Постанова № 74169211, 22.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року справа №812/216/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ястребової Л.В. ,

суддів Компанієць І.Д., Міронової Г.М.,

секретар Терзі Д.А.

за участі: представника позивача – ОСОБА_1 (діє за довіреністю), представника відповідача – ОСОБА_2 (діє за довіреністю), розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року (головуючий у суді 1 інстанції - ОСОБА_3, повний текст рішення складений 19 березня 2018 року) у справі № 812/216/18 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Привілля» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2017 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Привілля" (далі Позивач, ПСП «Агрофірма Привілля» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі Відповідач, податковий орган), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.09.2017 № НОМЕР_1, від 07.09.2017 № НОМЕР_2, від 07.09.2017 № НОМЕР_3, від 07.09.2017 № НОМЕР_4, від 07.09.2017 № НОМЕР_5, від 07.09.2017 № НОМЕР_6, від 07.09.2017 № НОМЕР_7, від 07.09.2017 № НОМЕР_8, від 07.09.2017 № НОМЕР_9, від 07.09.2017 № НОМЕР_10, від 07.09.2017 № НОМЕР_11, від 07.09.2017 № НОМЕР_12, від 07.09.2017 № НОМЕР_13, від 07.09.2017 № НОМЕР_14, від 07.09.2017 № НОМЕР_15; від 20.09.2017 № НОМЕР_16, від 20.09.2017 № НОМЕР_17.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 року позовні вимоги ПСП «Агрофірма Привілля» роз’єднано та в рамках даної справи розглядаються позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2017 № НОМЕР_16, НОМЕР_17.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року у справі № 812/216/18 позов Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Привілля» задоволено повністю, внаслідок чого визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області форми «Р»: від 20.09.2017 № НОМЕР_16, яким приватному сільськогосподарському підприємству «Агрофірма Привілля» збільшено суму грошового зобов’язання за платежем «ОСОБА_2 на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами господарювання» на 94864,91 гривень № НОМЕР_17, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем «Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб’єктами господарювання» на 18972,99 гривень

В апеляційній скарзі податковий орган, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме статті 23 Митного кодексу України, ст.ст. 36, 37 Податкового кодексу України, пункту VII «Функціональні блоки» загальних положень до розділу XVI УКТ ЗЕД, Пояснень до УКТ ЗЕД, доводить неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та помилковість висновків суду першої інстанції.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог – відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги наголошуючи на правильності прийнятого судом рішення.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між A.B.L. TECHNOLOGIES LTD (Постачальник) та ПСП «Агрофірма Привілля» (Покупець) 01.09.2016 було укладено договір про закупівлі молочного обладнання № 228-2016, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити на умовах цього Договору молочне обладнання, а саме Лінію переробки молока, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити Постачальнику грошові кошти за Обладнання згідно з умовами цього Договору (т. 1 а. с. 131-138).

14.03.2017 представник позивача ОСОБА_4 подав до Луганської митниці ДФС звернення про прийняття попереднього рішення про класифікацію та кодування товару, в тому числа КО, де в рядку «Опис товару» зазначалося: Обладнання з переробки молока у розібраному стані; класифікація, що пропонується заявником (код згідно з УКТ ЗЕД) НОМЕР_18 (т. 1 а. с. 127).

14.03.2017 за результатами розгляду вказаного звернення Луганською митницею ДФС прийнято Попереднє рішення про класифікацію та кодування товару згідно з УКТ ЗЕД № ПРК-702-0002-17, яким визначено код товару «Лінія переробки молока» згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_18 (т. 1 а. с. 128).

21.03.2017 позивачем було подано митну декларацію від 21.03.2017 № UA702010/2017/000213, у графі 33 якої товар задекларовано за кодом згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_18 (обладнання для обробки та переробки молока) (т. 1 а. с. 129-130).

Листом ДФС України від 17.05.2017 № 12359/7/99-99-19-03-01-17 за результатами аналізу прийнятих попередніх рішень запропоновано Луганській митниці ДФС здійснити перевірку правильності класифікації товару, на який прийнято попереднє рішення про класифікацію та кодування товару (т. 1 а. с. 198-199).

Відповідно до службової записки начальника управління адміністрування митних платежів Луганської митниці ДФС від 24.05.2017 № 131/12-70-19 за результатами перевірки, проведеної на виконання листа Державної фіскальної служби України від 17.05.2017 № 12359/7/99-99-03-01-17, встановлена невірна класифікація товару згідно УКТЗЕД, а саме - неправильне застосування примітки 4 до розділу XVI УКТ ЗЕД, оскільки до складу лінії входять агрегат розливу молока в ПЕТ пляшки та заливочно-пакувальний агрегат розфасовки йогурту, які виконують допоміжні функції, а отже, повинні класифікуватися за відповідними їм кодами згідно з УКТ ЗЕД та внесена пропозиція згідно з ч. 7 ст. 23 Митного кодексу України, враховуючи інформацію, наведену в листі Державної фіскальної служби України від 17.05.2017, попереднє рішення про класифікацію товару від 14.03.2017 № ПРК-702-0002-17 підлягає відкликанню.(т. 1 а. с. 200).

Листом від 24.05.2017 № 18/ФОП/12-70-19-03 Луганська митниця ДФС повідомила уповноважену особу (представника) ОСОБА_4 про відкликання попереднього рішення про класифікацію товару від 14.03.2017 № ПРК-702-0002-17 (т. 1 а. с. 202).

Наказом ГУ ДФС у Луганській області від 17.08.2017 № 487 призначено проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи ПСП «Агрофірма Привілля», про що позивача повідомлено листом від 17.08.2017 № 2472/10/12-32-14-08-16 (т. 1 а. с. 105-106, 107).

У період з 28.08.2017 по 01.09.2017 завідувачем сектору митного аудиту управління аудиту Головного управління ДФС у Луганській області проведено перевірку ПСП «Агрофірма Привілля» щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, за результатами якої складно акт від 07.09.2017 № 249/12-32-14-08/31844498 (т. 1 а. с. 111-125).

Перевіркою встановлено неправильне визначення коду згідно з УКТ ЗЕД товарів - агрегат розливу молока в ПЕТ пляшки та агрегат розфасовки йогурту, сметани та вершків в стаканчики, оформлених за МД від 21.03.2017 № UA702010/2017/000213, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання зі сплати мита в сумі 75891,93 грн. та податку на додану вартість у сумі 15178,39 грн., які підлягають сплаті до Державного бюджету України.

На підставі акту перевірки від 07.09.2017 № 249/12-32-14-08/31844498 відповідач виніс податкові повідомлення-рішення форми «Р»: від 20.09.2017 № НОМЕР_16, яким ПСП «Агрофірма Привілля» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «ОСОБА_2 на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання» на 94864,91 грн., у т.ч. за податковими зобов'язаннями - 75891,93 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 18972,98 грн.; та від 20.09.2017 № НОМЕР_17, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання» на 18972,99 грн., у т.ч. за податковими зобов'язаннями - 15178,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3794,60 грн. (т. 1 а. с. 33, 34).

Аналіз приписів Митного кодексу України свідчить про те, що з метою митного оформлення переміщення товарів через митний кордон України здійснюється декларування шляхом подання органу доходів і зборів декларантом митної декларації із зазначенням точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, при цьому у відношенні товарів при їх декларуванні визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Така класифікація складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, та затверджується законом про Митний тариф України. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

З МД № UA702010/2017/000213 від 21.03.2017 р., за якою позивачем на митну територію України імпортовано товар «комплексна лінія з переробки молока у розібраному стані» видно, що заявлений код УКТЗЕД 84342000, при цьому зазначений детальний опис товару: «Лінія складається з наступних вузлів, агрегатів, обладнання та пристроїв: насос прийому молока, модель RP-10 продуктивністю 10 м куб/год; система пастеризації з витримкою 120 сек., модель FР2500sh продуктивністю 2500л/год. та системою нержавіючих труб і заслінок для секції пастеризації; гомогенізатор, модель SM2500-25, продуктивністю 2. Країна виробника - Ізраїль» (т. 1 а.с.129).

Згідно Митного тарифу України, що є додатком до Закону України «Про Митний тариф України» до товарної позиції НОМЕР_18 включається обладнання для обробки та переробки молока.

Такий самий код товару - НОМЕР_18 зазначено і в супровідних документах, а саме: INVOICE виробника, рахунок № 1086-2017, сертифікат якості виробника від 22.02.2017 (т. 1 а.с. 139-143), що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів в частині зобов'язання договірної країни застосовувати стосовно своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, тобто дані ТН ЗЕД країни експортера ввезеного товару повинні повністю співпадати з товарними позиціями УКТЗЕД країни імпортера, встановлення іншого коду є порушенням Міжнародної системи опису та кодування товару.

Таким чином, позивач під час класифікації імпортованого товару у відповідності до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, до якої Україна приєдналася згідно з Указом Президента України №466/2002 від 17.05.2002р., з урахуванням встановлених Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, що є додатком до Закону України «Про митний тариф України», визначив код товару 88434200000, тому як опис товару, зазначений підприємством під час декларування, підпадав саме під класифікацію зазначеної товарної позиції.

За змістом частин першої та четвертої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди, відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до пункту 1 Основних правил, для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: 3 (б) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.

Пунктом 6 Основних правил передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Змістом частини 5 статті 69 Митного кодексу України визначено, що у разі наявності складного випадку класифікації товару у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару, при виникненні суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, необхідно застосовувати спеціальні знання, проводити дослідження.

Ні матеріалами справи, ані доводами апеляційної скарги відповідачем не доведено наявність підстав для зміни коду товару за власною ініціативою після завершення процедури митного оформлення.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду справи вважає, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження податкового органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта. Відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо самостійного визначення коду товару, оскільки жодного експертного дослідження податковим органом не проводилося.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність винесення податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень від 20 вересня 2017 року № НОМЕР_16 та № НОМЕР_17 про збільшення податкових зобов'язань зі сплати мита за товари та податку на додану вартість.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції по суті прийнято правильне рішення, доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Повний текст постанови виготовлено 22 травня 2018 року.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року у справі № 812/216/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Л.В. Ястребова

Судді І.Д. Компанієць

ОСОБА_5