа вищевказаних передбачена ч.13 ст.96 КУпАП - незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно з вимогами законодавства, тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в зв’язку з чим до позивача була застосована відповідальність саме за нормою даної статті, що дає підстави дійти висновку про правомірність оскаржуваної постанови.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису від 26.12.2017 №255 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил суд зазначає, що конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи дає підстави для висновку про неможливість застосування санкції за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.

Так, в контексті спірних правовідносин поняття «експлуатація не прийнятого і експлуатацію об’єкта» не може тлумачитись, як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов’язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта містобудування до початку його експлуатації. Суспільна небезпека такого правопорушення полягає насамперед не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об’єкта містобудування з початком його використання.

Частина 8 ст.39 Закону України № 3038-VI із змінами внесеними згідно із Законом України від 20.11.2012 № 5496- VI визначає, що експлуатація закінчених будівництвом об’єктів не прийнятих в експлуатацію – забороняється.

З вищевказаного можна дійти висновку, що обов’язок введення об’єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за таку експлуатацію об’єктів, не введених в експлуатацію може стосуватися лише тих суб’єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов’язок, не ввели об’єкт містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідальність. Таким чином, вимога припису відповідача про зупинення експлуатації закладу громадського харчування та усунення виявлених порушень в той спосіб, який найбільш сприятливий порушнику є законною, що виключає підстави для скасування оскаржуваного припису.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 14, 77, 90, 139, 205, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.М. Гарань

Рішення складено у повному обсязі 23.05.2018