Рішення № 74169001, 16.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"16" травня 2018 р. № 820/2505/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Попова А.О.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61183, АДРЕСА_1) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укрртрансбезпека) (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14) про скасування постанови ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

1. Скасувати постанову про застосування адміністративного - господарського штрафу № 013123 від 16 січня 2018 року та винесену вимогу про накладення на ФОП ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 1700,00 грн.

2. Зобов'язати відповідача відшкодувати позивачу суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування позову зазначено, що постановою начальника Управління Укртрансбезпеки у Харківській області № 013123 від 16 січня 2018 року до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 1700,00 грн. за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абзацом 3 частиною 1статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що на підставі Наказу Державної служби України з безпеки на транспорті № 1155 від 30.11.2017 та направлення на перевірку № 011004 від 04.12.2017, 06.12.2017 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області на 86 км а/д М-06 «Київ - Чоп» проводилась рейдова перевірка. Під час зазначеної перевірки було виявлено транспортний засіб МАN д/н НОМЕР_1, що належить ФОП ОСОБА_1

За результатами перевірки складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 016928 від 06.12.2017.

У акті № 016928 від 06.12.2017 зазначено порушення, а саме: надання послуг з внутрішніх вантажних перевезень від ПП ОСОБА_3 до одержувача Користишивське ЖБІ (тирса) без оформлення документів передбачених ст. 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме: ТТН встановленої форми, чим порушено п 11.1 наказу МТЗУ № 363 від 14.10.1997 року, протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу щоденних реєстраційних листів режимів праці і відпочинку 28 діб та за 06.12.2017 року або індивідуальної контрольної книжки водія, чим порушено наказ МТЗУ № 340 від 07.06.2010 року.

Повідомленням № 33 від 05.01.2018, направленим поштою 09.01.2018 відповідно до Списку згрупованих поштових відправлень № 151, позивача було викликано на 16.01.2018 року, на розгляд справи щодо акту № 016928 від 06.12.2017 року, яке було отримано позивачем лише 05.02.2018 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

За результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 013123 від 16.01.2018 за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та відповідно до статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 1700,00 грн.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ.

Статтею 1 Закону "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно зі статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, який був за кермом МАN д/н НОМЕР_1 здійснював перевезення тирси від ПП "ОСОБА_3В." для задоволення потреб підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5 до приміщення цеху по виробництву паливних пілет, який знаходиться на території Коростишівського ЖБІ, який відповідно до договору оренди нежилого приміщення винаймається позивачем, що підтверджується відповідним договором від 05.08.2016 року, актом здачі-приймання приміщення до договору оренди нежитлового приміщення, наявним в матеріалах справи та товарно-транспортною накладною № 1 від 06.12.2017 року.

Таким чином суд зазначає, що оскільки ОСОБА_4, який був за кермом МАN д/н НОМЕР_1 не здійснював на комерційній основі перевезення вантажу, а лише здійснював внутрішнє перевезення тирси для задоволення потреб підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5, то під час зазначеного внутрішнього переміщення ОСОБА_4 не зобов'язаний був мати при перевезенні протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу щоденних реєстраційних листів режимів праці і відпочинку за 28 діб та за 06.12.2017 року або індивідуальної контрольної книжки водія.

Стосовно порушення зазначеного в акті № 016928 від 06.12.2017 року відносно встановленої форми до ТТН, то суд зазначає, що під час перевірки водієм, ОСОБА_4 була надана перевіряючим особам, ТТН № 1 від 06.12.2017 року, відповідно до якої здійснювалося перевезення тирси від ПП "ОСОБА_3В." до приміщення цеху по виробництву паливних пілет, який знаходиться на території Коростишівського ЖБІ та належить оренди праві оренди позивачу - ФОП ОСОБА_5

Таким чином суд зазначає, що відповідач під час здійснення 06.12.2017 рейдової перевірки на 86 км а/д М-06 «Київ - Чоп» транспортного засібу МАN д/н НОМЕР_1, що належить ФОП ОСОБА_1 та при складанні акту № 016928 від 06.12.2017 року, припустив хибних висновків, що призвело до винесення оскаржуваної постанови про застосування адміністративного - господарського штрафу № 013123 від 16 січня 2018 року та вимоги про накладення на ФОП ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, в порушення статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено факту здійснення позивачем комерційної діяльності під час проведення перевірки 06.12.2017 року.

Відповідно до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про задоволенння адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укрртрансбезпека) про скасування постанови.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61183, АДРЕСА_1) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укрртрансбезпека) (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14) про скасування постанови – задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Харківській області про застосування адміністративно - господарського штрафу № 013123 від 16 січня 2018 року та винесену вимогу про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укрртрансбезпека) (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 21 травня 2018 року.

Суддя Спірідонов М.О.